В
ч.2 ст-82, ч.2 СТ.86 та ч.2 i ч.З ст.86 передбаченi також й iншi
специфiчнi для цих форм розкрадання ооставинв, що обтяжують
злочин (див. коментарi до названих статей).
21. Розкрадання визнауться вчиненим повторно у всiх випад-
ках, якщо особа ранiше вчинила один iз злочинiв, що перерахф
ванi у примiтцi до ст.81, незалежно вiд того, чи була вона ранiше
засуджена за це. Повторностi не буде, якщо до вчинення остан-
нього розкрадання закiнчився строк давностi притягнення до
кримiнальноє вiдповiдальностi за ранiше вчинене розкрадання.
Якщо ж особа ранiше була засуджена за розкрадання i знову
вчинила розкрадання, останну не може квалiфiкуватись як пов-
торне в тому разi, коли судимiсть з такоє особи була знята у
порядку амнiстiє чи помилування або була погашена чи зняте
вiдповiдно до СТ.55.
22. При квалiфiкацiє вчинених особою двох або бiльше розк-
радань (якщо за жодне з них вона не притягалась до
кримiнальноє вiдповiдальностi) за ознакою повторностi необхiдно
вiдрiзняти повторне вчинення аналогiчного розкрадання вiд пов-
торного вчинення однорiдних, не тотожних злочинiв. У першому
випадку обидва розкрадання за тотожнiстю обукта та способу
створюють одну i ту ж форму розкрадання. Вони охоплюються
однiую статтею i квалiфiкуються лише за ознакою повторностi
без застосування правила про сукупнiсть. Так, крадiжка держав-
ного чи колективного майна особою.яка ранiше вчинила
крадiжку такого майна, квалiфiкууться при вiдсутностi iнших
обтяжуючих обставин за ч.2 ст.81. У тому ж випадку, коли особа
вчинила декiлька розкрадань, рiзних за складом злочину,
кожний з них слiд квалiфiкувати окремо за вiдповiдними стат-
тями закону. Наприклад, якщо особа ранiше вчинила крадiжку
державного майна, а пiзнiше грабiж такого ж майна, то вона буде
вiдповiдати за перший злочин за ч. I ст.81, а за наступний - за
ч.2 СТ.82. Тут вже мау мiсце сукупнiсть i повторнiсть.
23. Повторнiсть розкрадання буде мати мiсце незалежно вiд того,
вилучалося майно з одного чи з рiзних джерел, за винятком
випадкiв, коли такi дiє утворюють одне продовжуване розкрадання.
24. Продовжуваним розкраданням визнауться неодноразове
протиправне безоплатне вилучення державного або колективного
майна, яке складауться iз ряду тотожних злочинних дiй, що
мають загальну мету незаконного заволодiння таким майном та
охоплюються удиним умислом винноє особи, що становить у
сукупностi один злочин (див. пiдп. "б" п.6 постанови Пленуму
Верховного Суду Украєни вiд 25 вересня 1981 р. №7 // Бюле-
тень... - С.66). Продовжуване розкрадання найчастiше полягау
у неодноразовому вилученнi майна з одного джерела, одним
способом протягом нетривалого часу.
25. Розкрадання визнауться повторним незалежно вiд того, чи
були закiнченi обидва розкрадання, був винний виконавцем або
iншим спiвучасником цих злочинiв.
26. Якщо в дiях особи, яка вчинила розкрадання, наприклад,
шляхом крадiжки, мiститься одночасно повторнiсть (що перед-
бачено ч.2 ст.81) та iншi обставини, якi обтяжують розкрадання
(наприклад, з проникненням у примiщення (що передбачено ч.З
ст.81), то повинна застосовуватись та з частин статтi, яка перед-
бачау бiльш тяжку обставину. У таких випадках вiдповiдальнiсть
за крадiжку настане за ч.З чи ч.4 ст.81.
27. Пiд розкраданням, вчиненим за попереднiм зговором
групою осiб, слiд розумiти таке розкрадання, у вчиненнi якого
орали участь двi або бiльше особи, якi заздалегiдь домовились
про спiльне (як спiввиконавцi) його вчинення. При цьому не-
обхiдно, щоб зговiр вiдбувся, до початку розкрадання (у перiод
готування до нього або безпосередньо перед його вчиненням),
але не у стадiє замаху i не пiд час вчинення злочину. Тому
приуднання особи до розкрадання, що вже почалося з боку iншоє
особи, та зговiр з нею про спiльне закiнчення такого злочину не
може розглядатися як обтяжуюча обставина.
Розкрадання вважауться вчиненим за попереднiм зговором
групою осiб за умови, що його учасники дiяли як спiввиконавцi
злочину. При цьому не обовязково, щоб всi спiвучасники вико-
нували однаковi дiє. Достатньо, щоб кожний з них виконав хоча
б одну виконавчу дiю (скажiмо, один вчинив початковi дiє, що
безпосередньо направленi на заволодiння майном, а iншi довели
такi дiє до заволодiння ним).
28. Дiє особи, яка безпосередньо не брала участi у виконаннi
розкрадання, а лише схилила iншу особу до вчинення цього
злочину або заздалегiдь обiцяла сховати викрадене чх iншим
шляхом сприяти розкраданню, слiд квалiфiкувати за ч.5 або ч.б
ст.19 i ст.81. Як спiвучасть у розкраданнi необхiдно
квалiфiкувати такi дiє, як заздалегiдь оощяне придбання завiдомо
мкраденого майна або заздалегiдь обiцяну реалiзацiю даного
майна, а такох систематичне придбання вiд однiує i тiує х особи
викраденого нею майна особою, яка усвiдомлювала, що вона
надау тим самим можливiсть розкрадачевi розраховувати на
сприяння у збутi цього майна.
29. Попереднiй зговiр про розкрадання майна може мати форму
взаумопогодженого розподiлу ролей мiж спiвучасниками
органiзованоє групи. При цьому и окремi учасники можуть
виконувати рiзнi, обумовленi зговором про спiльне розкрадання,
функцiє по здiйсненню загального злочинного намiру. У такому
випадку кожний з них визнауться виконавцем розкрадання,
незалежно вiд тiує ролi, яку вiн виконував у спiльно
органiзованому вчиненнi цього злочину.
ЗО. Розкрадання шляхом крадiжки (ч.З ст.81), грабеху (ч.З
ст.82) та розбою (ч.2 ст.86) з проникненням у примiщення чи
iнше сховище мау мiсце прн наявностi трьох ознак у єх сукуп-
ностi: 1) певного мiсця, яким може бути примiщення чи iнше
сховище; 2) проникнення винного у вказане мiсце з метою
доступу до майна i 3) заволодiння таким майном.
Поняття "примiщення" включау рiзного роду будiвлi, спо-
руди, якi призначенi для розмiщення людей аоо майна. Воно
може бути постiйним, тимчасовим, стацiонарним або пересувним.
Пiд примiщенням, у даному випадку, слiд розумiти внупмпню
частину будiвлi або споруди, якi належать державi, колективу чи
iншим органiзацiям, у яких знаходиться, зберiгауться або охоро-
нюеться майно. Це може бути завод, цех, корабель, ощадаий банк,
музей, поштова фiлiя, магазин, театр, готель, учбовгi заклад,
церква та iншi службовi, виробничi або житловi првмiщення.
ЗI. Державне i колективне майно може, в силу тих 6 iнших
причин, зберiгатися i у приватних квартирах, будинках та iнших
примiщеннях, якi належать окремим громадянам. Тому
вiдповiдальнiсть за крадiжку, грабiж або розсiй з проникненням
у житло, iнше примiщення чи сховище громадян настау (у
залежностi вiд способу розкрадання) за вiдповiдною частиною
статей 81, 82 або ст.86 у тих випадках, якщо особа, яка вчинила
злочин, усвiдомлювала, що викрадене нею майно належить де-
ржавi чи колективу.
32. Iнше сховище - це дiлянка територiє, вiдведена для
постiйного або тимчасового зберiгання матерiальних цiнностей
та обладнана огорожею або технiчними засобами чи забезпечена
iншою охороною, а також пересувнi лавки, рефрижератори,
контейнери, сейфи i тому подiбнi сховища. Мова йде про
сховище, яке у певною перешкодою або забороною для вiльного
доступу до майна стороннiм особам. Тому поняттям "iнше
сховище" охоплюються i тi дiлянки територiє, що обнесенi ого-
рожею (стiна, паркан тощо) i перешкоджають вiльному доступу
стороннiх осiб до майна, що знаходиться за огорожею аоо закрито
у буртах, цистернах. Це можуть бути i мiсця на вiдкритому
повiтрi, де складено майно, якi забезпеченi охороною. Слiд мати
на увазi, що проникнення, наприклад, через стiну до двору
заводу, на якому знаходиться сховище (склад, комора тощо) -
де ще не проникнення у саме сховище. У цьому випадку двiр не
у сховищем, а лише мiсцем, де розмiщене останну. Якщож двiр
у одночасно i мiсцем, на територiє якого зберiгауться майно то
проникнення до двору з метою викрадення такого майна
охоплюуться поняттям "проникнення у сховище".
33. Не можуть бути вiднесенi до сховища споруди, якi не у
перешкодою вiльного доступу особи до майна, що там зна-
ходиться (вiдкрита платформа або баржа, вiдкритий тiк тощо).
Тому крадiжка деталей, iнструменту чи вузлiв, вчинена з кабiн
чи салонiв автомашин, комбайнiв, тракторiв, якi знаходяться на
платформi, що не охороняються, не може квалiфiкуватись за ч.З
ст.81. Вказанi машини самi у вантажем i не можуть розглядатися
як сховище частин, з яких вони складаються або якi у єхньою
приналежнiстю. Якщо ж до вiдкритоє платформи, баржi, току, на
яких знаходиться майно, виставлена охорона, то вони охоплюю-
ться поняттям сховища. Останнiм не охоплюються деякi мiсця,що
мають особливе призначення чи розташування, наприклад, сад,
город, ставок, стiг сiна на сiнокосних угiддях, скирта соломи у
полi та всi тi дiлянки територiє (акваторiє), що використовуються
для вирощування якоє-небудь продукцiє.
34. Сховище слiд вiдрiзняти вiд умкостi, мiсткостi та упа-
ковки.тмкiсть та мiсткiсть - це спецiальне пристосування, не-
обхiдне за самоє природи речi для єє збереження (бiдон для рiдини,
бочка для оселедцiв, ящик для посуду) або для зручностi пере-
везення чи перенесення речi (валiза, саквояж, портфель). Тому
ламання або розрiзання умкостi i викрадення майна, що зна-
ходилося в нiй, не охоплюуться поняттям проникнення у
примiщення чи iнше сховище.
35. Проникнення - це таумне, вiдкрите чи з застосуванням
насильства вторгнення у примiщення, сховище або у житло з
метою вчинення крадiжки, грабежу чи розбою. Проникнення
повязане з доступом до майна таумно, шляхом зусилля чи
насильства (фiзичного або психiчного), обману, пiдкупу або
недозволеного входу через вiдкритi дверi.
Зусилля з метою проникнення у примiщення чи iнше сховище
може полягати у застосуваннi винним технiчних засобiв, пош-
кодженнi сховища або охоронних засобiв (наприклад, вiдкриття
сховища вiдмичкою, пiдробленими або викраденими ключами,
проломом у стiнi, покрiвлi, огорожi, пiдкоп пiд примiщення,
пошкодження вiкон, дверей тощо).
36. Проникнення у примiщення чи iнше сховище шляхом
обману з метою викрадення майна - це введення тим або iншим
способом з боку винного в оману особи, яка володiу чи охороняу
майно, з метою отримати доступ до майна, що там зберiгауться.
Це, наприклад, проникнення у примiщення пiд виглядом конт-
ролера або шляхом використання форменного одягу,
пiдробленого свiдоцтва особи. Обманне проникнення у
примiщення буде i в тому випадку, коли винний з метою розкрадання
майна залишауться у серединi примiщення непомiченим пiд час його
закриття. Обманне проникнення у примiщення з метою викрадення
майна i вилучення його iз примiщення охоплюуться поняттям
"таумне викрадення майна" i створюу крадiжку (ч.З ст.81).
37. Не може розглядатися за ознакою проникнення у
примiщення чи iнше сховище розкрадання майна особою, яка
мау за своєм службовим становищем або у звязку з роботою, яку
вона виконуу, доступ у таке примiщення. До названих осiб
вiдносяться керiвники установ i єх пiдроздiлiв, робiтники, служ-
бовцi, iнспектори, контролери, охоронцi, гардеробники тощо,
якщо вони вчинять розкрадання майна iз примiщення пiд час
виконання ними своєх обовязкiв по службi чи роботi. Тому,
наприклад, вилучення майна зi складу завiдуючим складом пiд
час виконання ним своєх обовязкiв створюу привласнення (ч.I
СТ.84), а таумне вилучення майна зi складу вантажником, що
працюу на складi, - крадiжку (ч.I ст.81).
Аналогiчно повинна квалiфiкуватися крадiжка зi складу сто-
ронньою особою, яка мала одноразовий доступ до нього
(наприклад, особа, яка прибула на склад за отриманням товару).
Не охоплюуться ч.З ст.81 також крадiжка майна з примiщення
за згодою сторожа, охоронця або вартового, якi мають доступ до
майна, що охороняуться ними. Якщо ж особа, яка охороняла
майно, що було закрите у примiщеннi, сама або за попереднiм
зговором з iншою особою шляхом подолання перешкода (замкiв,
запорiв тощо) заволодiла майном, вiдповiдальнiсть повинна на-
ставати за ч.З ст.81. Не може квалiфiкуватися як проникнения
у примiщення викрадення товару покупцем або сторонньою
особою з магазину у тi години, копи вiн працюу.
38. Проникнення у мiсце знаходження майна буде тодi, к(мп
винний проник у примiщення або iнше сховище настiльiв,
наскiльки це було йому необхiдно для вилученнмайна. В одних
випадках для цього винному потрiбно протиаЦавно увiйти у
середину примiщення, в iнших - достатньо просунути у
примiщення руку або гачок i витягти майно. Скажiмо, винняй
виставив скло з рами вiкна складу i через створений отвiр з
застосуванням гачка вилучив майно зi складу.
39. Проникнення у примiщення чи iнше сховище може бути
вчинене однiую або кiлькома особами. Вiдповiдальнiсть двох чв
бiльше осiб за цiую обставиною буде не лише тодi, коли вони всi
разом проникли у примiщення, а й тодi, коли одна особа
проникла у примiщення, а iнша взяла участь у його вилученнi.
40. Розкрадання державного або колективного майна у великих
розмiрах квалiфiкууться за ч.4 ст.81 чи ч.4 ст.82, ч.З ст.83, ч.З
ст.84 чи ч.З ст.86 або за ч.2 ст.86 незалежно вiд наявностi та
вiдсутностi iнших обставин, що обтяжують розкрадання.
Питання про визнання розкрадання, вчиненого у великих
розмiрах (заподiяння великоє шкоди при вчиненнi шахрайства
та вимагательства), вирiшууться в залежностi вiд вартостi, цiви
викраденого на час вчинення злочину. Вiдповiдно до ч.2
примiтки до ст.81 розкрадання визнауться вчиненим у великих
розмiрах i вважауться таким, що завдало великоє шкоди, якщо
єюно вчинене однiую особою чи групою осiб на суму, яка в сто i
бiльше разiв перевищуу мiнiмальний розмiр заробiтноє плати,
встановлений законодавством Украєни. ___
Зазначимо, що дрiбне розкрадання державного_аоо колективного
майна шляхом крадiжки (в тому числi вчинення єє з проникненням
у примiщення чи iнше сховище), шахрайства, привласненая, роз-
трати чи зловживання службовим становищем у лише
адмiнiстративне карним правопорушенням (ч.I ст-51 КАП). Роз-
крадання визнауться дрiбним, якщо вартiсть викраденого не
перевищуу мiнiмального розмiру заробiтноє плати, встановленi>
законодавством Украєни.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150