Президією цього суду або Верховним Судом
України судовим колегіям може бути передано для розгля-
ду по першій інстанції справи, рішення по яких скасовані.
Як правило, це справи найбільш складні або важливі, їх
розгляд по першій інстанції має важливе значення для
практики нижчих судів.
Судові колегії вивчають і узагальнюють практику та
аналізують судову статистику. Голова суду своїм наказом
закріплює за окремими членами суду групи районних (мі-
ських) судів чи суддів. Ці судді й створюють, як правило,
склад суду, який розглядає касаційні скарги і касаційні
подання на рішення нижчестоящих суддів. Член суду уза-
гальнює показники, які характеризують суддів по відправ-
ленню правосуддя: строк розгляду цивільних і криміналь-
них справ, практику призначення покарань, правильність
оформлення процесуальних документів. На основі ре-
зультатів узагальнень судової практики обласні (або при-
рівняні до них) суди направляють до районних (міських)
судів схвалені президією чи колегією огляди, які містять
у собі аналіз помилок у здійсненні правосуддя по цивіль-
них і кримінальних справах, визначають необхідність і
черговість стажування, підвищення кваліфікації суддями
районних (міських) судів. Результати узагальнення судової
практики використовуються при проведенні семінарів,
нарад, зборів і конференцій суддів, де роз'яснюються осо-
бливості застосування чинного законодавства.
Голова Верховного суду АРК, обласного, Київського та
Севастопольського міських судів призначається на посаду
Президентом України. Його повноваження закріплено у ст.
37 Закону «Про судоустрій України», а також у ЦПК і КПК.
Ці повноваження можна поділити на декілька груп: судові,
судово-наглядові, організаційно-розпорядчі, аналітичні та ін.
Судові повноваження: голова суду головує на засідан-
нях президії і може головувати у судових засіданнях ко-
легії, тобто може розглядати справи у першій, касаційній
інстанціях та в наглядовому порядку.
Судово-наглядові повноваження полягають у праві
принесення (в межах і порядку, в'становлених законом)
протестів на вироки, рішення, ухвали і постанови по су-
дових справах, що набрали законної сили, а також в зупи-
ненні виконання рішень і ухвал по цивільних справах.
Організаційно-розпорядчі повноваження значною мі-
рою визначаються тим, що голова суду має подвійний ста-
тус — судді та керівника судової установи.
Голова суду:
- скликає президію суду і виносить на розгляд президії
питання, які потребують вирішення, головує на засідан-
нях президії;
- розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;
- керує організацією роботи судових колегій, керує
роботою апарату суду;
- організовує роботу по підвищенню кваліфікації чле-
нів суду і працівників апарату суду;
- веде особистий прийом, організовує роботу суду по
прийому громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг.
Аналітичні повноваження полягають в організації ро-
боти по вивченню і узагальненню судової практики, ана-
лізу судової статистики, спрямовані на підвищення якості
розгляду судових справ суддями як цього суду, так і ниж-
чих судів. Аналіз касаційної і наглядової практики дозво-
ляє виявити причини скасування чи зміни вироків, рі-
шень, ухвал і постанов, внести конкретні пропозиції щодо
попередження аналогічних порушень закону, накреслити
організаційні заходи; розіслати аналітичні огляди судової
практики, запросити суддю на позапланове стажування
або направити на підвищення кваліфікації.
До інших повноважень належать: внесення подань до
державних органів, громадських організацій і посадових
осіб про усунення порушень закону, причин і умов, що
сприяли вчиненню правопорушень.
Розділ IV. Судова система
Апарат суду. Апаратом обласного (та прирівняного до
нього) суду керує голова суду. Апарат суду складають по-
мічник голови, консультанти, секретарі судових колегій,
секретарі судових засідань, діловоди та інші працівники.
Консультанти (по статистиці, аналітичній, кодифіка-
ційній роботі) вивчають скарги та справи, які надійшли до
суду для розгляду в порядку нагляду, і висловлюють свою
думку голові суду, беруть участь у підготовці матеріалів для
вивчення й узагальнення судової практики, ведуть робо-
ту щодо систематизації законодавства і підготовки мате-
ріалів для аналізу судової статистики.
Завідувач канцелярії керує роботою секретарів суду;
організовує прийом відвідувачів, одержання, реєстрацію
і відправлення пошти та іншої кореспонденції, видає і від-
силає до інших установ копії різних судових документів.
Секретарі судових колегій ведуть діловодство колегій,
забезпечують зберігання справ та інших документів.
Секретарі судових засідань працюють безпосередньо зі
складом суду: здійснюють підготовку справ до слухання,
оформлюють виклики учасників судового розгляду, свід-
ків, ведуть протоколи судових засідань, оформлюють
справи після їх розгляду.
В обласних і прирівняних до них судах, крім цього, є
консультанти по кадрах, бухгалтерія, спецчастина, госпо-
дарська частина, машбюро та архів. Чисельність праців-
ників апарату (без господарської частини) визначається з
розрахунку один працівник апарату на одного суддю.
Контрольні запитання
1. Який порядок формування судів, що належать до другої лан-
ки/
2. Яка структура судів цієї ланки'.'
3. Який порядок роботи президії обласного суду?
4. Які повноваження судової колегії з цивільних справ і судової
колегії з кримінальних справ?
Організація судових та правоохоронних органів
§ 4. Міжобласний суд
Міжобласний суд — це єдина судова установа в системі
загальних судів. Його утворення було обумовлено прий-
няттям Закону України «Про державну таємницю»1, яким
встановлено спеціальний порядок здійснення судових фун-
кцій відносно підприємств, установ, організацій, діяль-
ність яких пов'язана з державною таємницею (ч. 7 ст. 17).
Цей суд створено на базі постійних сесій, що існували ра-
ніш, чотирьох обласних судів. Місцем його знаходження
визначено м. Київ. Створення цього суду відбувалося на
підставі чинного на той час законодавства. Судді міжобла-
сного суду призначаються на посаду Президентом України
строком на десять років у складі голови, заступників голо-
ви і судців. Народні засідателі міжобласного суду обирають-
ся Верховною Радою України строком на п'ять років за
поданням голови цього суду.
Кількість суддів міжобласного суду встановлено у
складі восьми суддів.
Міжобласний суд є судом першої інстанції і в межах
своїх повноважень розглядає на особливо режимних об'-
єктах, що розташовані на території України, всі цивільні
та кримінальні справи, а також справи про адміністра-
тивні правопорушення у випадках, передбачених законо-
давством України (ст. ЗО1 Закону «Про судоустрій Украї-
ни»). Розгляд справ у цьому суді здійснюється з додержан-
ням усіх вимог судочинства. Касаційною інстанцією від-
носно рішень, вироків, ухвал та постанов міжобласного
суду є Верховний Суд України, де створені спеціалізовані
склади відповідних судових колегій. У проекті Закону
«Про судоустрій України» такого суду не передбачено.
Контрольні запитання
І. Який порядок формування міжобласного суду?
2. Чим викликана необхідність створення міжобласного суду?
3. Які повноваження цього суду ?
1 Див.: Відомості Верхов. Ради України. — 1994. — № 16. — Ст. 93.
Розділ IV. Судова система
§ 5. Військові суди
До судової системи загальних судів, поряд із судами,
що створюються за адміністративно-територіальним
принципом, включено і військові суди регіонів, Військо-
ве-Морських Сил України та гарнізонів. Таким чином, як
частка єдиної системи загальних судів України військові
суди являють собою підсистему, що пристосована до ор-
ганізаційної структури Збройних Сил України. Однак таке
становище існувало не завжди, оскільки військова юсти-
ція за часів СРСР ніколи не входила до судової системи
України.
Першим законодавчим актом про суд в Україні була
постанова Секретаріату Української Народної Республіки
від 4 січня 1918р. «Про введення народного суду»1, якою
поряд з дільничними, повітовими та міськими судами
передбачалося створення робочих і селянських револю-
ційних трибуналів. У розвиток постанови Секретаріату
УНР від 23 січня 1918р. було затверджено положення про
революційні трибунали, що регламентувало їх організа-
цію і діяльність. Постанови, які приймалися потім, не
вплинули на найважливішу особливість судової системи
України періоду 1918-1921 рр. — організаційне роздвоєн-
ня, яке проявилося в існуванні двох видів судів — народ-
них судів і революційних трибуналів.
У 1922 р. необхідність окремого функціонування цих
органів відпала, тому було поставлене завдання щодо ство-
рення єдиної системи судів, які розглядали б усі справи, в
тому числі й ті, що розглядалися революційними трибуна-
лами. Це завдання вирішило Положення про судоустрій
УРСР, прийняте ВУЦВК 16 грудня 1922 р. Але після утво-
рення у 1922 р. Союзу РСР, а у 1924 р. — Верховного Суду
СРСР було покладено початок формуванню двох судових
систем: союзної та республіканської. Так, у Положенні про
військові трибунали та військову прокуратуру від 20 серп-
ня 1926 р. передбачалося, що касаційною інстанцією для
військових трибуналів є військова колегія Верховного Суду
1 Вісник Української Народної Республіки. — 1918. — 10 січ.
Організація судових та правоохоронних органів
СРСР. Отже, військові трибунали були повністю перетво-
рені на союзні суди, які ні в організаційному, ні в функці-
ональному, ні в матеріально-технічному відношенні не
були пов'язані з судовою системою України. Такий порядок
існував до кінця 1991 р., коли військові трибунали, що дія-
ли на території України, було включено до загальної судової
системи. Відтоді розпочався процес законодавчого оформ-
лення організації та діяльності військових трибуналів.
Насамперед Верховному Суду України було надано
повноваження суду касаційної інстанції щодо справ, які
розглядаються у першій інстанції військовими трибунала-
ми1. Наступним кроком стало перейменування військових
трибуналів на військові суди з новою назвою і продовжен-
ням повноважень суддів військових судів, оскільки у зако-
нодавстві ще не були врегульовані питання статусу суддів
цих судів і порядку формування суддівського корпусу2.
Так, військовий трибунал Київського військового
округу було перетворено на військовий суд Центрально-
го регіону України, Одеського — на військовий суд Пів-
денного регіону України, Прикарпатського — на військо-
вий суд Західного регіону України, військовий трибунал
Чорноморського флоту — на військовий суд Військово-
Морських Сил України, військові трибунали армій (з'єд-
нань) — на військові суди гарнізонів за місцем їх дисло-
кації. Таким чином, в Україні створено 26 військових су-
дів, у тому числі військових судів регіонів — З, військовий
суд Військово-Морських Сил України — 1, військових
судів гарнізонів — 22, в яких проходять військову службу
179 військових суддів3. Завершальним етапом побудови
підсистеми військових судів стало створення у структурі
Верховного Суду України військової колегії ускладі голо-
ви колегії, його заступника та восьми суддів4. Одночасно
' Указ Президії Верховної Ради від 15.01.1992 р. //Відомості Вер-
хов. Ради України. — 1992. — № 17. — Ст. 219.
2 Указ Президії Верхов. Ради України від 15.01.1992р.//Відомості
Верхов. Ради України. — 1992. — № 17. — Ст. 135.
3 Відомості Верхов. Ради України. — 1993. — № 46. — Ст. 431.
4 Там само. - 1993. - № 26. - Ст. 207.
Розділ IV. Судова система
Закон «Про судоустрій України» був доповнений розділом
З-1 «Військові суди», який детально регламентує порядок
створення, склад, завдання та повноваження військових
судів1. Необхідні зміни і доповнення були внесені у КПК.
і ЦПК. Військові суди, як і всі суди системи загальних
судів, виконують єдині завдання, закріплені в ст. З Зако-
ну «Про судоустрій України». Однак з огляду на те, що вій-
ськові суди діють у Збройних Силах, вони вирішують і
специфічні завдання, виконання яких не притаманне
іншим судам. Діяльність військових судів спрямована на
охорону від будь-яких посягань на безпеку України, боє-
здатність та боєготовність її Збройних Сил та інших вій-
ськових формувань, захист прав і свобод військовослуж-
бовців та інших громадян, а також прав і законних інте-
ресів військових частин, військових установ, організацій
(ч. 2 ст. 38і Закону «Про судоустрій України»).
Суддями військових судів можуть бути громадяни
України, які відповідають тим же вимогам, що й судді за-
гальних судів, перебувають на військовій службі і мають
військове звання офіцерського складу. Народними засі-
дателями військових судів можуть бути громадяни Укра-
їни, які перебувають на військовій службі та досягли 25-
річного віку. Вони обираються відкритим голосуванням
на зборах військовослужбовців військових частин стро-
ком на п'ять років. При здійсненні правосуддя народні
засідателі військових судів користуються всіма правами
судді. Ті, що не виправдали висловленої їм довіри, мо-
жуть бути відкликані зборами військовослужбовців, що
їх обрали.
Військовослужбовці військових судів перебувають на
військовій службі та входять до штатної чисельності
Збройних Сил України. На них поширюються права, піль-
ги та привілеї, встановлені законодавством України для
військовослужбовців.
Кількісний склад суддів у військових судах гарнізонів,
регіонів та Військово-Морських Сил України встановлю-
1 Відомості Верхов. Ради України. — 1994. — № 26. — Ст. 204.
Організація судових та правоохоронних органів
ється Президентом України за поданням Міністра юстиції
України та Голови Верховного Суду України.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38