https://wodolei.ru/catalog/rakoviny/vstraivaemye/ 
А  Б  В  Г  Д  Е  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  AZ

 


(Ст. є55~ Кодекс доповнено Указом вiд 24 вересня 1981 р.
//В/домосгi Верховноє Ради УРСР. -1981. - №40. - Ст. 662).
(В редакцiє Закону вiд 25 червня 1991 р. //Вiдомостi Вер-
ховноє Ради Украєни. - 1991. - №40. - Ст. 527).
I - Приховування товарiв народного споживання вiд покупцiв та єх
продаж з порушенням встановденiх правил в умовах єх гострого
дефiь-дту внаслiдок постiйного зниження обсягiв виробнщтва заго-
стрюу й без того складну ситуацiю iю забезпеченню ними населення.
2. Ст. 155 передбачена вiдповiдальнiсть за два самостiйних
злочини: 1) порушення правил торгiвлi шляхом продажу товарiв
зi складiв, баз, пiдсобних та iнших примiщень пiдприумств
(органiзацiй) державноє торгiвлi (громадського харчування),
шших державних пiдприумств (органiзацiй), споживчоє коопе-
радii на порушення встановлених правил, а так само пiд час
транспортування i 2) приховуминi товарiв ид покупцiв.
3. Предметом злочину у товари, тобто речi, иризначенi для
задоволення яких-небудь потрео людини, яхi мают> мiнову
вартiсть (дав. п.2 коментаря до ст.154).
4. Обуктивна сторона злочину виражауться в: 1) продажу
товарiв в мiсцях, в яких єх продаж заборонений правиламж
торгiвлi та 2) приховуваннi товарiв вiд покупцiв.
Продаж товарiв - це єх вiдчуження покупцям будь-якiм
способом (з оплатою до безпосередньоє передачi товарiв, пiсля
передачi товарiв чи в момент передачi, вiдвантаження для пере-
везення покупцю, пересилання поштовим вiдправленням тощо).
Приховування товарiв - єх утаювання вщ покупцiв, неподання в
торговедьнi залидля продажу в строки, протягом яких товари повиннi
подаватись в торговельнi зали пiдприумств торгiвлi для реалiзацiє
пiсля єх доторговельноє пiдготовки.
Правилами торгiвлi та рiзними вiдомчими iнструкцiями встанов-
ленi строки прийняття товарiв в торговельних пiдприумствах за
якiстю i кiлькiстю, строки єх доторговельноє пiдготовки, порядок
подання товарiв в торговельнi зали для реалiзацiє, порядок
здiйснення розрахункiв за придбанi товари, порядок i мiсця
отримання товарiв, єх доставки покупцям та iн. (див., наприклад:
Основные правила торговли: сборник нормативних актов. - М.,
1988). Так, в торговельних залах можуть виставлятисьлише зразки
окремих товарiв (меблi, холодильники, автомобiлi тощо), оплата а
вартостi може здiйснюватись або безпосередньо в торговельних
залах, або через установи банкiв, товари можуть або отримувати> ,
безпосередньо в мiсцi єх продажу, або на складах чи базах за чеком, .
що свiдчить про єх оплату, або ж доставлятись з баз i складiв до
мiсця проживання покупцiв тощо. Iнколи на зразках товарiв, що
виставленi в торговельному залi, вивiшуються таблички "продано"
при фактичнiй наявностi товарiв в пiдсобних примiщеннях, вж
складах i базах. Реалiзацiя товарiв з порушенням встановлених ;
порядку i строкiв i у порушенням правил торгiвлi, наприклад, оплата
вартостi товарiв не в торговельних залах, а безпосередньо на складе,
базi, в пiдсосному примiщеннi. -
5. Судова практика порушенням правил торгiвлi також визнау
продаж товарiв, навiть якщо вiн здiйснюуться череорговельш ;
зали, в неробочий час (обiдню перерву, пiсля чио початку ;
робочого дня), особливо коли йдеться про товари пiдвищеного
попиту, дефiцитнi, коли такий продаж здiйснюуться для обслу- г,
говування знайомих, близьких, власних працiвникiв без черги.
6. Мiсцем незаконного продажу товарiв у склади (примiщення ,
в торговельних пiдприумствах та пiдприумствах громадського
харчування, в яких товари зберiгаються пiсля єх отримання для
реалiзацiє) бази (пiдприумства оптовоє торгiв/тi, якi йиконуюi> _
функцiє зберiгання товарiв i забезпечення ними торговельних
пiдприумств i пiдприумств громадського харчування, тобто
пiдприумства, що у промiжною ланкою мiж товаровиробниками I-:.
пiдприумствами торгiвлi та громадського харчування), пiдсобш
примiщення (всi допомiжнi примiщення, якi призначенi для
складування товарiв, єх фасування та iншоє пiдготовки ДД.
реалiзацiє, виробничi зали пiдприумств громадського харчувняя,
кабiнети адмiнiстрацiє, холодильнi камери, роздягальнi,
коридори, побутовi, комунальнi i т.п.), а також iншi примiщення,
якi безпосередньо не використовуються для торгiвлi i обслугову-
вання покупцiв, але призначенi для забезпечення нормальаоi
дiяльностi вказаних в ст. 155 пiдприумств. Мiсцем вчинення
ючину у також рiзнi транспортнi засоби, якими здiйснюуться
перевезення (транспортування) товарiв. При цьому слiд врахо-
вувати, що правилами торгiвлi передбачауться i порядок
реалiзацiє товарiв безпосередньо зi складiв, зокрема, магазинiв-
адiв по продажу дрiбнооптових партiй товарiв, баз та транс-
портних засобiв при виєзнiй торгiвлi.
7. Обовязковою ознакою мiсця вчинення порушення правил
торгiвлi у належнiсть перерахованих в ст. 155 пiдприумств де-
ржавi чи споживчiй кооперацiє. Порушення правил торгiвлi в
пiдприумствах iнших форм власностi (приватна, колективна) не
може квалiфiкуватись за ст.155.
8. Закiнченим злочин буде з моменту фактичного продажу
товарiв з баз, складiв, пiдсобних примiщень, транспортних за-
собiв, а при єх приховуваннi - з моменту неподання товарiв для
реалiзацiє в торговельнi зали в строки, визначенi правилами
торгiвлi вiдповiдними товарами, тобто розглядуваний злочин
вiдноситься до формальних складiв злочину.
9. Субуктивна сторона злочину характеризууться лише
прямим умислом. Мотиви i мета порушення правил торгiвлi
можуть бути рiзними i на квалiфiкацiю не впливають. Прихову-
вання товарiв вiд покупцiв найчастiше здiйснюуться з метою
забезпечення дефiцитними товарами близьких, знайомих, для
реалiзацiє єх за пiдвищеними цiнами, зокрема, спекулянтам, для
продажу через певний промiжок часу за новими пiдвищеними
цiнами, якi постiйно зростають внаслiдок iнфляцiйних процесiв,
для створення запасiв товарiв для власних потреб спiвробiтникiв
пiдприумства торгiвлi. Продаж товарiв зi складiв, баз, пiдсобних
та iнших примiщень, а також з транспортних засобiв пiд час
транспортування здiйснюуться найчастiше з корисливою метою:
отримати винагороду за продаж дефiцитних товарiв, продати
товари за пiдвищеними цiнами, а також з мотивiв, характерних
для приховування товарiв. Порушення правил торгiвлi досить
часто поуднууться з обманом покупцiв та одержанням винагороди
за незаконний вiдпуск товарiв.
Якщо в дiях особи будуть ознаки й iнших складiв злочинiв (спеку-
ляцiє, одержання незаконноє винагороди вiд громадян шляхта вимага-
тельства, обману покупцiв, одержання хабара та iнших) чи ознаки
спiвучастi в них, єє дiє повиннi квалiфiкуватися за сукупнiстю злочинiв.
10 Сл6ас><м<злочинузач.1 ст.155 можутьбутилишейiiужбовi
особи. Iншi працiвника пiдприумств торгiвлi та iнших пiдприумств,
що здiйснюють реалiзацiю товарiв населенню, за вчинення вка-
зань:; в ч.I ст. 155 дiй несуть вiдповiдальнiсть за ст. 155 КАП або
ж за 4.2, 3 ст.155 за наявностi в єх дiях ознак цих злочинiв.
11, Квалiфiкованими видами розглядуваного злочину для
слух.бових осiб, а так само основним (ч.2) i квалiфiкованим (ч.3)
длх iнших працiвникiв, якi не у службовими особами, у вчинення
передбачених ч.I, ч.2 i ч.З дiй при таких квалiфiкуючих ознаках:
1) за попереднiм зговором групою осiб (ч.2); 2) у великих (ч.2)
чк особливо великих (ч.З) розмiрах; 3) вчинення особою, ранiше
СУЛЕМОЮ за ст. 155.
12. Залежно вiд розмiру (тобто вiд вартостi) прихованих вiд
реалiзацiє чи незаконно проданих зi складiв, баз, пiдсобних та
iнших примiщень пiдприумств (органiзацiй) державноє торгiвлi
(громадського харчування), iнших державних пiдприумств
(органiзацiй), споживчоє кооперацiє, а також з транспортних
засобiв товарiв дiє неслужбовоє особи можуть квалiфiкуватись як.
адмiнiстративне правопорушення (ст. 155 КАП), або за ч.2
(великий розмiр) чи ч.З (особливо великий розмiр) ст. 155 КК,
а службовоє особи - за ч. I (невеликий розмiр), ч.2 (великий
розмiр) чи ч.З (особливо великий розмiр) ст. 155 КК.
Згiдно з примiткою до ст. 155 великим розмiром незаконного
продажу i приховування товарiв слiд вважати продаж i прихову-
вання продуктiв харчування на суму не менше пятисот карбо-
ванцiв, iнших товарiв - на суму не менше пяти тисяч карбо-
ванцiв, а особливо великим розмiром - на суму не менте
двадцяти тисяч карбованцiв. Названi критерiє встановленi Захо-
ном вiд 25 червня 1991 р. "Про захист споживчого ринку в
Украєнськiй РСР" (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1991. -
№40. - Ст.527) i залишаються незмiнними незважаючи на
зростання з того часу цiн на основнi види товарiв в декiлька тисяч
разiв. Це змушуу суди при розглядi справ про порушення правил
торгiвлi, квалiфiкуючи дiє винних як порушення правил торгiвлi,
вчинене у великих чи особливо великих розмiрах, у вiдповiдностi
з визначеними критерiями, майже в кожнiй справi застосовуватя
статтi 44 i 45 КК, тобто призначати бiльш мяке покарання, нiж
передбачено ч.2 i ч.З ст. 155, особливо у випадках квалiфiкацiє
дiй за ч.З ст. 155 (виправнi роботи без позбавлення волi, позбав-
лення права займати певнi посади чи займатися певною
дiяльнiстю, штраф замiсть передбаченого санкцiую ч.З позбав-
лення волi), або ж застосовувати умовне засудження.
IЗ. Продаж товарiв зi складiв, баз, пiдсобних та iнших
примiщень пiдприумств (органiзацiй) державноє торгiвлi (гро-
мадського харчування), iнших дерєних пiдприумств
(органiзацiй), споживчоє кооперацiє на порушення встановлених
правил, а так само пiд час транспортування або приховування
товарiв вiд покупцiв, вчиненi за попереднiм зговором групою
осiб, передбачають наявнiсть попереднього, до вчинення пере-
рахованих в ч.2 ст. 155 дiй, порозумiння про незаконний продаж
чи приховування товарiв. При цьому необхiдно, щоб хоча б двi
особи були спiввиконавцями, тобто безпосередньо здiйснювали
повнiстю чи частково дiє, вказанi в диспозицiє ч.2 ст. 155.
14. Для квалiфiкацiє дiй за ч.З ст. 155 за ознакою вчинення
порушення правил торгiвлi особою, ранiше судимою з>ц
злочини, передбаченi ст. 155 необхiдно, щоб особа ранiше зя-
суджувалась за однiую з частин ст. 155 i судимiсть з неє не булА
знята або погашена у встановленому законом порядку.
15. Порушення правил торгiвлi, вчинене служооврю особою, у
спецiальною нормою щодо зловживання владою або службовим
вимагау.
Стаття 155. Виключена.
/Ст є55 Кодекс доповнено Указом вiд 20 вересня 1983 р.
/вiдомостi Верховноє Ради УРСР. -1983. -№40. -Ст. 805).
i Виключена Законом вiд 7 липня 1992 р. //Вiдомостi Вер-
ховна Ради Украєни. -1992. -№39. -Ст. 570).
Стаття 155. Штучне пiдвищення i пiдтриман-
ня високих цiн на товари народ-
ного споживання та послуги
населенню
примушування особи до штучного пiдвищення чи
пiдтримання високих цiн на товари або послуги насе-
ленню шляхом насильства, завдання шкоди або пог-
рози єх иетосування - .
караються позбавленням волi на строк до двох рокiв
з конфiскацiю майна чи без тако? або штрафом у розмiрi
до пяти тисяч карбованцiв.
тi ж дiє, вчиненi особою, ранiше судимою за злочини,
передбаченi цiую статтею, або органiзованою групою, -
караються позбавленням волi на строк вiд двох до
пяти рокiв з конфiскацiую майна або штрафом у розмiрi
вiд восьми тисяч до пятнадцяти тисяч карбованцiв.
(Ст. 15У Кодекс доповнено Законом вiд 25 червня 1991 р.
// Вiдомостi Верховноє Ради Украєни. - 1991. - №40. -
Ст.527).
1. Розвинута ринкова економiка передбачау вiльну конку-
ренцiю товаровиробникiв, яка сприяу зниженню цiй на товари та
послуги. Але при цьому прагнення отримати максимальнi
прибутки вiд реалiзацiє товарiв i послуг породжуу тенденцiю
монополiзацiє цiн на товари i послуги, штучне регулювання
обумiв певних товарiв i послуг з метою недопущення пере-
насичення ними ринку, яке призводить до зниження цiн на них.
Iнтереси споживачiв в краєнах розвинутоє ринковоє економiки
захищау антимонопольне законодавство, яке в Украєнi
знаходиться поки що в станi становлення.Верховною Ра-
дою 18 лютого 1992 р. прийнятий Закон "Про обмеження
монополiзму та недопущення недобросовiсноє конкуренцiє у
пiдприумницькiй дiяльностi" (Вiдомостi Верховноє Ради Украєни.
- 1992. - №21. - Ст.296) i 26 листопада 1993 р. Закон "Про
антимонопольний комiтет Украєни" (Вiдомостi Верховноє Ради
Украєни. - 1993. - №50. - Ст.472). Окремi норми, спрямованi на
обмеження монополiзму i розвиток конкуренцiє, мiстяться в
законодавчих актах, що регламентують процес приватизацiє
майна державних пiдприумств. Однiм iз засобiв боротьби з
монополiзацiую цiн на товари i послуги у ст.i55, яка передбачау
вiдповiдальнiсть за штучве пiдвищення i шдтрвмаизя високих
iцн на товари народного споживаяня та послуги васеленню.
2.3 обуктивноє сторони злочин характеризууться застосу-
ванням до особи, яка здiйснюу продаж товарiв чи надау послуги
населенню, насильства, заподiянням шкоди або погрозою iх
застосування з. метою примусити таку особу продавати товари чи
надавати послуги за цiнами, якi значно перевищують реальну
вартiсть таких товарiв i послуг.
Пiд примушуванням слiд розумiти вимогу до особи, шляхом
застосування до неє насильства (фiзичного i психiчного) н
шляхом заподiяння шкоди iншим єє iнтересам спонукати
реалiзовувати товари (надавати послуги) за цiнами, якi значно
перевищують економiчно обгрунтовану єх вартiсть.
3. Насильство при примушуваннi особи до штучного
пiдвищення чи пiдтримання високих цiн на товари або послуга
населенню може виражатись у навмисному нанесеннi ударiв,
побоєв, легких тiлесних ушкоджень, позбавленнi волi, в том
числi i повязаного iз захопленням або триманням особи як
заложника, iншому фiзичному впливовi на особу. Такi дiє охопл-
юються диспозицiую ч.I ст.155 i додатковоє квалiфiкацiє не
потребують. Якщо ж при застосуваннi насильства потерпiлому
будуть заподiянi середньоє тяжкостi чи тяжкi тiлеснi ушкоджен-
ня, вчинене слiд квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв.
Насильство може бути застосоване як безпосередньо до особи
яка здiйснюу продаж товарiв чи надау послуги населенню, так I
до членiв сiмє такоє особи, єє близьких родичiв. У цьому разi дiє
винного слiд квалiфiкувати за сукупнiстю злочинiв.
4. Пiд завданням шкоди потерпiлому слiд розумiти заподiянт
йому, перш за все, матерiальних збиткiв внаслiдок знищення чи
пошкодження товарiв, якi потерпiлий мау намiр реалiзувати,
знищення чи пошкодження iншого майна потерпiлого (наприклад,
знищення шляхом пiдпалу чи iншим способом торговельних кiоскiв,
магазинiв, майстерень, транспортних засобiв, верстатiв, обладнання,
устаткування, iнструментiв та iншого майна, яке використовуупсi
потерпiлим для продажу товарiв, єх виготовлення, транспортування
надання послуг), а також заподiяння збиткiв потерпiдiу внаслiдж
позбавлення його можливостi реалiзувати товари чи надати послуiя,
в тому числi i повязаних з недоотриманими прибутками.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85 86 87 88 89 90 91 92 93 94 95 96 97 98 99 100 101 102 103 104 105 106 107 108 109 110 111 112 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 125 126 127 128 129 130 131 132 133 134 135 136 137 138 139 140 141 142 143 144 145 146 147 148 149 150


А-П

П-Я