Вiдносини по працевлаштуванню передують трудовим вiдносинам i не у обов'язковими, бо громадянин, який пiдшукуу роботу, може звернутися до власника або уповноваженого ним органу з проханням прийняти його на роботу, або останнiй може запросити працiвника на роботу без звернення за сприянням до органiв по працевлаштуванню. В окремих випадках, наприклад при конкурсному доборi кадрiв, звернення до органiв по працевлаштуванню у безпредметним.
Саме з вiдносин по працевлаштуванню розпочинауться зв'язок трудового права з адмiнiстративним (управлiнським) правом,
28
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
оскiльки вся система органiв по працевлаштуванню у адмiнiстративною. Вiдповiдно й вiдносини, що виникають мiж громадянами та цими органами з приводу працевлаштування, у адмiнiстративними. Якщо до цього ще додати, що мiсцевi Ради народних депутатiв можуть бронювати на пiдприумствах, в установах, органiзацiях до 5 вiдсоткiв загальноє кiлькостi робочих мiсць для працевлаштування жiнок, молодi, iнвалiдiв, осiб пе-редпенсiйного вiку, то це також створюу адмiнiстративнi вiдносини, якi з реалiзацiую права на працевлаштування перетворюються в трудовi.
Зв'язок трудового права з адмiнiстративним проявляуться також у пiдготовцi кадрiв. Уся система пiдготовки робочих кадрiв та спецiалiстiв, за винятком пiдготовки робiтникiв i перепiдготовки спецiалiстiв безпосередньо на виробництвi, коли може укладатись учнiвський договiр як рiзновид трудового договору, у предметом регулювання адмiнiстративного права.
Пiдготовка, перепiдготовка, пiдвищення квалiфiкацiє кадрiв завжди мау за мету пiдготовку висококвалiфiкованих працiвникiв. Пiд час навчання особи, якi навчаються, перебувають iз закладами, в яких вони навчаються, в адмiнiстративно-правових вiдносинах, на якi ще у перiод навчання впливають норми трудового права. Крiм того, на учнiв пiд час виробничого навчання та практики поширюються норми трудового права, зокрема норми з технiки безпеки i виробничоє санiтарiє.
iз закiнченням пiдготовки чи перепiдготовки працiвник розпочинау безпосередну виконання обов'язкiв по набутiй професiє, внаслiдок чого вiдносини по навчанню перетворюються у вiдносини по виконанню працi.
Застосуванню працi в суспiльному виробництвi притаманна така властивiсть, як управлiння, що зачiпау всi сторони людського життя. Правовi вiдносини по управлiнню складаються, з одного боку, внаслiдок економiчноє необхiдностi, з другого - пiд впливом державноє волi, що виражена в нормах права. Ця воля визначауться економiчними закономiрностями, що дiють в суспiльствi.
В процесi працi люди вступають у вiдносини мiж собою, в тому числi й вiдносини пiдлеглостi. Робiтник пiд час працi пiдкоряуться майстру цеха i всiм вищим начальникам аж до власника або уповноваженого ним органу, майстер - начальнику цеха тощо. Майстер цеха для робiтника у безпосереднiм начальником, вищi службовi особи - прямими начальниками. Для май-
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
29
стра безпосереднiм начальником у керiвник цеху. Так створюються вiдносини пiдлеглостi, за якими робiтник пiдкоряуться керiвнику виробничоє одиницi або пiдприумства в цiлому. Але пiдкорення працiвникiв власнику або уповноваженому ним органу не означау, що вiдносини пiдлеглостi у адмiнiстративними.
Адмiнiстративнi вiдносини виникають внаслiдок одностороннього волевиявлення органу влади або державного управлiння. Це волевиявлення у обов'язковим для iншоє сторони i носить характер адмiнiстративного акту.
Обов'язковим суб'уктом адмiнiстративних вiдносин виступау орган влади, державного управлiння або якась iнша державна органiзацiя, що надiлена владними повноваженнями.
Суб'укти трудових вiдносин, в тому числi й тi, що належать державi, владними повноваженнями вiдносно до своєх працiвникiв не надiленi. Застосування працi громадян здiйснюуться на пiдставi принципу свободи трудового договору, за яким працiвник бере на себе обов'язок пiдкорятись правилам внутрiшнього трудового розпорядку.
Таким чином, якщо вiдносини виникають внаслiдок акта державного органу, з яким працiвник не перебувау в договiрних вiдносинах по працi, то цi вiдносини пiдпадають пiд сферу впливу адмiнiстративного права. Якщо ж вiдносини виникають iз трудового договору, то цi вiдносини мiж сторонами регулюються трудовим правом.
Пояснимо це на прикладi. Працiвник порушив правила технiки безпеки, додержання яких вiдноситься до його трудових обов'язкiв. Власник пiдприумства, установи, органiзацiє або уповноважений ним орган мау право притягнути цього працiвника до вiдповiдальностi: дисциплiнарноє, а в разi наявностi певних умов - й до матерiальноє. Така вiдповiдальнiсть регулюуться нормами трудового права.
За цi ж дiє працiвник може бути притягнутий до вiдповiдальностi органом, що здiйснюу нагляд або контроль за додержанням правил по охоронi працi. З цим органом працiвник не перебувау в договiрних вiдносинах, тому вiдповiдальнiсть у цьому випадку для працiвника буде адмiнiстративною i регулюватиметься саме цiую галуззю права.
Вiдповiднi правовi норми, що вiдносяться до органiзацiє i порядку роботи органiв по нагляду за додержанням законодавства по охоронi працi, вiдносяться до предмета адмiнiстративного, а не трудового права.
зо
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Органiзацiя внутрiшнього трудового розпорядку i керiвництво трудовим процесом обумовлюу створення органiзацiйних вiдносин мiж власником пiдприумства, установи, органiзацiє або уповноваженим ним органом i працюючими. Своурiднiсть цих вiдносин полягау в тому, що вони на вiдмiну вiд владних адмiнiстративних вiдносин розвиваються в рамках внутрiшнього трудового розпорядку, стосуються саме процесу працi, в зв'язку з чим обидвi сторони трудового договору пiдкоряються цьому розпорядку. Тому якщо норми трудового права безпосередньо пов'язанi з характеристикою правового становища тiує чи iншоє сторони як учасника трудового процесу, то нормативнi акти адмiнiстративного права регулюють тi елементи цих вiдносин, що пов'язанi з необхiднiстю здiйснення офiцiйно-владного (державного) порядку повноважень по нагляду за здiйсненням цього процесу.
Трудове право тiсно пов'язане i з цивiльним правом. Цей зв'язок склався iсторично, оскiльки спочатку вiдносини по найму робочоє сили регулювались нормами цивiльного права. Поступово трудовий договiр видiляуться з цивiльно-правових договорiв найму послуг у самостiйний вид договору, який регулюуться вiдокремленими нормами права, що створили нову галузь права - трудове.
Навiть в росiйськiй дореволюцiйнiй лiтературi визначилась тенденцiя визнання самостiйностi i вiдокремленостi вiд iнших договорiв такого типу трудових угод, що могли б слугувати правовим фундаментом для договорiв, що об'уднують в одне соцiальне цiле керiвника i органiзатора господарства або пiдприумства з особами, якi здiйснюють його плани i дiяльнiсть. Такою угодою визнавався трудовий договiр.
В радянськiй довоуннiй i навiть пiслявоуннiй лiтературi висловлювалась думка, що трудовi вiдносини являють собою рiзновид майнових вiдносин, а трудове право - складову частину цивiльного права.
Трудове право дiйсно увiбрало в себе деякi важливi принципи цивiльного права, що мау своєм предметом регулювання майнових та особистих немайнових вiдносин. Трудове право займауться безпосередньо i виключно дiяльнiстю трудящих при самiй працi, органiзацiую процесу працi, живою працею, питаннями регулювання трудових вiдносин, якi вирiшуються з метою здiйснення саме процесу живоє працi.
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
31
При трудових вiдносинах працiвник включауться до складу трудового колективу пiдприумства, установи, органiзацiє, при влаштуваннi на роботу внаслiдок закону (ст.21 КЗпП) бере на себе обов'язок додержуватися правил внутрiшнього трудового розпорядку, що дiють на даному пiдприумствi, в установi, органiзацiє, зобов'язууться виконувати певну трудову функцiю в загальнiй колективнiй працi працiвникiв даного пiдприумства, певну роботу, що вiдноситься до обумовленоє професiє, спецiальностi або посади. Саме праця, а не єє наслiдки, у предметом трудового договору. За цим же договором працiвник зобов'язаний за певнi вiдрiзки часу виконувати попередньо встановлену норму виробiтку для цiує категорiє працюючих.
Важливою ознакою трудових вiдносин у й те, що власник пiдприумства, установи, органiзацiє або уповноважений ним орган повинен сплачувати за своєх працiвникiв страховi внески на соцiальне страхування.
Якщо у вiдносинах по застосуванню працi мiж власником i громадянином зазначенi вище ознаки вiдсутнi, працiвник виконуу роботу на свiй розсуд i внутрiшньому трудовому розпорядку не пiдкоряуться, оплачууться не жива праця, а результат цiує працi, то цi вiдносини мають регулюватися не трудовим, а цивiльним правом.
Зв'язок господарського права з трудовим правом проявляуться в ринкових вiдносинах. Саме господарськi ринковi вiдносини вимагають якiсноє працi, переведення монополiзованих коштiв з державних структур виробництва, якi виявилися практично нездатними до впровадження досягнень науково-технiчного прогресу.
Ринок товарiв, капiталу та трудових ресурсiв вимагау як головного учасника господаря-власника, який самостiйно, без погодження своєх дiй з будь-ким мiг би приймати необхiднi для господарськоє дiяльностi рiшення. Таким господарем може виступати як iндивiдуальний товаровиробник, так i колективний:
сiм'я, група виробникiв, асоцiацiя тощо, але обов'язково з персоналiзованим пайовим внеском.
Зараз створюються новi господарськi i трудовi зв'язки. Громадянин одночасно може бути i власником, i працiвником. Як власник вiн залежно вiд вартостi свого внеску одержуватиме дивiденди в розмiрах, iдо визначатимуться результатом певного господарсько-фiнансового етапу. Як працiвник вiн вiдповiд-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
но до законодавства про працю одержуватиме за свою роботу заробiтну плату.
Саме в особистому прибутку, в порядку видiлення коштiв в особистий прибуток iз загального прибутку пiдприумства чи органiзацiє проявляуться зв'язок мiж господарським i трудовим правом.
Економiчний механiзм господарювання примушуу власника або групу власникiв виробляти товари кращi, дешевшi та привабливiшi, що дау можливiсть збiльшити доходи, свою власнiсть. Маючи певну частку в спiльному майнi, кожний працюючий, навiть закiнчивши свою виробничу дiяльнiсть, може отримати свою долю, використати єє на свiй розсуд, подарувати або залишити для спадкування.
Спiввiдношення розмiрiв прибутку особливого теоретичного значення не мау, хоч вони за змiстом iстотно впливають на становище працiвника. Тобто йдеться бiльше про початковi передумови розподiлу коштiв в особистий прибуток працiвника.
Змiна господарських вiдносин викликау змiну вiдносин по застосуванню працi. У цьому разу перевага надауться вже не нормативному, а локальному регулюванню трудових вiдносин:
самостiйно визначаються порядок прийняття i звiльнення з роботи, порядок оплати працi та єє розмiр, режим роботи, надання вихiдних днiв i вiдпусток та iн.
Таким чином, трудове право пов'язане значною кiлькiстю галузей права, що у свiдченням того, що ця галузь права у самостiйною i однiую з основних в законодавствi Украєни. Розвиток предмета трудового права вибувауться в напрямку розширення питань, що потребують регулювання саме нормами трудового права, а також сфери застосування цих норм до бiльш широкого кола суб'уктiв i створення нових iнститутiв трудового права.
До остаточного вирiшення цих питань не виключено суб-сидiарне (додаткове) застосування до трудових вiдносин норм iнших галузей права за наявностi двох умов: вiдносини мають бути подiбними, i в трудовому правi не повинно бути норми, яка б регулювала саме цi вiдносини.
 7. Система трудового права Украєни
Трудове право у галуззю, що особливо зацiкавлена в iнтеграцiє суспiльних наук. Дiяльнiсть законодавця в галузi трудового права не може бути плiдною без глибокого ознайомлення
Роздiл i. Предмет трудового права Украєни
з предметом регулювання, без вивчення практики дiє попереднiх правових норм, без усвiдомлення наслiдкiв, що настають в разi недосконалостi цих норм.
Для розвитку законодавства про працю Украєни сучасний перiод утвердження самостiйностi держави у певною мiрою етапним. Як важливе практичне завдання постають проблема прогнозування розвитку законодавства i пiдготовка до проведення кодифiкацiє законодавства про працю. Зростау потреба в розробцi методологiє вивчення законодавства про працю як самостiйного правового явища, чому в юридичнiй лiтературi Украє^ НИ придiлялося вiдносно мало уваги.
Термiни <право> i <законодавство> нерiдко вживаються як iми. Мiж тим iсторично термiн <право> на рiзних мовах i ЗМiСТ, вiдображаючи багатограннiсть права як явища. i позначено словом (вiд <]иге>), що Мiогу поведiнки певним чином>. Право ЮЯ- я актом волi. Вольову основу мау (. Нiмецьке <Кеспi>, французьке >, руське <право> виходять з оцiночно-РiЙуЮТЬвЯ 3 уявленням про правильне, справед-.-_- - - , не випадково на Русi збiрники права носили назву Правда> (<Правда Ярослава>), а в нiмцiв - <Зерцало> (<Саксонське зерцало>, <Швабське зерцало>).
З точки зору як пiзнавальноє, так i можливих виходiв на практику пiд правом слiд розумiти певним чином органiзовану сукупнiсть норм. Законодавство являу собою сукупнiсть нормативних актiв. Зовнiшньою формою законодавства у право, внутрiшньою - його структура. Законодавство як зовнiшня форма права мау безпосереднiй зв'язок з його змiстом. Тому право i законодавство тiсно пов'язанi мiж собою, хоч i залишаються вiдносно самостiйними явищами.
У той же час право як одна з форм суспiльства у тiльки Вiдображенням його економiчного розвитку. Норми, що регулюють трудовi вiдносини, викликають певнi соцiальнi та економiчнi наслiдки. Тому трудове право розвивауться у тiсному зв'язку з економiкою, соцiологiую, статистикою та iншими суспiльними науками.
' Оскiльки праця становить уднiсть двох функцiй: засобу до Життя i сфери утвердження особи, трудовi вiдносини мають майнову (вiдшкодовну) i немайнову (моральну) сторони. Пра-
i 14*
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
вовi норми, що регулюють як майновi, так i немайновi питання трудових вiдносин, створюють систему, що викладена в певнiй послiдовностi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75