Компетенція конституційних судів як органів консти-
туційного судочинства визначається їх природою як
головних органів судової охорони конституції. Аналіз су-
часного законодавства дозволяє виділити чотири основні
групи повноважень конституційних судів:
Це повноваження, пов'язані:
1) з забезпеченням верховенства конституції в системі
джерел національного права: розгляд справ про конститу-
ційність нормативно-правових актів і міжнародних дого-
ворів, офіційне тлумачення конституції і законів;
2) з забезпеченням принципу поділу влади: розгляд
спорів про компетенцію міждержавними органами (роз-
межування компетенції законодавчої, виконавчої і судо-
вої влади по горизонталі); між державою та її складовими
частинами (розмежування повноважень по вертикалі: у
федеративній державі — між федерацією та її суб'єктами,
у складній унітарній державі — між центром і автономія-
ми, у простій унітарній державі — між центральними дер-
жавними органами і територіальними колективами);
3) з захистом конституційних прав і свобод людини:
процедури «хабеас корпус», ампаро, конституційної скар-
ги. До них можна віднести також розгляд справ про консти-
туційність проведення виборів та референдумів і розгляд
виборчих спорів, оскільки йдеться про захист одного з най-
важливіших політичних прав громадян — виборчого;
4) з захистом конституції від порушення її вищими по-
садовими особами, а у деяких державах — і політичними
партіями (розгляд справ у порядку процедури імпічменту або
участь у ній; контроль діяльності політичних партій).
При цьому слід ураховувати дві обставини. По-перше,
не всі органи конституційного судочинства здійснюють
усі або в повному обсязі зазначені повноваження. По-дру-
ге, в окремих країнах органам конституційного судочин-
ства властиві й інші повноваження, наприклад, оголо-
Розділ IV. Судова система
шення неконституційною бездіяльність державних орга-
нів або посадових осіб (в Австрії, Угорщині, Німеччині
конституційний суд може зажадати від законодавчого
органу, що зволікає з виконанням запропонованих йому
законом обов'язків по виданню правових норм, виконан-
ню їх у визначені строки).
Порядок формування, склад і структура Конституційно-
го Суду України. Відповідно до ст. 148 Конституції Украї-
ни Конституційний Суд складається з вісімнадцяти суд-
дів Конституційного Суду України. Президент України,
Верховна Радою України та з'їзд суддів України признача-
ють по шість суддів Конституційного Суду.
Основні положення порядку призначення суддів за-
кріплені в Законі України «Про Конституційний Суд
України». Так, Президент України перед призначенням
шести суддів обов'язково здійснює консультації з Прем'єр-
міністром України і Міністром юстиції України щодо кан-
дидатур на посади суддів Конституційного Суду. Указ
Президента України про призначення суддів скріплюєть-
ся підписами Прем'єр-міністра і Міністра юстиції Украї-
ни. У разі припинення повноважень судді Конституційно-
го Суду, який призначався Президентом України, Пре-
зидент України у місячний строк призначає іншу особу
на цю посаду.
Верховна Рада України призначає суддів Конститу-
ційного Суду таємним голосуванням шляхом подання
бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів
Конституційного Суду вносить Голова Верховної Ради, а
також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів
України від конституційного складу Верховної Ради; при
цьому депутат має право поставити підпис під пропози-
цією про висунення тільки однієї кандидатури і ці підпи-
си депутатів не відкликаються. Відповідний Комітет Вер-
ховної Ради України подає Верховній Раді свої висновки
щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституцій-
ного Суду, внесеної у встановленому порядку.
Призначеними на посади суддів Конституційного
Суду вважаються кандидати, які набрали найбільшу кіль-
Організація судових та правоохоронних органів
кість голосів депутатів, але більшеполовини голосів депу-
татів від конституційного складу Верховної Ради. Можли-
ва ситуація, за якої кілька кандидатів набрали однакову
кількість голосів і після їх призначення було б перевище-
но необхідне для призначення число суддів. Тому щодо
цих кандидатів проводиться повторне голосування. У разі
припинення повноважень судді Конституційного Суду,
який призначався парламентом України, Верховна Рада у
місячний строк призначає іншу особу на цю посаду. За
результатами голосування Головою Верховної Ради підпи-
суються постанови Верховної Ради України про призна-
чення суддів Конституційного Суду.
Закон «Про Конституційний Суд України» визначив
такий механізм обрання суддів Конституційного Суду від
з'їзду суддів України загальної юрисдикції. Цей з'їзд за
пропозицією делегатів з'їзду відкритим голосуванням
більшістю голосів присутніх делегатів з'їзду визначає кан-
дидатури на посади суддів Конституційного Суду для
включення в бюлетені для таємного голосування. Призна-
ченим на посаду судді Конституційного Суду вважається
кандидат, який у результаті таємного голосування одержав
більшість голосів від числа обраних делегатів з'їзду судців
України. Якщо голосування проводиться щодо кандида-
тур, число яких перевищує квоту для призначення на по-
сади суддів Конституційного Суду, призначеними вважа-
ються кандидати, які набрали більше голосів, ніж інші
кандидати на ці посади. У разі припинення повноважень
судді Конституційного Суду, який призначався з'їздом
суддів України, цей з'їзд у тримісячний строк призначає
іншу особу на цю посаду. За результатами голосування
головуючим і секретарем з'їзду підписуються рішення
з'їзду суддів України про призначення суддів Конститу-
ційного Суду.
Голова Конституційного Суду обирається на спеціаль-
ному пленарному засіданні Конституційного Суду із скла-
ду суддів Конституційного Суду лише на один трирічний
строк таємним голосуванням. Він очолює Конституцій-
ний Суд та організовує його діяльність.
Розділ IV. Судова система
Голова Конституційного Суду має двох заступників, які
обираються за пропозицією Голови Конституційного Суду
лише на один трирічний строк таємним голосуванням.
Конституційне судочинство здійснюється в колегіях
суддів для розгляду питань щодо відкриття провадження у
справах за конституційним поданням чи конституційним
зверненням, засіданнях Конституційного Суду та пленар-
них засіданнях Конституційного Суду. Для організації ро-
боти в Конституційному Суді формуються Секретаріат,
постійні і тимчасові комісії, Архів, Бібліотека, Науково-
консультативна рада. Друкованим органом Конституцій-
ного Суду є «Вісник Конституційного Суду України».
Для з'ясування правової природи Конституційного
Суду України як органу конституційного судочинства важ-
ливо визначити його завдання і принципи діяльності. Від-
повідно до ст. 2 Закону «Про Конституційний Суд Украї-
ни» завданням Конституційного Суду України є гаранту-
вання верховенства Конституції України як Основного
Закону держави на всій території України.
Основні принципи діяльності Конституційного Суду
закріплені в ст.ст. 4, 27, 28, 56 Закону «Про Конституцій-
ний Суд України» і багато в чому подібні тим, що покла-
дені в основу організації і діяльності інших судів. Діяль-
ність Конституційного Суду ґрунтується на принципах
верховенства права, незалежності і недоторканності суд-
дів, колегіальності, рівноправності суддів, гласності, дер-
жавної мови судочинства, повного і всебічного розгляду,
справ та обґрунтованості прийнятих ним рішень.
Тут не згадується принцип законності. Це пояснюєть-
ся тим, що Конституційний Суд при здійсненні своїх пов-
новажень має керуватися вимогами не будь-якого закону
або іншого нормативного акта, а принципу верховенст-
ва права, тобто правовими положеннями і приписами
Конституції України. Не згадані також принципи пре-
зумпції невинності, забезпечення обвинуваченому права
на захист, участі представників народу у відправленні су-
дочинства, забезпечення права громадянина на судовий
захист, здійснення судочинства тільки судом. І це природ-
Організація судових та правоохоронних органів
но, оскільки Конституційний Суд не вершить правосуд-
дя по конкретних справах. Він здійснює конституційне
судочинство, в якому немає обвинувачених, підсудних та
їх захисників, позивачів і відповідачів. Громадянин може
брати участь у конституційному судочинстві у вкрай об-
межених випадках. Він може виступати тільки в ролі осо-
би, яка підтримує своє звернення — клопотання про офі-
ційне тлумачення Конституції і законів України з метою
забезпечення реалізації і захисту його конституційних
прав і свобод.
Своєрідність принципів діяльності Конституційного
Суду проявляється також у тому, що вони часом наповню-
ються дещо іншим змістом порівняно з принципами су-
дочинства в судах загальної юрисдикції. Наприклад,
принцип колегіальності конституційного судочинства не
допускає можливості притягнення до розгляду справ
представників народу, тому що питання, з яких Консти-
туційний Суд має право приймати рішення, вимагають від
тих, кому довірено брати участь у цьому, глибоких профе-
сійних знань в галузі права. Рішення приймаються, ви-
сновки даються тільки тими суддями, які брали участь у
розгляді матеріалів справи на засіданні; пленарному засі-
данні Конституційного Суду. Тимчасова відсутність судді
на засіданні, пленарному засіданні, на якому розгляда-
лись матеріали справи, справа, не перешкоджає участі
такого судді з правом вирішального голосу в прийнятті
рішення або даванні висновків у справі, за винятком тих
випадків, коли рішення приймалися, висновки давалися
в межах процесуальних дій, які виконувалися за відсут-
ності судді.
Усі судді Конституційного Суду є рівноправними під
час розгляду справ на засіданні Колегії суддів, на засі-
данні, пленарному засіданні Конституційного Суду. Голо-
вуючий на засіданні Колегії суддів, на засіданні, пленар-
ному засіданні не має права обмежувати суддів у можли-
вості ставити запитання учасникам засідань, знімати по-
ставлені суддями запитання, коментувати висловлюван-
ня та запитання суддів, учасників засідання. Судді Кон-
Розділ IV. Судова система
ституційного Суду під час засідань повинні утримуватись
від коментарів та реплік, від втручання у дії головуючого.
Принцип гласності судочинства в Конституційному
Суді може бути обмежений з дуже широких підстав. Якщо
в судах загальної юрисдикції закрите судове засідання в
обов'язковому порядку здійснюється для охорони держав-
ної таємниці, а в арбітражному — ще й для охорони комер-1
ційної таємниці, то в Конституційному Суді обов'язко-
вою підставою для обмеження гласності може бути потре-
ба в охороні будь-якої таємниці, у тому числі службової,
професійної таємниці, таємниці приватного життя грома-
дянина. Можливі й інші винятки з цього принципу.
Зал засідань Конституційного Суду може відвідати не
кожний бажаючий. Відповідно до положень Регламенту
Конституційного Суду України реалізація особою можли-
вості бути присутньою на відкритих пленарних засіданнях
Конституційного Суду значною мірою залежить від розпо-
рядника, який здійснює пропуск громадян у Зал судових
засідань. Не вільний доступ і для представників засобів
масової інформації: такі представники, акредитовані при
Конституційному Суді, проходять до Залу судових засідань
за акредитаційними посвідченнями, інші журналісти — за |
списком, поданим Прес-службою Конституційного Суду.
Розгляд справ на пленарному засіданні Конституцій-
ного Суду може проводитися у формі усних слухань, тоб-
то шляхом безпосереднього заслуховування на пленарно-
му засіданні всіх учасників конституційного проваджен-
ня, та письмових слухань, тобто шляхом заслуховування
та аналізу зібраних на попередніх стадіях конституційно-
го провадження та залучених додатково в ході пленарно-
го засідання матеріалів, документів, необхідних для забез-
печення об'єктивного і повного розгляду справи. Форма
слухання визначається процесуальною ухвалою Консти-
туційного Суду.
Усні слухання є обов'язковими у випадках, коли/для
всебічного дослідження обставин справи та прийняття
обґрунтованого рішення на пленарному засіданні Кон-
ституційного Суду необхідно безпосередньо заслухати,
Організація судових та правоохоронних органів -
учасників конституційного провадження. Усні слухання
можуть проводитись також за клопотанням суб'єктів пра-
ва на конституційне подання, конституційне звернення та
органів, посадових осіб, конституційність правових актів
яких оспорюється або потребує офіційного тлумачення.
За ухвалою пленарного засідання Конституційного Суду
може бути проведене усне слухання лише з окремих пи-
тань справи, визначених ухвалою.
Розгляд справ на пленарному засіданні Конституцій-
ного Суду, незалежно від форми слухання, проводиться
відкрито. У разі, коли розгляд справи на відкритому пле-
нарному засіданні Конституційного Суду України може
призвести до розголошення державної або іншої таєм-
ниці, що охороняється законом, справа за ухвалою Кон-
ституційного Суду розглядається на закритому пленарно-
му засіданні.
Рішення та висновки Конституційного Суду у всіх
випадках оголошуються публічно у відкритому пленарно-
му засіданні.
У Конституційному Суді провадження ведеться, рі-
шення, ухвали приймаються, висновки даються та опри-
люднюються державною мовою. Учасники конституційно-
го провадження, які не володіють державною мовою, ма-
ють право користуватися послугами перекладача.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38