2) гарантованих Конституцією, іншими законами
України та міжнародними правовими актами соціально-
економічних, політичних, особистих прав і свобод люди-
ни і громадянина;
3) основ демократичного устрою державної влади,
правового статусу місцевих Рад народних депутатів, орга-
нів територіального громадського самоврядування.
Як видно з цього формулювання Закону, завданнями
прокурорського нагляду є захист різноманітних суспіль-
них.та особистих цінностей і благ. Це й зрозуміло, оскіль-
ки, запобігаючи будь-якому правопорушенню, прокура-
тура так чи інакше захищає не тільки суб'єктивні права та
інтереси організацій і громадян, а й засади нашого су-
1 1 — «Загальні положення»; 2 — «Система, структура і організа-
ція діяльності органів прокуратури»; 3 — «Прокурорський нагляд»; 4
— «Кадри органів прокуратури»; 5 — «Інші питання організації діяль-
ності органів прокуратури». Розділ НІ складається з чотирьох глав:
«Загальний нагляд» (гл. 1), «Нагляд за додержанням законів органа-
ми, що ведуть боротьбу з злочинністю» (гл. 2), «Участь прокурора в
розгляді справ у судах» (гл. 3), «Нагляд за додержанням законів у
місцях застосування заходів примусового характеру» (гл. 4).
Розділ VII. Органи прокуратури України
спільства і держави. У боротьбі зі злочинними проявами
зусилля прокуратури також спрямовані на охорону підва-
лин нашого суспільства, якими є демократичний лад, су-
. веренітет, незалежність, гуманізм, правопорядок тощо.
Ці завдання прокуратура здійснює за допомогою зміц-
нення законності. Законність виступає для прокуратури у
двох якостях: як мета прокурорського нагляду і як прин-
цип організації та діяльності самої прокуратури.
Законність є загальним принципом нашої держави і
права. Державні та громадські організації, посадові осо-
би зобов'язані додержуватися вимог Конституції і чинних
законів України. Органи прокуратури зобов'язані макси-
мально використовувати наявні в їх розпорядженні засо-
би в інтересах громадян та держави.
§ 4. Принципи організації та діяльності органів
прокуратури
Діяльність прокуратури будується на певних принци-
пах. Стосовно прокуратури принципи її організації та ді-
яльності — це закріплені в Конституції та інших законах
України основоположні вимоги, що виражають призна-
чення прокуратури у державі та суспільстві, визначають
завдання і повноваження прокурорів, а також зміст та ха-
рактер правових заходів і засобів здійснення нагляду за
точним і однаковим виконанням законів у державі, а та-
кож містять ознаки та якості, які допомагають відокреми-
ти органи прокуратури від інших державних органів, у
тому числі від правоохоронних.
Додержання встановлених законодавцем принципів
дозволяє прокуратурі успішно виконувати поставлені пе-
ред нею завдання.
Необхідно підкреслити, що закріплені в Конституції,
Законі «Про прокуратуру», а також в інших законах Укра-
їни принципи регулюють не тільки порядок організації
органів прокуратури, а й діяльність прокурорів щодо ви-
явлення і усунення порушень закону.
Встановлені в законах принципи організації та діяль-
ності органів прокуратури носять загальнообов'язковий
Організація судових та правоохоронних органів
характер, тобто їх додержання — це вимога, яка ставить-
ся не тільки до прокурорів, а й до всіх органів державної
влади і управління, політичних партій і громадських ру-
хів, посадових осіб, за законністю діяльності яких здійс-
нюють нагляд прокурори. Ці принципи обов'язкові і для
громадян, за додержанням законів якими прокурори здій-
снюють нагляд.
До числа принципів прокурорського нагляду належать
положення, засновані на Конституції України. Вони зводять
органи прокуратури до рангу незалежного державного орга-
ну з наданням йому необхідних повноважень для успішно-
го усунення порушень закону, від кого б вони не виходили.
Принципи єдності та централізації органів прокурату-
ри. Відповідно до ст. 121 Конституції України та ст. 6 За-
кону «Про прокуратуру» органи прокуратури становлять
єдину централізовану систему, яку очолює Генеральний
прокурор України, з підпорядкуванням нижчестояших
прокурорів вищим.
Названі принципи полягають в тому, що органи про-
куратури являють собою єдину систему, очолювану Гене-
ральним прокурором України. Це означає єдність мети і
завдань, що стоять перед прокуратурами всіх ланок, і ви-
значається спільністю форм і методів, засобів здійснення
нагляду за виконанням законів, єдністю засобів проку-
рорського реагування на виявлені порушення закону, а
також вжиттям заходів щодо запобігання порушенням
закону. Принцип єдності визначає те становище, відповід-
но до якого вищий прокурор має право передати свої по-
вноваження нижчестоящому прокурору, а також прий-
няти на себе повноваження нижчестоящих прокурорів.
Принцип незалежності прокуратури від будь-яких-орга-
нів державної влади, посадових осіб, а також рішень громад-
ських об'єднань або їх органів означає здійснення прокура-
турою своїх повноважень на підставі додержання Консти-
туції України та чинних на території держави законів, не-
залежно від будь-яких органів державної влади, посадових
осіб, а також рішень громадських об'єднань або їх органів,
незважаючи ні на які місцеві відмінності і всупереч яким би
Розділ VII. Органи прокуратури України
не було місцевим впливам. Працівники прокуратури не
можуть належати до будь-яких політичних партій і рухів.
Принцип рівного захисту прав і свобод громадян озна-
чає, що органи прокуратури у межах своєї компетенції
захищають права і свободи громадян на засадах їх рівно-
сті перед законом, незалежно від національного і соціаль-
ного походження, мови, освіти, ставлення до релігії, по-
літичних переконань, службового або майнового стану та
інших ознак.
Принципом діяльності органів прокуратури є також
принцип, який зобов'язує прокурорів вживати заходів
щодо усунення порушень закону, від кого б вони не вихо-
дили, поновлення порушених прав і притягнення в уста-
новленому законом порядку до відповідальності осіб, які
допустили ці порушення.
Принцип гласності, що лежить в основі демократії, сто-
совно діяльності роботи органів прокуратури припускає
відкритість, повноту і достовірність інформації про фун-
кціонування прокуратури, а також поінформованість держав-
них органів влади і населення через засоби масової інфор-
мації про дійсні цілі, характер роботи органів прокуратури,
про стан законності та заходи щодо її зміцнення.
При цьому органи прокуратури діють гласно в тій
мірі, що не суперечить вимогам закону про охорону прав
і свобод громадян, а так само й про державну та іншу таєм-
ницю.
Крім названих, прокуратура у своїй діяльності керу-
ється такими принципами: 1) пріоритетність прав люди-
ни і громадянина; 2) верховенство права; 3) законність.
Діяльність прокуратури відповідно до Закону «Про про-
куратуру» підконтрольна Верховній Раді України, утворюва-
ним нею для цієї мети органам. Проте таке становище не
відповідає Конституції України, оскільки Закон «Про про-
куратуру» було прийнято до введення інституту президент-
ської влади. Згідно з Конституцією України Генеральний
прокурор України призначається на посаду Президентом
України, і тому, на наш погляд, він має бути підзвітним і під-
контрольним не Верховній Раді України, а Президенту
Організація судових та правоохоронних органів
України. У той же час було б доцільним покласти на Генера-
льного прокурора України обов'язок інформувати Верхов-
ну Раду України про свою діяльність.
При розгляді конкретних справ кожний прокурор
приймає рішення самостійно і одноособове на підставі
свого переконання та закону, дотримуючись рівності всіх
громадян перед законом і судом, презумпції невинності,
справедливості, законності.
Вплив у будь-якій формі на працівника прокуратури з
метою перешкодити виконанню ним службових обов'язків
або добитися прийняття неправомірного рішення тягне за
собою відповідальність, передбачену законом (ст. 7 Закону
«Про прокуратуру»). Вимоги прокурора, що відповідають
чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів,
підприємств, установ, організацій, посадових осіб та гро-
мадян і виконуються невідкладно або у передбачені зако-
ном чи визначені прокурором строки (ст. 8 Закону).
§ 5. Загальна характеристика основних функцій
прокуратури
Прокуратура, як і інші державні органи, виконує при-
таманні тільки їй функції. Функції прокуратури визнача-
ються як головні напрямки діяльності прокуратури, що
безпосередньо виражають її сутність та призначення.
Функції підрозділяються на наглядові і ненаглядові1.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на проку-
ратуру покладаються такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держа-
ви в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які про-
водять оперативно-розшукову, діяльність, дізнання, досу-
дове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні су-
дових рішень у кримінальних справах, а також при засто-
1 Ми зупинимося лише на основних функціях прокуратури, інші
із нщ розглядаються у курсі «Прокурорський нагляд в Україні».
Розділ VII. Органи прокуратури України
суванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних
з обмеженням особистої свободи громадян.
Перехідними положеннями Конституції (п. 9) перед-
бачено, що прокуратура продовжує виконувати відповід-
но до чинних законів функцію нагляду за додержанням і
застосуванням законів та функцію попереднього слідства до
введення в дію законів, що регулюють діяльність держав-
них органів щодо контролю за додержанням законів, та до
сформування системи досудового слідства і введення в
дію законів, що регулюють її функціонування.
Крім цього, прокуратура також бере участь у розроб-
ленні органами державної влади заходів запобігання зло-
чинам та іншим правопорушенням, у роботі по вдоскона-
ленню та роз'ясненню законодавства.
На прокуратуру не можуть покладатися функції, не
передбачені законами України.
Функції підтримання державного обвинувачення в суді
та представництва інтересів громадянина або держави в
суді у випадках, визначених законом, — ненаглядові. Вони
передбачають участь прокурора при розгляді справ у суді.
Прокурор, який бере участь в розгляді справ у судах,
додержуючись принципу незалежності суддів і підкорен-
ня їх тільки закону, сприяє виконанню вимог закону про
всебічний, повний і об'єктивний розгляд справ та поста-
новленню судових рішень, що ґрунтуються на законі. Всі-
єю своєю діяльністю в суді прокурор сприяє виконанню
цих завдань, але здійснює він це особливими засобами з
урахуванням принципів правосуддя: змагальності, рівно-
правності сторін тощо.
Згідно з ст. 35 Закону «Про прокуратуру» прокурор
може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо
цього вимагає захист конституційних прав громадян,
інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчас-
но вжити передбачених законом заходів до усунення по-
рушень закону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор
має рівні права з іншими учасниками судового засідання.
Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере
участь у судовому процесі, визначаються Законом «Про
Організація судових та правоохоронних органів
прокуратуру» та процесуальним законодавством України.
У кримінальному процесі прокурор виступає в суді як
державний обвинувач. Підтримуючи державне обвинува-
чення, прокурор бере участь у дослідженні доказів — у
допиті підсудного, потерпілого, свідків, дослідженні ви-
сновків експертів і речових доказів. Він бере участь також
у судових дебатах, виступаючи з обвинувальною промо-
вою, в якій він аналізує докази, що досліджувалися під час
судового слідства, подає суду свої міркування щодо засто-
сування кримінального закону та міри покарання підсуд-
ному. При цьому прокурор керується вимогами закону і
об'єктивною оцінкою зібраних по справі доказів.
Гарантією об'єктивності та незалежності прокурора в
суді є встановлений законом обов'язок для прокурора від-
мовитися від обвинувачення у разі, коли при розгляді
справи він дійде висновку, що дані судового слідства не
підтверджують обвинувачення підсудного (ст. 36 Закону
«Про прокуратуру»).
Прокурор бере обов'язкову участь у розгляді судами
всіх цивільних справ, порушених за позовами та заявами
прокурора, а також за заявами прокурора про захист інте-
ресів держави або прав і законних інтересів громадян, які
за станом здоров'я чи з інших поважних причин не мо-
жуть захистити свої права.
Обсяг і межі повноважень прокурора під час розгля-
ду справ визначаються цивільне-процесуальним законо-
давством.
Беручи участь у судовому розгляді цивільних справ,
прокурор сприяє суворому додержанню матеріального
законодавства та норм цивільного судочинства. Для цьо-
го він наділений низкою повноважень, специфічних саме
для нього: правом звернутися до суду з заявою про захист
прав і інтересів інших осіб; вступити у справу в будь-якій
стадії процесу; знайомитися з матеріалами цивільної
справи, навіть якщо він не брав участі у процесі, тощо.
Важливим повноваженням, яким володіє прокурор
незалежно від його участі в розгляді в суді першої інстанції
конкретної кримінальної або цивільної справи, є внесен-
Розділ VII. Органи прокуратури України
ня касаційного і окремого подання або протесту в поряд-
ку нагляду на незаконне чи необгрунтоване рішення суду.
Прокурор або його заступник в межах своєї компетенції
маює право внести у вищестоящий суд касаційне чи окре-
ме подання на незаконні або необгрунтовані вироки, рі-
шення, ухвали і постанови судів.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38