Тим самим розум звiльняуться вiд деформацiй, що
мали мiсце у власнiй рефлексiє та сприйманнi ситуацiє спiлку-
вання. Розвязання субуктом особистiсноє проблеми сприяу нi-
велюванню внутрiшньоє суперечностi психiки шляхом на-
лагодження звязкiв мiж свiдомим i несвiдо-
мим. Саме це, за нашим переконанням, i е центральним за-
вданням психологiчноє практики.

Пiдводячи пiдсумок, можна стверджувати: "психiчнi захи-
сти" - це внутрiшньо зумовлене структурне утворення психiки,
якому властива системнiсть функцiйних проявiв, що виража-
уться в логiцi несвiдомого. "Захисти", якi Єє реалiзують, ми вiд-
носимо до базових. Периферiйнi ж, або ситуативнi "захисти",
хоч i повязанi з базовими, в бiльшiй мiрi слугують адаптацiє
до ситуацiє "тут i тепер", анiж завершенню тенденцiй, пород-
жуваних потягами дитинства.

У контекстi наших наукових гiпотез найцiкавiшим рiзнови-
дом "захистiв" для практичноє психологiє у базовi (особистiснi).
Для Єх вивчення в психокорекцiйнiи групi створюуться така
тепла атмосфера взаумин, яка б усвятковувала периферiйнi
"захисти", а дизiнтеграцiя такоє атмосфери й здiйснюуться за
рахунок сили проявiв внутрiшньо детермiнованих "психологiч-
них захистiв". Тому метод активного соцiально-психологiчного
навчання може застосовуватися з мстою дослiдження такого
феномена, як "психологiчнi захисти", що досi залишауться май-
же зовсiм не дослiдженим.

ОРГАНiЗАЦiЙНО-МЕТОДИЧНi АСПЕКТИ
АКТИВНОГО СОЦiАЛЬНО-ПСИХОЛОГiЧНОГО
НАВЧАННЯ

Групова психокорекцiя iстотно вiдрiзняуться вiд занять з ака-
демiчноє психологiє не лише методичною своурiднiстю, а й спе-
цифiчною органiзацiую. Всi види груповоє корекцiє найбiльше
уднау пiдготовча, органiзацiйна частина. В АСПН, як i в будь-
якому рiзновидi тренiнгу, звичним у розмiщення членiв групи
по колу. Кiмната мас бути затишною, iзольованою вiд стороннiх
шумiв.

Практично-навчальна робота груп дiстала найбiльш поши-
рену назву - соцiально-психологiчний тренiнг
(СПТ). Л. А. Петровська витлумачуу цей термiн як своурiдну
форму впливу, спрямованого на пiдвищення психологiчноє ком-
петенцiє учасникiв спiлкування. Проте Г. О. Ковальов називау
цю роботу колективом активного соцiального
навчання (КАСН), а Ю. М. тмельянов - активним
соцiальним навчанням.

Малу групу, в якiй запроваджуються цi методи навчання,
вони називають навчально-тренiнговою групою
(НТГ). В єє завдання входить забезпечення спецiального пiз-
нання психологiє спiлкування, яка поуднууться з активним його
застосуванням i розвитком можливостей прогнозувати наслiдки
комунiкативних подiй.

Трснiнгова практика мау кiлька рiзновидiв, зокрема вiдео-
тренiнг (X. Мiккiн або Балiнтовськi групи (С. Петербург,
Б. А. Бараш).

Особливоє уваги заслуговуу тренiнг, розроблений В. А. Кан-
Калiком з використанням системи К. С. Станiславського.

Характерною рисою АСПН у тс, що воно не спрямоване на
тренаж комунiкативних умiнь i навичок чи на психотерапiю, а
у способом навчання. .

Передбачауться, що керiвник АСПН чiтко знау основнi на-
прями, якими мас реалiзуватися розвиток групи й самопiзнання
кожного єє учасника, вiдкриття ними важливих, але несповна
усвiдомлених аспектiв своує особистостi.

Методична органiзацiя АСПН вiдповiдау прогресивним ви-
могам: керiвництво даним процесом мас демократичний (неди-
рективний) характер, атмосфера взаумин у групi пройнята



прагненням довiри, .взаумопiдтримки, взаумоприйняття, щиро-
стi й вiдкритостi. Самодiяльнiсть учасникiв навчання заохочу-
уться можливостями спiвпрацi, обуктом уваги присутнiх у не
лише результати певного процесу, а й його динамiка; ефектив-
нiсть навчання досягауться не простим засвоунням готових
знань, а передбачау оволодiння процесом пiзнання нового, не
усвiдомлюваного ранiше, значущого для особистостi матерiалу;

вiдпрацювання (тренаж) умiнь i навичок.

3.1. ПРИНЦИПИ ФУНКЦiОНУВАННЯ
ГРУПИ АСПН

Заняття в групi АСПН органiзовують з урахуванням Єхньоє
тривалостi в належно обладнанiй аудиторiє, що сприяу налагод-
женню зворотного звязку мiж учасниками навчання.

При доборi в групу учасникiв слiд дотримуватися певних
принципiв: добровiльнiсть, вiдсутнiсть занадто стереотипних
форм поведiнки, наявнiсть бажання самовдосконалити вмiння
й набути навички спiлкування.

Перед початком занять бажано прочитати лекцiю про основ-
нi теоретичнi моменти й особливостi функцiювання психоко-
рекцiйноє групи, а також про тi результати, яких можна
досягти. Добiр мас бути двостороннiм. Готовнiсть до навчання
можна вважати первинним критерiум залучення в групу. Якщо
бажаючих набереться бiльше, варто провести вторинний
етап - випробування на визначення стiйкостi мотивацiє до та-
кого навчання. Наприклад, пропонууться висловитися на тему:

"Що я очiкую вiд навчання в групi АСПН" або "Якi проблеми
збираюся вирiшувати", виконати малюнок на тему: "Я-реаль-
не", "Я-iдеальне". Ефективнiсть виконання цих завдань багато
в чому засвiдчить рiвень мотивацiє до такого навчання.

Доцiльно (хоча й не обовязково), щоб психокорекцiйна гру-
па була гетерогенною щодо статi й закритою. Загальна кiль-
кiсть годин 100-120. Заняття можна проводити або протягом
навчального року (по 3,5-4 години) раз на тиждень, або протя-
гом 10-12 днiв, працюючи по 8-12 годин на добу. Оптимальна
кiлькiсть учасникiв - 12-14 осiб.

У вступнiй бесiдi керiвник мас повiдомити про основнi прин-
ципи роботи й форми поведiнки учасникiв групи. Прийняття
членами групи принципiв єє роботи - надзвичайно важлива
умова створення належного психологiчного мiкроклiмату, важ-
ливого для самопiзнання й пiзнання iншоє людини. Засвоуння
цих принципiв та особливостей навчання здiйснюуться на пер-
ших двох-трьох заняттях, на яких керiвник наголошуу на звер-
таннi одного до одного та "ти" й по iменi, щоб забезпечити

спiлкування на рiвнi "людина-людина"; вiдвертiсть; правило
"тут i" тепер"; добровiльнiсть: сприймання себе й iнших такими,

якими вони у.

Власнi якостi мають оцiнюватися самостiйно на основi одер-
жаноє в групi iнформацiє. Керiвник застерiгау учасникiв вiд
скороспiлих, необгрунтованих висновкiв, рекомендуу уникати
застосування оцiнних суджень з використанням моральних i
соцiальних критерiєв. Розмова в групi АСПН ведеться лише в
планi дослiдження психологiчних явищ. Керiвник пояснюу пси-
хологiчнi термiни, якi використовуються в АСПН; пропонуу
максимально обуктивувати в групi власнi емоцiйнi стани, не кри-
тикувати своє почуття, заохочуу виявлення почуттiв.

Висувауться також вимога не обговорювати груповоє подiє
поза заняттями. Визнавати й запроваджувати в групi АСПН
щирiсть i чуйнiсть у взауминах. Виключати мiркування фiло-
софського, полiтичного й суто теоретичного плану. Критика не
допускауться, хоча конфронтацiя можлива. Кожен учасник
АСПН мас право вiдмовитися вiд тiує чи iншоє пропозицiє до дiє
в групi. Цiнууться невимушена поведiнка. Небажана категори-
зацiя групового матерiалу за принципом "добре-погано". Вiд-
сутнi також загальноприйнятi при навчаннi заохочення й
покарання. Ситуацiє з минулого життя бажано "змальовувати"
не лише усно, а й моделювати за допомогою учасникiв АСПН,
оскiльки найбiльш цiнним для аналiзу матерiалом у дiє, вчинки,
якi щойно вiдбулися в ситуацiє "тут i тепер". Навчання повя-
зане з певними емоцiйними навантаженнями, про що керiвник
попереджау заздалегiдь.

Члени групи дiзнаються про особливостi групового процесу
АСПН як цiлiсноє системи психолого-педагогiчного впливу на
особистiсть, що розвивауться спонтанно, вiльно, проте повязу-
уться з регламентацiую емоцiйних навантажень. Учасникiв по-
вiдомляють також про нетрадицiйний характер керiвництва
групою АСПН, за якого вiдсутня жорстка регламентацiя пове-
дiнки та формальне управлiння.

Керiвник бере участь в усiх процедурах АСПН.

Незважаючи на вказанi принципи функцiонування групи
АСПН, учасники навчання мають право поводитися вiльно, не
боячись покарання за порушення принципiв. Керiвник нацiлюу
членiв групи на засвоуння певних форм поводження при такому
навчаннi.

Наведемо в скороченому виглядi стенограму першого занят-
тя групи.

Керiвник проводить iнструктаж. Пропонуу, як i наголошу-
валося ранiше, звертатися один до одного на "ти" й за iмям,
пiдкреслюючи небажанiсть оцiнних суджень, моральних i соцi-
альних оцiнок. Далi вiн говорить: "Ви, мабуть, самi вiдчувауте,

63

що деякi труднощi в спiлкуваннi вiдбиваються в першу чергу в
емоцiйнiй сферi. Тому в психокорекцiинiй групi бажано все
переводити на мову почуттiв замiсть того, щоб давати оцiнку
вчинкам. Стверджувати, що хтось iз присутнiх егоєст, не у гру-
повою формою взаумодiє. Краще сказати про почуття, якi вик-
ликау поведiнка цiує особи, наприклад: "Мене дратуу (або
радуу); що ти..." (й назвати вчинок).

При груповiй психокорекцiє не повинно бути критики як
такоє. Близькою до критики у така зворотна форма звязку, як
конфронтацiя. Йти на конфронтацiю з iншим членом групи -
означау вiдкрито сказати йому щось дуже важливе для нього
в планi особистого самопiзнання, хоч, можливо, й не зовсiм
йому приумне. Цим ми будемо суттуво допомагати одне одно-
му в пошуках чогось важливого. Щира, безпосередня реакцiя
може бути не зовсiм приумною iншiй людинi. А щоб не скрив-
дити одне одного, необхiдно знаходити вiдповiднi форми вик-
ладу iнформацiє, без знецiнення змiсту. Така практика у одно-
часно корисним елементом тренажу. Якщо навчитися знаходи-
ти найкращу форму вираження своєх думок i почуттiв, на-
вiть неприумних, у тактовний спосiб, то це вже хист спiлку-
вання.

Найважливiша запорука успiшного навчання в груповiй пси-
хокорекцiє у сфера вiдвертостi. Але не в звичному ЄЄ розумiннi,
коли розкриваються всi таумницi (за бажанням - iнтимнi ас-
пекти), а вiдвертого висловлення власноє реакцiє на ситуацiю
"тут i тепер". Якщо хтось вiдчуу необхiднiсть навести iнтимний
матерiал у групi, щоб вона допомогла розiбратися в переживан-
нях, то недопустимо. Проте, згiдно з принципами АСПН, цього
не вимагауться. Важливiшою у вiдверта реакцiя на тс, що вiд-
бувауться в групi в ситуацiє "тут i тепер". Особливо бажаним у
висловлення почуттiв учасником навчання, власного сприйнят-
тя ситуацiє, без турботи про тс, "який матиму вигляд". В життi
така турбота виправдана, в психокорекцiинiй групi - нi. По-
ведiнка в групi мас бути щирою.

В роботi групи виключауться категоризацiя вражень за дво-
ма полярними ознаками: "добре-погано". Не оцiнювати те, що
вiдбувауться, важливо не лише з морально-соцiальноє точки
зору, а й iз дидактичноє (до чого ми так звикли в школi). Отже,
заохочення й покарання вiдсутнi, так само як i оцiнки "погано",
"добре", "краще", "гiрше".

Треба навчитися в процесi занять дивитися одне на одного
й на самих себе нiби збоку, набути "обуктивного" погляду на
тi психологiчнi якостi, якi у насправдi в нас, а якi - "в iншому",
без квалiфiкацiє Єх на поганi та хорошi. Пiзнання глибинноє
психологiчноє сутi людини - першочергове завдання групи
АСПН.

У групi спершу зясовууться той арсенал психологiчних за-
собiв, яким кожний з учасникiв навчання володiу в спiлкуваннi,
i те як вiн сприймауться iншими людьми. Завдяки зворотному
звязку (на емоцiино-почуттувому рiвнi) вiдкривауться можли-
вiсть кожному учасниковi групи оцiнити своє якостi й потенцiйнi
можливостi в спiлкуваннi. iнформацiю, одержану в групi, важ-
ливо осмислювати, аби дiйти висновку, на якi якостi в процесi
спiлкування бажано спиратися як на сильнi, а яких позбутися.
Якостi, вiднесенi до небажаних, не карто витiсняти зi свiдомостi,
краще Єх опрацювати в процесi самовдосконалення.

В групi постiйно моделюються рiзнi ситуацiє й випробову-
ються новi форми поведiнки. В життi вони можуть бути досить
ризикованими, в групi ризик знiмауться тим, що субукт сприй-
мауться таким, яким у, без оцiнок поведiнки в категорiях "до-
бре-погано".

Наступний дуже важливий принцип: сприймання iншого та-
ким, яким вiн у, вiдсутнiсть чорно-бiлих категорiй. Спочатку
взаумне сприйняття один одного може бути нелегким для окре-
мих членiв групи. Не слiд цього боятися. Такi труднощi важливо
проговорити на заняттi. Чим бiльше буде висловлювань, тим
краше для процесу навчання. В кожнiй ситуацiє учасникам до-
цiльно бути емоцiйно розкутими й вiдкритими, позбутися того
напруження, яке може гальмувати активнiсть "тут i тепер".
Говорити "про групу пiсля групи" у небажаним. Адже в цьому
разi втрачауться спонука повернутися до питання, яке когось
непокоєть на заняттi, бо вже вiдбудеться звiльнення вiд певноє
напруженостi. Якщо таке трапляуться, це треба проаналiзувати
на заняттi в групi.

Дотриманням цих правил група iнтегрууться, стау одним
цiлим, а кожен з учасникiв вносить у єє роботу щось своу.

Спочатку процес групового навчання може розвиватися не
досить iнтенсивно. Це не повинно викликати хвилювання,
штучно стимулювати активнiсть не варто. Груповий процес мау
свою власну динамiку.

Керiвник групи бере участь разом з усiма учасниками в усiх
процедурах як рiвноправний член групи. Керiвниковi надауться
зворотна iнформацiя, як й iншим учасникам. У ходi роботи
групи керiвництво може на себе перейняти будь-хто iнший.
Хтось iз членiв групи може спробувати проводити заняття. Ке-
рiвниковi приумно спiвпрацювати з психологiчно обдарованими
учасниками АСПН.

Згiдно з принципами груповоє роботи кожний може вiдмо-
витися вiд якоєсь вправи, якщо вiдчуу, що йому важко єє вико-
нати. В той же час треба памятати, що барури - це ознака
опорiв, якi слiд долати. Тому членам групи пропонууться пере-
борювати власнi опори й бути активними.

В групi тренiнгу часто попереджають людей, що вони мо-
жуть попросити допомоги у товаришiв. Важливо запобiгати ви-
никненню такоє необхiдностi. Проголошуючи принцип щиростi,
потрiбно бути ще й чуйними, намагатися не доводити людину
до стану, коли вона змушена просити допомоги.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36