Держава як власник засобiв виробництва мау право широко втручатись у трудовi вiдносини пiдприумств загальнодержавноє власностi. Тим бiльше потребуу встановлення особливостей правового регулювання праця державних службовцiв. Разом з тим ст. 9 Закону Украєни вiд 16 грудня 1993 р. <Про державну службу> iз сфери дiє цього Закону повнiстю виключау Президента Украєни, Голову Верховноє Ради i його заступникiв, голiв постiйних комiсiй Верховноє Ради та єх заступникiв, народних депутатiв. Голову i членiв Конституцiйного Суду, Голову i членiв Верховного Суду Украєни, Голову i суддiв Вищого арбiтражного суду, Генерального прокурора Украєни та його заступникiв. На трудовi вiдносини iнших державних службовцiв, крiм вказаних вище, загальне законодавство про працю поширюуться у частинi, що не суперечить Закону Украєни <Про державну службу>.
Змiнами, внесеними до ст. 7 КЗпП Законом Украєни вiд 15 грудня 1993 р., виключенi як критерiє диференцiацiє трудового законодавства галузевi особливостi умов працi. У зв'язку з цим регулювання робочого часу i часу вiдпочинку на транспортi, на пiдприумствах i органiзацiях зв'язку здiйснюуться загальним законодавством про працю. Але це не перешкоджау включати в колективнi договори i угоди положення, якi в межах законодавства регулюватимуть вiдповiднi питання у цих галузях.
Стаття 7 КЗпП встановлюу такий критерiй диференцiацiє трудового права, як особливi природнi географiчнi i геологiчнi умови. Пунктом 1 ст. 6 Закону Украєни вiд 15 лютого 1995 р. <Про статус гiрських населених пунктiв Украєни> встановлюються пiльги в оплатi працi для осiб, якi працюють у гiрських районах. На виконання цього Закону Кабiнет Мiнiстрiв Украєни постановою вiд 11 серпня 1995 р. № 648 визначив, що на пiдприумствах, розташованих на територiє гiрських районiв, тарифнi ставки i посадовi оклади працiвникiв передбачаються
Роздiл III. Джерела трудового права Украєни
87
генеральною, галузевими та регiональними угодами як мiнiмальнi гарантiє, а також Кабiнетом Мiнiстрiв Украєни або iншим органом за його дорученням пiдвищуються на 25 вiдсоткiв.
Наступним критерiум диференцiацiє трудового права, що визначений ст. 7 КЗпП, у пiдвищений ризик для здоров'я. Для працiвникiв, якi зайнятi на роботах з шкiдливими i важкими умовами, передбачено низку пiльг щодо тривалостi робочого часу, часу вiдпочинку, нормування працi, єє оплати тощо. Передбачено також пiльги при пенсiйному забезпеченнi таких 'робiтникiв i службовцiв.
iстотне практичне значення мау i такий критерiй диференцiацiє трудових вiдносин, як можливiсть укладення з працiвни-.КШИ контрактiв. Частина 3 ст. 21 КЗпП встановлюу, що сфера ^Контракту визначауться законодавством. Термiн "^ Мiому разi вживауться в розумiннi, що зас-ЙМФИ оформленнi трудових вiдносин може iМПЯ <аконами, в й пiдзаконними норма-зд'о<<"
нормативних актiв, якими передбачена можливiсть гоня' контракту, дозволяу зробити висновок, що зако-иодавець не завжди намагауться знаходити будь-якi об'уктивнi Г 'пiдстави, якi б обгрунтували необхiднiсть укладення контрактiв. Дозвiл укладати контракти з працiвниками товарноє бiржi, пра-' цiвниками системи освiти, з усiма працiвниками нацiональних навчальних закладiв свiдчить про вiдсутнiсть об'уктивних пiдстав, що це питання вирiшувалось виходячи з чисто суб'уктивних мiркувань.
На нашу думку, диференцiацiя правового регулювання працi шляхом дозволу укладати трудовi контракти повинна допуска-.тись у разi виконання працiвниками особливо значущих трудових функцiй, таких як державнi службовцi високого рангу, керiвники державних пiдприумств. Саме змiст ч. З ст. 21 КЗпП дау пiдстави стверджувати, що сторони контракту можуть за своєм розсудом при спiльнiй згодi встановлювати для себе права i брати обов'язки. Виходячи з принципу добровiльностi оформлення трудових вiдносин, сторони можуть досягнути угоди про рiзнi види договору - трудовий договiр чи контракт - навiть тодi, коли сфера застосування контракту на певну категорiю працiвникiв не поширюуться. Тим бiльше контракт може застосовуватись на пiдприумствах з новими формами органi-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
88
зашi та оплати працi - на орендних, акцiонерних, кооперативних i спiльних пiдприумствах, в господарських товариствах, на приватних пiдприумствах, тобто там, де суб'укти мають бiльшу самостiйнiсть в питаннях органiзацiє та стимулювання працi.
Важливою умовою диференцiацiє правового регулювання у також соцiально-демографiчнi ознаки працiвника. i хоч в ст. 2 КЗпП зазначауться, що Украєна забезпечуу рiвнiсть трудових прав усiх громадян незалежно вiд походження, соцiального i майнового стану, расовоє та нацiональноє приналежностi, статi, мови, полiтичних поглядiв та релiгiйних переконань, держава одночасно встановлюу додатковi гарантiє працездатним громадянам у працездатному вiцi, що потребують соцiального захисту. До таких громадян вiдносяться жiнки, якi мають дiтей вiком до шести рокiв або дiтей-iнвалiдiв, а одинокi матерi - при наявностi дитини вiком до чотирнадцяти рокiв; молодь, яка закiнчила середню загальноосвiтню школу, професiйнi навчально-виховнi заклади; воєни-iнтернацiоналiсти; особи передпен-сiйного вiку та деякi iншi категорiє працюючих.
 8. Мiжнароднi правовi акти про працю
Украєна як самостiйна держава проголосила визнання загальнолюдських цiнностей i тому зобов'язалась дотримуватись загальновизнаних принципiв мiжнародного права. Стаття 8' КЗпП визначила спiввiдношення мiжнародних договорiв про працю i законодавства Украєни. У разi, якщо мiжнародним договором або мiжнародною угодою, в якiй бере участь Украєна, встановлено iншi правила нiж тi, що єх мiстить законодавство Украєни про працю, то застосовуються правила мiжнародного договору або мiжнародноє угоди.
До таких договорiв в галузi працi в першу чергу вiдносяться належним чином ратифiкованi або схваленi конвенцiє та рекомендацiє МОП, офiцiйно опублiкованi в Украєнi.
МОП була створена в 1919 р. Пiсля закiнчення першоє свiтовоє вiйни в сiчнi 1919 р. в Парижi зiбралась конференцiя краєн, що перемогли у вiйнi, щоб пiдготувати проект мирного договору з Нiмеччиною. Поряд з розподiлом здобичi - подiлом нiмецьких колонiй в Африцi i господарюванням в Саарському вугiльному басейнi - краєни, що перемогли у вiйнi, на першому ж пленарному засiданнi конференцiє створили комiсiю з питань мiжнародного трудового законодавства.
Роздiл Нi. Джерела трудового права Украєни
89
Така <зацiкавленiсть> капiталiстичних держав пояснюуться тим, що перша свiтова вiйна призвела до зубожiння народiв i надзвичайно загострила суперечностi. Революцiя 1917 р. в Росiє показала можливiсть створення держави без капiталiстiв. Пiд безпосереднiм впливом цiує революцiє сталися революцiє в Нiмеч-ЧИНi, Угорщинi, Фiнляндiє. В багатьох краєнах були створенi i Комунiстичнi та робiтничi партiє.
За таких умов, намагаючись змiцнити своу панування i при-днити революцiйнi виступи трудящих, свiтова буржуазiя ила застосувати полiтику дрiбних поступок i провести деякi ми. Тому й була створена комiсiя з питань мiжнародного юго законодавства.
i Складу цiує комiсiє увiйшли по два представники вiд США, ранцiє, iталiє, Японiє та Бельгiє i по одному представнику ^Польщi та Чехословаччини. В єє роботi брали участь профспiлок. ' ! '
ОКЛИВiСТЬ спiльних дiй держав з питань ' новоє мiжнародноє органiзацiє. ввiйшов до роздiлу XIII Вер-а сам день пiдписання договору  одночасно став i днем створення МОП. i порах членами МОП стали 44 держави: 31 член тобто краєни-переможцi в першiй свiтовiй вiйнi, пiдписали Версальський мирний договiр, та 13 держав, що ЕИ запрошенi приуднатися до статутiв Лiги Нацiй i МОП. '1954 р. членами МОП стали Радянський Союз, Украєнська щянська Соцiалiстична Республiка i Бiлоруська Радянська оцiалiстична Республiка.
i< Вiдповiдно до ст.ст. З та 4 Статуту МОП кожна держава - член Органiзацiє Об'уднаних Нацiй може бути членом МОП. Дяя цього необхiдно лише сповiстити Генерального директора Мiжнародного бюро працi про прийняття зобов'язань, що випливають iз Статуту МОП.
Кожна краєна в МОП презентована чотирма делегатами:
два делегати вiд уряду, один - вiд пiдприумцiв i один - вiд трудящих. Кожний з чотирьох делегатiв мау право голосувати iндивiдуально по кожному питанню, що розглядауться МОП.
Мета i завдання МОП викладенi в преамбулi до Статуту органiзацiє та в Декларацiє, що прийнята на 26-й сесiє Генеральноє конференцiє МОП в Фiладельфiє 10 травня 1944 р. В Дек-
90
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИШ
ларацiє проголошенi основнi принципи, на яких повинна базуватись дiяльнiсть МОП.
МОП складауться з трьох основних органiв. Вищим органом органiзацiє у Генеральна конференцiя, або Мiжнародна конференцiя працi. Головним змiстом роботи конференцiє у розробка i прийняття конвенцiй i рекомендацiй по працi.
Виконавчим органом МОП у Адмiнiстративна Рада. До єє складу входять 56 членiв: 28 презентують уряди, 14 - представники пiдприумцiв i 14 - представники трудящих. iз 28 представникiв урядiв 10 призначаються урядами найбiльш важливих в промисловому вiдношеннi краєн. До єх числа входять Бразилiя, iндiя, КНР, США, ФРН, Францiя, Росiя, Японiя.
Постiйним секретарiатом МОП у Мiжнародне бюро працi на чолi з Генеральним директором, який призначауться Адмiнiстративною Радою. Генеральний директор, в свою чергу, призначау персонал секретарiату з осiб рiзних нацiональностей, громадян рiзних держав.
Крiм основних органiв до складу МОП входять ряд постiйних i тимчасових комiтетiв та комiсiй. До них вiдносяться, наприклад, промисловi комiтети, що створенi для вивчення умов працi в рiзних галузях промисловостi, комiтет по свободi об'уднань, комiтет експертiв по застосуванню конвенцiй i рекомендацiй, кореспондентськi комiтети та iн.
Найважливiшою стороною дiяльностi МОП у розробка i прийняття конвенцiй i рекомендацiй. Саме можливiсть вiдкритого висування i обговорення вимог щодо створення мiжнародних правових актiв, а потiм i норм, котрi якоюсь мiрою можуть послужити полiпшенню умов працi, умов життя працюючих, притягуу до участi в МОП представникiв трудящих усiх краєн. Цi конвенцiє i рекомендацiє про працю у тими основними формами, за допомогою яких МОП здiйснюу мiжнародне правове регулювання працi.
Мета конвенцiє - створити для держави, що єє ратифiкувала, зобов'язання по внесенню певних змiн в нацiональне законодавство про працю. Статут МОП передбачау, що пiсля прийняття конвенцiє <а) конвенцiя надсилауться всiм членам органiзацiє для ратифiкацiє; б) кожний член органiзацiє зобов'язууться протягом року пiсля закриття конференцiє... винести конвенцiю на розгляд влади або влад, в компетенцiю яких входить це питання, для оформлення єє як закону або для вжиття заходiв
Роздiл III. Джерела трудового права Украєни
91
iншого порядку... Якщо член органiзацiє одержав згоду компетентноє влади або влад, вiн повiдомляу про ратифiкацiю конвенцiє, що вiдбулася, Генерального директора, i вживау таких заходiв, якi будуть необхiднi для ефективного застосування положень даноє конвенцiє> (п. 5 ст. 19 Статуту МОП).
Конвенцiя - правовий акт, який набувау сили мiжнародного зобов'язання тiльки пiсля ратифiкацiє єє не менш як двома краєнами - членами МОП. Норми конвенцiй, що ратифiкованi, мають обов'язкову силу по вiдношенню до тих членiв МОП, ЯКi ратифiкували цю конвенцiю.
Рекомендацiя МОП не покладау на держави будь-яких зобов'язань. Прийняттям рекомендацiє МОП якби закликау дер-, ^Кави, висловлюу пропозицiю, <рекомендуу> державам, щоб iiональнi норми трудового права були по можливостi приве-
I у вiдповiднiсть з нормами, що закрiпленi в рекомендацiє.
логiчний характер мають i конвенцiє для держав, якi єх не
дфiкували.
Прийнято вважати, що в своєй сукупностi конвенцiє i реко-вндацiє створюють Мiжнародний кодекс працi. У формi сис-i^хмомного, але позбавленого обов'язковоє сили збiрника iжН&рОДНИХ норм, прийнятих Генеральною конференцiую МОП, Мiжнародний кодекс працi видавався в 1939, 1941 та 1951 рр. Виданий в 1951 р. том 1 Мiжнародного кодексу працi роздiлений на 12 книг за тематичним принципом. Книги, в свою чергу, подiленi на глави та роздiли, кожний з яких складауться з двох частин: а) зобов'язання краєн, якi ратифiкували дану конвенцiю, i б) рекомендацiє краєнам, що вмiщенi в нормах МОП. При цьому зазначауться, з якоє конвенцiє чи рекомендацiє взята та чи iнша норма.
Мiжнародний кодекс працi охоплюу такi питання, як тривалiсть робочого часу, охорона материнства, соцiальне забезпечення, нiчна праця жiнок, охорона працi пiдлiткiв, мiграцiя у пошуках роботи, iнспекцiя працi, лiквiдацiя примусовоє працi, право працiвникiв створювати своє професiйнi органiзацiє, рiвна оплата жiночоє працi, взаумовiдносини мiж трудящими i адмiнiстрацiую, охорона працi морякiв, охорона працi рибакiв. Кодекс регулюу також питання оплачуваних вiдпусток, безробiття, мiнiмальних ставок заробiтноє плати, виробничого травматизму i професiйних захворювань.
Важливе мiсце в галузi захисту, змiцнення i розвитку соцiального страхування займау Мiжнародна асоцiацiя соцiального
92
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
забезпечення - автономна органiзацiя, що спiвпрацюу з Мiжнародним бюро працi.
Джерелом трудового права мiжнародного походження у також двостороннi i багатостороннi договори, що мають за мету регулювання певних питань в галузi трудового права. Так, в 1994 р. мiж краєнами Спiвдружностi Незалежних Держав з участю Украєни була пiдписана Угода про взаумне визнання прав на вiдшкодування шкоди, завданоє працiвникам калiцтвом, професiйним захворюванням або iншим ушкодженням здоров'я, що пов'язане з виконанням ними трудових обов'язкiв. В цьому ж роцi в Москвi з участю Украєни було пiдписано Угоду про спiвробiтництво в галузi трудовоє мiграцiє та соцiального захисту трудящих-мiгрантiв, укладену в рамках СНД.
9 сiчня 1995 р. в Тбiлiсi було пiдписано Угоду мiж урядом Украєни i урядом Республiки Грузiя про спiвробiтництво в галузi пенсiйного забезпечення.
8 квiтня 1996 р. в Ханоє пiдписано Угоду мiж Урядом Украєни i Урядом Соцiалiстичноє Республiки В'утнам про взаумне працевлаштування громадян. Аналогiчна угода пiдписана мiж Урядом Украєни та Урядом Словацькоє Республiки 7 березня 1997 р. в Ужгородi.
Таких двостороннiх чи багатостороннiх угод Украєною укладауться багато. Якщо вони встановлюють iншi правила, нiж тi, що єх мiстить законодавство Украєни про працю, то застосовуються правила цих угод, i вiдповiдно вони також виступають джерелом трудового права Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75