Перелік штатних посад суддів військових судів, війсь-
кової колегії Верховного Суду України та відповідних цим
посадам військових звань також затверджується Президен-
том України.
Під час створення системи військових судів всі наве-
дені повноваження по формуванню військових судів на-
лежали Верховній Раді України або її Президії. Саме тоді
Верховна Рада постановила, що військова колегія Верхов-
ного Суду діє у складі голови колегії, його заступників та
восьми суддів, а Президія Верховної Ради у цьому зв'яз-
ку прийняла постанову такого змісту: «Відповідно до штат-
ного розкладу встановити суддям військової колегії Вер-
ховного Суду України такі військові звання: голова колегії
— генерал-полковник; заступник голови колегії — гене-
рал-лейтенант; суддя колегії — генерал-майор»1.
Повноваження військових судів закріплені у ст. 38і
Закону «Про судоустрій України». Відповідно до неї вій-
ськові суди розглядають:
1) справи про всі злочини, вчинені військовослужбовця-
ми Збройних Сил, Прикордонних військ, Служби безпеки
України та інших військових формувань, що створюються
Верховною Радою України і Президентом України, а також
військовозобов'язаними під час проходження ними зборів;
2) всі справи про шпигунство;
3) справи про злочини проти встановленого порядку
несення служби, вчинені особами начальницького скла-
ду виправно-трудових установ;
4) справи про злочини, вчинені певними категоріями
осіб, що визначаються законодавством України;
5) справи про адміністративні правопорушення війсь-
ковослужбовців;
6) справи по скаргах військовослужбовців на непра-
вомірні дії військових службових осіб і органів військово-
го управління;
1 Відомості Верхов. Ради України. — 1994. — № 24. — Ст. 192.
Розділ IV. Судова система
7) справи про захист честі і гідності, сторонами у яких
є військовослужбовці або військові організації;
8) інші справи, пов'язані з захистом прав і свобод вій-
ськовослужбовців та інших громадян, а також прав і за-
хонних інтересів військових частин, установ, організацій.
У разі обвинувачення однієї особи або групи осіб у вчи-
ненні кількох злочинів, коли справа хоча б про один із зло-
чинів підсудна військовому суду, а про інші — загальному
суду, справа про всі злочини розглядається військовим су-
дом. У разі обвинувачення групи осіб, серед яких є і війсь-
ковослужбовці, і цивільні особи, у вчиненні одного або
кількох злочинів, що не є військовими злочинами, справа
щодо всіх обвинувачених розглядається загальним судом. ;
Справи про злочини, вчинені особами, зазначеними в п. 1
і 3 ч. 1 цієї статті, в період проходження ними військової
служби, розглядаються військовими судами і в тому разі,
коли на момент розгляду справи вони звільнилися з війсь-
кової служби. Справи про злочини, вчинені особами до їх
призову чи вступу на військову службу, розглядаються за-
гальними судами. Військові суди разом з кримінальними
справами розглядають цивільні позови про відшкодуван-
ня майнової шкода, заподіяної внаслідок злочину.
Слід дещо докладніше зупинитися на понятті «війсь-
ковослужбовець», щоб зрозуміти підсудність справ, пе-
редбачених ч. 1 ст. 38і Закону «Про судоустрій України».
Військова служба складається з дійсної служби та служ-
би в запасі. Особи, що перебувають на дійсній військовій
службі, є військовослужбовцями, а у запасі — військово-
зобов'язаними. Громадяни України, прийняті до військо-
вого навчального закладу, іменуються курсантами. Вони
також перебувають на дійсній військовій службі, тому в
разі вчинення злочину курсанти притягаються до кримі-
нальної відповідальності на тих же підставах, що і війсь-
ковослужбовці строкової служби. Дійсна військова служ-
ба осіб молодшого складу обмежена визначеним тер-
міном, а осіб офіцерського складу — граничним віком
перебування на службі. Після вислуги строку служби або
досягнення граничного віку військовослужбовці звільня-
Організація судових та правоохоронних органи
ються в запас, де перебувають до досягнення визначено-
го віку. Під час перебування у запасі військовозобов'язані
періодично призиваються на збори на певний строк. При
проходженні зборів військовозобов'язані за своїм право-
вим становищем прирівнюються до військовослужбовців
і несуть відповідальність нарівні з ними.
До підсудності військових судів належать також спра-
ви про злочини осіб, які є військовослужбовцями Служ-
би безпеки України. «Служба безпеки — державний пра-
воохоронний орган спеціального призначення, який за-
безпечує державну безпеку України» (ч. 1 ст. 1 Закону
України «Про Службу безпеки»).
Кадри Служби безпеки складають:
а) співробітники-військовослужбовці;
б) працівники, що уклали трудовий договір зі Служ-
бою безпеки;
в) військовослужбовці строкової служби.
Умови і порядок виконання своїх обов'язків співробіт-
никами-військовослужбовцями Служби безпеки визнача-
ються укладеним договором (контрактом). На них, а також
на військовослужбовців строкової служби поширюється
порядок проходження військової служби у Збройних Си-
лах України, що визначається законодавством.
Трудові відносини працівників, що уклали трудовий
договір зі Службою безпеки України, регулюються зако-
нодавством України. Тому в разі вчинення ними злочину
справи, на відміну від двох названих категорій, розгляда-
тимуться не військовими, а загальними судами.
Військовим судам підсудні всі справи про шпигунст-
во незалежно від того, ким здійснено шпигунство: грома-
дянином України, іноземцем чи особою без громадянст-
ва, військовослужбовцем чи цивільною особою. Справи
про шпигунство підсудні військовим судам незалежно від
того, як кваліфіковано діяння: державна зрада у формі
шпигунства або шпигунство.
Військовими судами розглядаються всі справи про
злочини проти встановленого порядку несення служби,
вчинені особами начальницького складу виправно-трудо-
Розділ IV. Судова система
вих установ. Оскільки особам, що перебувають на службі
в органах внутрішніх справ, установлені спеціальні зван-
ня, то особами начальницького складу належить вважати
всіх, кому такі звання присвоєні (від молодшого сержанта
до генерал-полковника міліції та від молодшого сержанта
до генерала внутрішньої служби)1.
Від осіб начальницького складу виправно-трудових
установ слід відрізняти осіб, які перебувають на службі у
внутрішніх військах. Перші не є військовослужбовцями,
другі ж — військовослужбовці з усіма правовими наслід-
ками, що з цього випливають2.
Військовим судам підсудні лише справи відносно де-
яких категорій осіб, що визначаються законодавством
України. Аналізуючи такі закони з точки зору підсудності,
слід враховувати, чи встановлюють вони підсудність вій-
ськовим судам справ про всі злочини зазначених осіб або
тільки про певні злочини.
Послідовна реалізація принципу права громадян на су-
довий захист у сфері військової юстиції тягне за собою й
посилення судового захисту прав та інтересів військовослуж-
бовців. Після прийняття законів про соціальний та правовий
захист військовослужбовців і введення в ЦПК глави 31-А
«Скарги громадян на рішення, дії або бездіяльність держав-
них органів, юридичних чи службових осіб у сфері управлін-
ської діяльності» розгляд скарг на дії органів військового
управління став звичайною практикою військових судів3.
Для військових судів, як і для територіальних, перед-
бачена підсудність справ різним ланкам військових судів
і військової колегії Верховного Суду України. В основу
цього поділу покладені військове звання або посадове ста-
новище підсудного і вид можливого покарання.
1 Див.: Положення про проходження служби в органах
внутрішніх справ: Затверджено постановою Кабінету Міністрів УРСР
від 29 липня 1991р. № 114.
2 Див.: Про війська внутрішньої та конвойної охорони: Закон
України від 26 березня 1992 р. //Відомості Верхов. Ради України. —
1992.-№29.-Ст. 397.
3 Денисенко В. Феміда в погонах //Урядовий кур'єр. — 1995. — № 58.
Так, військовим судам гарнізонів як судам першої
інстанції підсудні справи про злочини осіб, що мають вій-
ськове звання до підполковника, капітана 2-го рангу
включно, крім справ, які підсудні військовим судам ви-
щого рівня.
Військовим судам регіонів, Військове-Морських Сил
як судам першої інстанції підсудні: 1) справи про злочи-
ни осіб, які мають військове звання полковника, капіта-
на 1-го рангу; 2) справи про злочини осіб, які обіймають
посаду від командира полку, командира корабля 1 -го ран-
гу і вище, а також осіб, рівних їм за службовим станови-
щем; 3) справи про всі злочини, за які в умовах мирного
часу законом передбачена можливість призначення пока-
рання у вигляді довічного ув'язнення.
Військовій колегії Верховного Суду України підсудні
справи виняткової важливості, а також справи про злочи-
ни військовослужбовців, які мають військове звання гене-
рала (адмірала) або обіймають посади від командира з'єд-
нання і вище та рівні їм. Військовий суд регіону, Військо-
во-Морських Сил, військова колегія Верховного Суду
України мають право прийняти до свого провадження як
суд першої інстанції будь-яку справу, підсудну військово-
му суду гарнізону.
Що стосується підсудності цивільних справ, то це
питання вирішується таким чином: військовим судам гар-
нізонів як судам першої інстанції підсудні цивільні спра-
ви по скаргах військовослужбовців на неправомірні дії
і рішення службових осіб та органів військового управ-
ління, крім тих, що підсудні військовим судам регіонів
і Військове-Морських Сил; справи про захист честі та
гідності, сторонами у яких є, військовослужбовці або
військові організації; інші справи, пов'язані з захистом
прав і свобод військовослужбовців та інших громадян,
прав і законних інтересів військових частин, установ,
організацій.
Військовим судам регіонів, Військове-Морських
Сил як судам першої інстанції підсудні справи по скар-
гах на незаконні дії і рішення військових службових осіб
Організація судових та правоохоронних органів Ш Розділ IV. Судова система
і органів військового управління на рівні військових
з'єднань і вище.
Контрольні запитання
1. Назвіть етапи становлення військових судів в Україні.
2. Якою є система військових судів?
3. Які повноваження мають військові суди?
§ 6. Верховний Суд України
Відповідно до ч. 2 ст. 125 Конституції України найвищим
судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Вер-
ховний Суд України. Це конституційне положення відтворе-
не у ст. 39 Закону «Про судоустрій України». Статті цього За-
кону визначають становище Верховного Суду України у сис-
темі загальних судів і основні напрямки його діяльності. Згі-
дно з ст. 20 зазначеного Закону до загальних судів належать
Верховний Суд України, а також Верховний суд АРК, обласні,
Київський та Севастопольський міські суди, міжобласний
суд, міжрайонні (окружні), районні (міські) суди і військові
суди регіонів, Вщськово-Морських Сил та гарнізонів.
Отже, в Україні немає загальних судів, нагляд за судо-
вою діяльністю яких був би поза компетенцією Верховно-
го Суду України.
Нагляд за судовою діяльністю здійснюється Верхов-
ним Судом України насамперед шляхом перевірки закон-
ності і обґрунтованості вирішення нижчими судами
цивільних, кримінальних справ та виправлення їх поми-
лок. Однак він не вичерпується тільки цим. Важливе зна-
чення мають також вивчення і узагальнення судової прак-
тики, аналіз судової статистики та видання керівних роз'-
яснень з питань застосування чинного законодавства, що
виникають при розгляді судових справ, а також здійснен-
ня контролю за виконанням судами цих роз'яснень.
Крім того, як вищий судовий орган у системі загаль-
них судів Верховний Суд України в першій інстанції роз-
Організація судових та правоохоронних органів
глядає цивільні і кримінальні справи, які є особливо скла-
дними і мають виключне суспільне значення. Саме тому
Верховний Суд України має право прийняти до свого про-
вадження будь-яку справу, що підсудна нижчому суду.
Верховний Суд України є останньою інстанцією в усіх
кримінальних і цивільних справа'х, що розглядаються
нижчими судами.
Судді Верховного Суду України обираються Верхов-.
ною Радою України безстрокове. Народні засідателі Вер-
ховного Суду України обираються Верховною Радою
України строком на п'ять років. Суддею Верховного Суду
України може бути громадянин України, який досяг на
день обрання 35-річного віку, має вищу юридичну освіту,
стаж роботи за фахом не менш як 10 років, у тому числі не
менш як п'ять років на посаді судді. Народним засідате-
лем Верховного Суду України може бути громадянин Укра-
їни, який досяг на день обрання 35-річного віку. Кіль-
кісний склад Верховного Суду України встановлюється
Верховною Радою України. Зараз він налічує 85 суддів1.
Верховний Суд України діє у складі:
1) Пленуму Верховного Суду України;
2) судової колегії в цивільних справах Верховного
Суду України;
3) судової колегії в кримінальних справах Верховно-
го Суду України;
4) військової колегії.
Для розгляду організаційних питань роботи Верхов-
ного Суду України створюється президія Верховного Суду
України.
Пленум Верховного Суду України діє у складі Голови
Верховного Суду України, заступників Голови та членів
Верховного Суду України.
У засіданнях Пленуму беруть участь Генеральний про-
курор України і Міністр юстиції України. Участь Генераль-
ного прокурора у роботі Пленуму є обов'язковою. Це обу-
мовлено його статусом, відповідно до якого з кожно-
1 Відомості Верхов. Ради України. — 1994. — № 26. — Ст. 213.
Розділ IV. Судова система
го питання, що виноситься на розгляд Пленуму, Генераль-
ний прокурор дає свій висновок.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38