Мотив, яким керувалась службова особа при вчиненнi злочину
(корисливiсть, помста, заздрiсть, каруризм та iншi спонукання,
в тому числi викликанi хибно зрозумiлим поняттям "iнтересiв
справи"), не впливау на квалiфiкацiю вчиненого.
6. Субуктом перевищення влади або службових повноважень
може бути лише службова особа (див. п.6- коментаря до ст. 164)
7. Перевищення влади або службових повноважень вважауться
вчиненим при обтяжуючих обставинах, якщо воно суп-
роводжувалось насильством або застосуванням зоє або
дiями, що завдають страждання та принижують особисту
гiднiсть потерпiлого (ч.2 ст. 166).
8. Насильство, про яке йдеться в ст. 166, може бути як
фiзичним, так i психiчним.
Фiзичне насильство, як правило, виражауться в нанесеннi
побоєв або мордуваннi, завданнi легких або середньоє тяжкосгi
тiлесних ушкоджень, незаконному позбавленнi волi потерпiлого.
Заподiяння внаслiдок перевищення влади або службових повно-
важень смертi або тяжкого тiлесного ушкодження (як умисно,
так i з необережностi) повинно квалiфiкуватись за сукупнiспо
злочинiв - за ч.2 ст. 166 та статтею Кримiнального кодексу, що
передбачау вiдповiдальнiсть за вбивство чи тяжке тiлесне ушкод-
ження, вчиненi умисно чи з необережностi (п.9 постанови Пле-
нуму Верховного Суду Украєни вiд 1 квiтня 1994 р. №1 "Про
судову практику в справах про злочини проти життя i здоровя
людини" (Бюлетень... - С.77).
9. Психiчне насильство може виражатися в погрозi вчинити
насильницькi дiє по вiдношенню до самого потерпiлого або його
близьких.
i0. Застосування зброє передбачау не тiльки спричинення
нею тiлесних ушкоджень або смертi, але й погрозу зброую.
11. Болiсними визнаються такi дiє, якi завдають потерпiлому
особливий фiзичний бiль або моральнi страждання.
12. Образливими вважаються дiє, якi принижують честь i
гiднiсть особи (див.коментар до ст. 126).
Стаття 167. Халатнiсть
Невиконання або неналежне виконання службовою
особою своєх службових обовязкiв через недбале або
несумлiнне до них ставлення, що завдало Iстотноє
шкоди державним чи громадським Iнтересам або охо
ронюваним законом правам та Iнтересам окремих гро-
мадян,
карауться позбавленням волi на строк до двох рокiв,
або виправними роботами на той же строк, або штра-
фом у розмiрi до трьохсот карбованцiв.
(Iз змiнами, внесеними Указом вiд 12 сiчня 1983 р. //
Вiдомостi Верховна Ради УРСР. -1983. - №4. - Ст. 50).
1. Невиконання службових обовязкiв - це бездiяльнiсть
службовоє особи в умовах, коли вона повинна була i могла
вчинити дiє, якi входять в коло єє службових обовязкiв.
2. Неналежним виконанням службових обовязкiв слiд вва-
жати дiє службовоє особи в межах службових обовязкiв, якi
виконанi не так, як цього вимагають iнтереси служби (див.,
наприклад, справу Г. // Практика... - С.160-161). Невиконання
або неналежне виконання службовою особою своєх службових
обовязкiв може виявлятися не лише в одноразовiй бездiяльностi
або дiє, але й в тривалiй бездiяльностi або рядi дiй, виконаних
неналежним чином.
3. Халатнiсть може бути лише у вiдношеннi дiй, якi входять в
коло обовязкiв даноє службовоє особи, i за умови, що вона мала
обуктивну можливiсть єх виконати.
Халатнiсть передбачау також настання наслiдкiв у виглядi
iстотноє шкоди державним або громадським iнтересам або охоро-
нюваним законом правам та iнтересам окремих громадян або
iнтересам субуктiв пiдприумницькоє дiяльностi. При цьому не-
обхiдно встановити, якi конкретно дiє службова особа повинна
була виконати, але фактично не виконала, або виконала не так,
як вимагауться, що i обумовило настання шкоди.
Про поняття iстотноє шкоди див. п.З коментаря до ст. 164.
4. Субуктивна сторона злочину характеризууться необе-
режнiстю у виглядi злочинноє недбалостi (службова особа не
передбачау шкiдливих наслiдкiв своує неналежноє роботи, хоча
повинна була i могла єх передбачити) або злочинноє самовпевне-
ностi (службова особа передбачау можливiсть настання
шкiдливих наслiдкiв своує дiє або бездiяльностi, але легковажно
розраховуу на єх вiдвернення).
5. Шкiдливi наслiдки, якi настали в результатi того, що служ-
бова особа в свиту недосвiдченостi, недостатньоє квалiфiкацiє або
з iнших обставин, що не залежать вiд неє, не могла справитись з
роботою, не дають пiдстав для обвинувачення в халатностi. Так
само службова особа не може вiдповiдати за шкiдливi наслiдки,
якi настали з незалежних вiд неє причин, якi вона не могла
усунути.
6. Субукта/й злочину у лише службова особа, в тому числi i
представник влади у випадках так званоє бездiяльностi влади.
Стаття 168. Одержання хабара
Одержання службовою особою особисто або через
посередникiв у будь-якому виглядi хабара за виконання
або невиконання в Iнтересах того, хто дау хабара, будь-
якоє дIТ, яку службова особа повинна була або могла
вчинити з використанням свого службового стану) -
карауться позбавленням волi на строк до десяти рокiв
з конфiскацiую майна.
ТI самi дIТ) вчиненi за попереднiм зговором групою
осiб, або неодноразово, або поуднанi з вимагательст-
вом хабара, або одержання хабара у великому розмiрi -
караються позбавленням волi на строк вiд пяти до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна.
Дiє, передбаченi частинами 1 1 2 цiує статтi, вчиненi
службовою особою, яка займау вiдповiдальний стан,
або ранiше судилась за хабарництво, чи одержала ха-
бара в особливо великому розмiрi, -
караються позбавленням волi на строк вiд восьми до
пятнадцяти рокiв з конфiскацiую майна
Примiтка. Великим розмiром хабара, передбэтеним цiую стат-
тею, вважауться такий, що в пятдесят i бiльше разiв перевищуу
мiнiмальний розмiр заробiтноє плати, а особливо великим розмiром -
що в сто пятдесят i бiльше разiв перевищуу встановлений законод-
ством Украєни мiнiмальний розмiр заробiтноє плати.
(В редакцiє Указу вiд 27 червня 1986 р. // Вiдомостi Вер-
ховноє Ради Украєни. - 1986. - №27. - Ст. 539).
(Iз змiнами, внесеними Законами вiд 6 березня 1992 р. i
17 червня 1992 р., 7 липня 1992 р. // Вiдомостi Верховна
Ради У крає ни. -1992. -№23. -Ст. 337; 1992. -ч">" -пг.ЗєI:
- 1992. - №39. - Ст. 570).
1. Хабарництво пiдривау авторитет державного апарату,
пiдприумства, установи чи органiзацiє, дискредитуу єх дiяльнiсть.
Хабарництво - родове поняття, яке охоплюу три нерозривно
повязанi мiж собою склади злочинiв: одержання хабара (ст.168),
посередництво в хабарництвi (ст. 169), дача хабара (ст. 170). До
хабарництва також примикау провокацiя хабара (ст. 171).
тим,, -~р- - -
-№35. -СТ.511;
2 Одержання хабара означау прийняття службовою особою
вiл iншоє особи матерiальних цiнностей, отримання майнових
вгод чи скористання послугами майнового характеру за дiяння,
яке вона повинна була чи могла виконати або виконала на
дристь iншоє особи завдяки службовому становищу.
I Поняття "хабар у будь-якому виглядi" передбачау його
майновий характер. Тому предметом хабара можуть бути
матерiальнi цiнностi (грошi, продукти, речi, будiвельнi ма-
iрiали, свiйськi тварини) або майновi блага (скажiмо, надання
зпдатноє путiвки до санаторiю, безплатний ремонт квартири
або передача права користування нею, пошиття одягу).
Не можуть визнаватися предметом хабара надання службовiй
особi послуги немайнового характеру (наприклад, улеслива ха-
рактеристика або вiдзив в пресi, iнтимний звязок, виступ на
"захист" службовоє особи, яка критикууться за недолiки в роботi).
4. Одержання хабара особисто або через посереднша>
означау, що предмет хабара вручауться особисто службовiй особi
або ж, з єє вiдома, близькiй або знайомiй людинi. Предмет хабара
може бути пересланий поштою, внесений на рахунок особи в
ощадний банк, а також може передаватися в бiльш завуальованiй
формi (скажiмо, навмисний програш грошей в карти, передача
речi пiд виглядом подарунка, дача грошей в борг без подальшого
повернення, продаж коштовноє речi за безцiнь i, навпаки,
придбання речi, яка не являу собою цiнностi, за велику грошову
суму, незаконна виплата премiальних або заробiтноє плати за
удаване сумiсництво).
5. Для квалiфiкацiє злочину за ст.168 необхiдно, щоб дiя
службовоє особи, за яку дано хабара, була чи могда бути вчинена
з використанням нею службового становища або випливаючоє з
нього можливостi чи повноважень давати вказiвки i контролювати
дiяльнiсть iнших органiзацiй. У випадку визнання особи
субуктом одержання хабара за дiє, вчиненi iншою службовою
особою, суд повинен встановити, чи могла ця особа в силу свого
службового становища та виконуваних обовязкiв за хабар вжити
заходiв до вчинення iншою службовою особою дiянь, оаханих
для хабародавця (абз.2 п.5 постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни вiд 1 квiтня 1983 р. №1 "Про практику застосування
судами Украєни законодавства про вiдповiдальнiсть за ха-
барництво" // Бюлетень... - С. 136).
Одержання хабара вважауться закiнченим злочином з моменту
отримання службовою особою хоча б частки матерiальних
цiнностей або вигод незалежно вiд того, чи були вчиненi дiє в
iнтересах хабародавця. Вiдповiдальнiсть за одержання хабара
настау i тодi, коли службова особа, прийнявши матерiальну
винагороду, вiдмовилась виконати ранiш обумовленi дiяння по
службi або взагалi не мала намiру єх виконувати.
Вручення службовiй особi подарункiв або iнших пiдношень не за
певнi дiє по службi, а з метою пiдлабузництва, для встановлення або
пiдтримки з нею "добрих" стосункiв не у кримiнально карним.
6. Для складу злочину не мау значення, був прийнятий хабар
до, або пiсля виконання, або невиконання службовою особою
i7 Бюл. зєконодавсгеа. Спецвипуск. 513
певного дiяння по службi. Отриманню винагороди, в однiх
випадках, може передувати домовленiсть мiж хабародавцем i
хабарником про вчинення або утримання вiд вчинення дiй по
службi (хабар-пiдкуп); в iнших - дiє службовоє особи поперед-
ньою домовленiстю про матерiальну винагороду можуть не обу-
мовлюватись (хабар-винагорода). I в першому, i в другому
випадках буде мати мiсце одержання хабара.
7. Хабар може бути одержаний службовою особою за вчинення
як правомiрного, так i протиправного дiяння по службi. Якщо
одержання хабара повязане з вчиненням службовою особово
протиправного дiяння, яке утворюу самостiйний склад злочину
(наприклад, зловживання службовим становищем, службовцi
пiдлог, винесення суддями завiдомо неправосудного вироку),
вiдповiдальнiсть настау не лише за одержання хабара, а й за
злочин, вчинений нею (див. п.4 згаданоє постанови).
8. Поняття "iнтереси того, хто дау хабара" включау в себе
не лише особистi iнтереси хабародавця, але й слизьких йому осiб,
а також хибно зрозумiлi iнтереси тiує чи iншоє органiзацiє, з якою
вiн повязаний по службi.
9. Одержання хабара завжди вчинюуться з прямим умислам.
Службова особа усвiдомлюу, що вона незаконно отримуу ма-
терiальну вигоду вiд iншоє особи за вчинення певних дiй по
службi, i бажау отримати таку винагороду.
Умислом особи, яка одержала хабара, охоплюуться й те, що
особа, яка передау цiнностi, знау, що вона цим самим дала хабара.
Тому дiє службовоє особи, яка отримала матерiальнi цiнностi хiд
iншоє особи шляхом обману, повиннi квалiфiкуватись не як
одержання хабара, а як зловживання службовим становищем та
шахрайство (див. абз.З п.20 постанови Пленуму Верховного Суду
Украєни вiд 25 грудня 1992 р. №12 "Про судову практику в
справах про корисливi злочини проти приватноє власностi").
10. Субуктам одержання хабара може бути лише службова
особа (ДИВ.IШ.6-8 коментаря до ст. 164). Субуктом цьопiочиву
слiд вважати i тих службових осiб пiдприумств, установ i
органiзацiй, якi в силу свого службового становища i викону-
ваних ними службових обовязкiв могли вжити заходiв до вчине-
ння iншими службовими особами дiй, бажаних для хабародавця
(див., наприклад, справу В. // Практика... - С.164-165).
II. Працiвники згаданих пiдприумств, установ та органiзацiє,
якi не у службовими особами, але отримують ту чи iншу плату
за послуги професiйно-виробничого характеру шляхом
зловживання довiрям, яке виявлене єм по роботi, iз завданням
майновоє шкоди таким пiдприумствам, установам чi
органiзацiям, повиннi вiдповiдати за ст.87.
Однак слiд мати на увазi, що одержання працiвником, який ве
у службовою особою, шляхом вимагательства незаконноє винаго-
роди вiд громадян за виконання робiт або надання послуг в сфеi>
обслуговування населення, якi входять в коло його службових
обовязкiв, квалiфiкууться за ст. 155.
12 В ч.2 ст. 168 до обставин, якi обтяжують цей злочин,
вiднесено: одержання хабара за попереднiм зговором групою осiб,
деодноразово, одержання хабара, поуднане з вимагательством,
або одержання хаоара у великих розмiрах.
IЗ. Пiд одержанням хабара м попереднiм зговором групою
осiбсiил розумiти таке вчинення цього злочину, в якому брали
участь двi i бiльше службовi особи, котрi попередньо домовились про
Спiльне його вчинення. Воно буде в наявностi лише тодi, коли його
учасники (службовi особи) дiяли як спiввиконавцi злочину. Це
означау, що кожний з них отримав хоча 6 частину матерiальних
цiнностей або вигод майнового характеру як хабар за вчиненi ним
дiє або бездiяльнiсть по службi. При цьому зовсiм не обовязково,
щоб всi спiввиконавцi одержання хабара виконували в процесi
спiльного вчинення злочину однаковi дiє по службi. Однi з них
можуть, використовуючи своу службове становище, пiдшукувати
хабародавцiв, iншi - вчинювати дiє по службi на користь тих, хто
дав хабара, третi - отримувати грошi вiд хабародавцiв тощо . Тому
попереднiй зговiр стосууться: осiб, якi можуть дати хабара; предме-
та, способу або часу його отримання; виконання або невиконання
в iнтересах хабародавця дiй по службi.
Отримання хабара за попереднiм зговором групою осiб може
бути i пiд час виконання або пiд час невиконання службовою
особою дiй по службi за хабар-винагороду.
14. Пiд неодноразовим одержанням хабара слiд розумiти
одержання його даною особою не менше двох разiв, якщо при
цьому не минули строки давностi притягнення до кримiнальноє
вiдповiдальностi. Неодноразовим визнауться також одночасне
одержання хабара вiд декiлькох осiб.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150