Києвсько-
му, Севастопольскому мiських арбiтражних судах. Будь-якi iншi
формування (наприклад, товариськi суди) не можуть бути вiднесеш
до судовоє системи.
Суддi у посадовими особами державноє влади, якi в
конституцiйному порядку надiленi повноваженнями
здiйснювати правосуддя i виконувати своє обовязки на
професiйнiй основi у перелiчених судах (див. ст. I Закону
вiд 15 грудня 1992 р. "Про статус суддiв" // Вiдомостi Верхов-
ноє Ради Украєни. 1993. - №8. - Ст.56).
2. За ст. 176 мають бути квалiфiкованi винесенi суддями (або
одноособове суддею) завiдомо неправосуднi акти у будь-якiй
справi, яка знаходиться у єх (чи його) провадженнi, тобто
рiшення i висновки по справi у Конституцiйному Судi Украєни,
вироки, ухвали чи постанови у кримiнальнiй справi, рiшер,
ухвали чи постанови у цивiльнiй справi, а також постановив
справi про адмiнiстративне правопорушення.
з. Вирок, ухвала чи постанова в кримiнальнiй справi будуть
неправосудними, якщо: засуджено невинного або виправдано
винного чи iн безпiдставно звiльнений вiд покарання, призна-
чено явно несправедливе занадто суворе чи занадто мяке пока-
рання, здiйснена неправильна квалiфiкацiя злочину, що потягло
за сооою несправедливу мiру покарання, тощо. В аналогiчних
випадках буде вважатись -неправосудною постанова в справi про
адмiнiстративне правопорушення.
Рiшенiм, ухвала чи постанова в цивiльнiй справi будуть неправо-
судними, якщо: задоволене необгрунтований позов чи безпiдставно
вiдмовлено у задоволеннi позовних вимог, позов задоволений у
меншому чи бiльшому обсязi, нiж те необхiдно згiдно з законом.
Прийняття суддею (суддями) завiдомо невiрного рiшення з
питання, що не вирiшуу справи по сутi (наприклад, необгрунто-
вана вiдмова у виклику свiдка), не тягне вiдповiдальностi за цiую
статтею.
Злочин вважауться закiнченим з моменту проголошення не-
правосудного судового акта незалежно вiд набрання ним
чинностi i наступного виконання.
4. Для наявностi складу злочину не мау значення, якою
судовою iнстанцiую (першою, другою чи наглядною) винесено
неправосудний акт, винесений вiн колегiальне чи одноособове.
Субективна сторона злочину характеризууться прямим
умислом: суддя усвiдомлюу, що судовий акт, який приймауться, по
сутi справи у неправосудним, i бажау його винесення. Це бахання
згiдно з законом повинно виходити з корисливих мотивiв (прагнен-
ня отримати якихось матерiальних вигод: хабара, квартири засуд-
женого тощо) або iншоє особистоє заiнтересованостi (помста, рев-
нощi, дружнi стосунки з учасником процесу, на догоду якому
приймауться незаконний акт, тощо).
Винесення неправосудного вироку, рiшення, ухвали або пос-
танови з необережностi при наявностi злочинноє халатностi тягне
вiдповiдальнiсть за ст. 167. Прийняття одного з вказаних судових
актiв за хабар повинно квалiфiкуватись за сукупнiстю злочинiв
за ст. 176 i ст. 168. Але сам факт одержання хабара не обовязково
означау, що судовий акт буде неправосудним.
6. Субуктом злочину можуть бути тiльки професiйнi суддi або
народнi засiдателi, якi беруть участь у розглядi справи, знають, що
акт неправосудний, i бажають його прийняття. Тi з названих осiб,
якi погодились з неправосудним актом, але не усвiдомлювали його
неправосудностi, за ст. 176 вiдповiдальностi не несуть.
7. Щодо розглядуваного дiяння, якщо воно спричинило тяжкi
наслiдки (ч.2 ст.176), то питання про єх наявнiсть вирiшууться у
кожному окремому випадку з врахуванням реальноє шкоди, яка
настала, i причинного звязку з (рактом постановления вироку. Це
можуть бути приведення у виконання смертноє кари засудженому,
самогубство або психiчне захворювання засудженого тощо.
Стаття 176. Втручання у вирiшення судових справ
Вплив у будь-якiй формi на суддiв або народних
засiдателiв з метою перешкодити всебiчному, повному
I обуктивному розглядовi конкретноє справи або
добитися винесення незаконного судового рiшення -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi вiд трьохсот до однiує тисячi
карбованцiв.
ТI ж дiє, вчиненi з використанням службового стану, -
караються позбавленням волi на строк до трьох рокiв
або виправними роботами на строк вiд одного року до
двох рокв.
(Ст. 17У Кодекс доповнено Указом вiд 4 травня 1990 р. //
Вiдомостi Верховне> Ради УРСР. -1990. - №20. - Ст. 313)
1. З обуктивноє сторони злочин полягау у незаконному
втручаннi у вирiшення будь-яких судових справ (кримiнальних,
цивiльних чи адмiнiстративних), у будь-якiй iнстанцiє шляхом
впливу на суддiв або народних засiдателiв (хоча б на одну з цих
осiб; вiд рiшень якоє залежить доля справи).
Суддi - див. п. I коментаря до ст. 176.
Народнi засiдателi - це обранi у встановленому порядку гро-
мадяни Украєни, якi у кiлькостi трьох разом з двома суддями
розглядають в судi першоє iнстанцiє кримiнальнi справи про
злочини, за якi законом передбачена можливiсть призначення
покарання у виглядi смертноє кари. При здiйсненнi правосудця
народнi засiдателi користуються всiма правами суддi (ст. 17 КПК).
2. Вказаний вплив може мати рiзнi форми: обiцяння якихось
вигiд майнового характеру чи допомоги у справi карури суддi чи
народного засiдателя, погроз сприяти усуненню суддi з посади,
яку вiн обiймау, не надавати йому жилоє площi, пригощання
суддi, надання послуг у придбаннi автомашини, дачi тощо.
3. Вплив, повязаний з дачею хабара, квалiфiкууться за су-
купнiстю злочинiв - за ст. 176 та ст. 170. Вплив, повязаний з
погрозою вбивством, насильством чи знищенням майна, щодо
суддi або народного засiдателя, а так само щодо єх близьких
родичiв (батькiв, дiтей тощо), квалiфiкууться за ст. 176
4. Одне тiльки прохання щодо прийняття певного рiшення
суддею по справi, яка б влаштувала того, хто таке прохання
висловив, не тягне кримiнальноє вiдповiдальностi, якщо не
походить вiд особи, яка обiймау службову посаду, що дау
можливiсть впливати на суддю.
5. Перешкодження у всебiчному, повному i обуктивному
розглядовi конкретноє справи може виявитись, наприклад, у
намаганнi добитись, щоб не були викликанi у судове засiдання
важливi свiдки по справi, не Оули включенi у формулу обвину-
вачення певнi епiзоди, не проводилась необхiдна експертиза
тощо. Намiр добитися винесення незаконного судового рiшення
може означати вплив на суддю, який би призвiв до виправдання
винного, засудження невинного, прийняття рiшення по цивiльнiй
справi, яке не грунтууться на законi, тощо.
6. Злочин вважауться закiнченим з моменту вчинення дiй, якi
можуть бути оцiненi як вплив, незалежно вiд єх результатiв. Якщо
цей вплив призвiв до незаконних дiй суддi по справЦр особи,
що впливала на суддю, повиннi розглядатись поряд iз ст. 176 як
спiвучасть у вчиненнi суддею злочину, передбаченого статтями
176,165 чи ст.iбб.
7. Будь-якi з названих форм впливу на суддю чи народного
засiдателя мають бути повязанi з розглядом конкретноє справи.
Якщо вплив мав iсце з iншою метою (заручитись довiрою суддi,
подружитися з ним тощо), вiн не носить кримiнального характеру. -
8. Субуктивна сторона злочину характеризууться прямим
умислом. Особа усвiдомлюу, що впливау зазначеними вище спо-
собами на суддю чи народного засiдателя з метою перешкодити
всебiчному, повному i обуктивному розглядовi конкретноє справи
або добитися винесення незаконного судового рiшення по справi
i бажау цього.
9. Субуктам злочину, передбаченого ч. I ст. 176, може бути
приватна особа, яка досягла шiстнадцяти рокiв, а також службова
особа, якщо вона дiу без використання свого службового стану.
10. Дiє, вказанi у ч.I ст. 176, якщо вони вчиненi з використан-
ням службового стану, квалiфiкуються за ч.2 цiує статтi.
Використання службового стану розумiуться не тiльки у
вузькому тлумаченнi цього поняття, коли службовець начебто дiу
у мехах своєх повноважень (наприклад, голова суду, використо-
вуючи наданi йому по службi можливостi, на нарадi пропонуу
суддi вирiшити справу всупереч вимогам закону), але й у
широкому - коли службова особа використовуу для незаконного
впливу свiй службовий авторитет. Скажiмо, представник президе-
нта у районi настирливо радить суддi вирiшити справу саме так,
як вiн цього бажау.
Стаття 176. Потроза щепо еддр або народ<го
засiдателя
Погроза вбивством, насильством чи знищенням май-
на щодо суддi або народного засiдателя; а так само що-
до єхнiх близьких родичiв, у звязку iз здiйсненням суд-
дею або народним засiдателем правосуддя Ї
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв
або виправними роботами на той же строк.
(Ст. 17У Кодекс доповнено Указом вiд 4 травня 1990 р. //
Вiдомостi Верховне> Ради УРСР. - 1990. - №20. -Ст. 313).
1. Погроза розправитися з суддею чи народним засiдателем або
єхнiми близькими родичами здатна суттуво вплинути на всебiчнiсть,
повноту i обуктивнiсть розгляду судовоє справи, призвести до
прийняття суддею (судом) неправосудного рiшення по справi.
2. Правосуддя - це дiяльнiсть суду, яка здiйснюуться шляхом
розгляду i вирiшення у судовому засiданнi у встановленому
порядку кримiнальних, цивiльних та адмiнiстративних справ.
Зазначеною статтею передбачена вiдповiдальнiсть саме за на-
магання перелiченими засобами психiчного впливу перешкодити
прийняттю законного рiшення по будь-якiй з названих категорiй
справ. Дiє винного можуть торкатись рiшення по справi в цiлому
або в якiйсь iє частинi, можуть вiдноситися до всiх пiдсудних по
справi (вiдповiдачiв, позивачiв, осiб, що притягуються до
адмiнiстративноє вiдповiдальностi, тощо.) або одного з них, вони
можуть також поуднуватися з вимогами до потерпiлого усунутись
вiд участi у справi. Нарештi, можливе вчинення погрози i пiсля
закiнчення провадження по справi.
3. Якщо перелiченi форми впливу на суддю чи народного
засiдателя здiйснюються у звязку з iншою службовою чи громадсь-
кою дiяльнiстю цих осiб, вiдповiдальнiсть повинна настати за ст. 190.
4. Погроза вбивством - це погроза позбавити життя,
насильством - погроза застосувати фiзичну силу; вiд побоєв до
тяжких тiлесних ушкоджень, знищенням майна - погроза
пiдпалити будинок, пiдiрвати автомоОiль, знищити худобу тощо.
5. Погроза може бути доведена до потерпiлого будь-яким
способом (усно, демонстрацiую зброє, через iнших людей,
письмово, по телефону тощо), в тому числi 6 анонiмно.
6. Близькими родичами стосовно цього випадку треба ввахатi
дружину, чоловiка, матiр, батька, брата, сестру, дiтей, дiда, бабу,
онукiв (п.11 ст-32 КПК), а в залежностi вiд ситуацiє ними можуть
бути визнанi й iншi родичi.
7. Злочин вважауться закiнченим з моменту доведення погрозi
до вiдома особи, якiй вона була призначена. Якщо погроза була
втiлена у життя, квалiфiкацiя здiйснюуться за сукупнiстю ст.17та статей 189, 189 або п.в" ст.93.
8. Якщо погроза призвела до порушення вимог правосуддi
суддею чи народним засiдателем, дiє особи, яка погрожувала,
повиннi розглядатись крiм ст. 176 як спiвучасть у вчиненнi
суддею злочинiв, передбачених статтями176, 165 чи ст. 166.
9. З субуктивноє сторони дiяння може бути вчинене тiльки
з прямим умислом. Особа усвiдомлюу, що з допомогою погрозi
впливау на суддю для досягнення своує протиправноє мети, i
бажау цього. Питання про те, чи мав суоукт злочину намiр
втiлити погрозу у життя або чи мiг реально це зробити, не впливау
на квалiфiкацiю злочину.
10. Субуктом злочину у особа , яка досягла шiстнадцяти рока. ,
Стаття 176. Образа суддi або народного
засiдателя
Образа суддi або народного засiдателя у звязку :
єхньою дiяльнiстю по здiйсненню правосуддя -
карауться виправними роботами на строк до одного
року або штрафом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Ст. 17У Кодекс доповнено Указом вiд 4 травня 1990 р. //
Вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1990. - №20. - Ст. 313).
1. Вiдповiдно до закону (ст. 126 КК) образою у умисяв
приниження честi i гiдностi особи, виражене в непристойнii
формi. Таким приниженням честi i гiдностi суддi або щуiрднот>
засiдателя буде негативна по сутi i непристойна по формлiбiнп,
дана у звязку з єхньою дiяльнiстю по здiйсненню правосуддя.
Сама тiльки негативна оцiнка, хоча й невiрна по сутi, ие <в
образою. Для складу злочину образи необхiдно, щоб така оцiша .1
була по формi непристойною. Непристойнiсть оцiнюуться М i
нормами загальнолюдськоє моралi. Це прерогатива слiдства I
суду, а не потерпiлого.
2. Злочиннi дiє можуть бути вчиненi в уснiй формi, письмо-I
(лист, малюнок) або дiую (ляпас, плювок, непристойнi жестi
тощо). Вони можуть мати мiсце прилюдно, в присутностi абоi
за вiдсутностi потерпiлого, з використанням технiчних засобi
або без них. Дiяння може бути вчинено як безпосередньо пiд час
виконання потерпiлим своєх службових обовязкiв, так i в iнший час.
3. Образа повинна бути обовязково повязана з дiяльнiстк
потерпiлого по здiйсненню правосуддя, тобто розглядом
кримiнальних, цивiльних або адмiнiстративних справ. Образа
названих у зазначенiй статтi осiб на грунтi особистих вiднесе>
квалiфiкууться за ст. 126. Прилюдна оораза суддi або народжЖ>
дяiдателя, яка була вчинена у звязку з виконанням ними
..убових обовязкiв або з приводу єх виконання, але не
IЮязаних iз здiйсненням правосуддя (наприклад, у звязку з
повiльним прийомом суддею вiдвiдувачiв), повинна
квалiфiкувT 9-
4. Термiн "у звязку" означау, що образа може мати мiсце до
позгляяУ " ч розгляду або пiсля розгляду судовоє справи.
5. Злочин вважауться закiнченим з моменту висловлювання
дд дi якi носять характер образи. Якщо вона вчинена письмово
- з моменту ознайомлення з нею хоча б однiує людини, в тому
числi потерпшого.
6. Субуктивна сторона злочину виражауться в формi пря-
мого умислу. Особа усвiдомлюу, що ображау суддю або народ-
ного засiдателя у звязку з єхньою дiяльнiстю по здiйсненню
правосуддя, i бажау цього. Мотиви, якими керувався субукт
злочину (помста, бажання принизити тощо), на квалiфiкацiю
не вп-iивають.
7. Субуктам злочину у особа, яка досягла шiстнадцяти рокiв.
8. Якщо образа мау мiсце одночасно з вчиненням бiльш
небезпечного злочину.квалiфiкацiя здiйснюуться за сукупнiстю
злочинiв (наприклад, за ст. 176 та ст. 176 чи ст. 189).
Стаття 176.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150