Прабаба — мати батькової або материної мами.
Баба, бабуся, бабця, бабуня — батькова або матери-
на мати.
Батьки — батько й мати щодо своїх дітей.
Батько-мати — те саме, що й батьки.
Батьківство — кровне споріднення між батьками і
його дитиною.
Батько, тато, татусь, неньо — чоловік щодо своїх
дітей.
По-батькові — складова частина власного імені лю-
дини, що вказує на ім'я батька.
Батьківщина — земля батьків; рідний край.
Батьківщина — рідна країна.
Материнство — кровне споріднення між матір'ю та її
дитиною; почуття жінки-матері.
Мати, мама, неня, ненька, матінка, мамця, матуся,
мамуся — жінка щодо дитини, яку народила.
Син, синок, синочок — особа чоловічої статі щодо
своїх батьків.
Дочка, доня, доця — особа жіночої статі щодо своїх
батьків.
Внук, онук — син сина або дочки.
Внучка, онука — дочка сина або дочки.
Родичі кровні
по бічній лінії:
Брат, братік, братусь, братунь, братуха — кожен із
синів щодо інших дітей тих же батьків.
Сестра, сестриця, сеструня — кожна з дочок щодо ін-
ших дітей тих же батьків.
Дядько, дядя, дядьо — брат батька або матері.
Тітка, тьотя, тета, вуйна — сестра батька або матері.
Стрий — дядько по батькові, брат батька.
Стрийна — тітка, сестра батька.
Вуйко, вуй — дядько по матері, брат матері.
Племіцник, небіж, небож — син брата або сестри.
Племінниця, небога — дочка брата або сестри.
Небожа — зменшене від небіж і небога.
Братан, братанець, братич — племінник по братові,
небіж.
2* 19
Братаниця — племінниця по братові, небога.
Сестринець, сестрінець, сестрин — племінник, син
сестри.
Сестриця, сестріниця, сестринка — племінниця, дочка
сестри.
Брати і сестри двоюрідні
(у перших і у других):
Двоюрідні — ті, хто перебуває в родинному зв'язку
по дідові або бабі з дітьми їхніх синів і дочок.
Двоюрідний брат, брат у перших — син дядька або
тітки.
Вуйчаник — син дядька по матері, двоюрідний брат.
Двоюрідна сестра, сестра у перших — дочка дядька
або тітки.
Троюрідні — родинний зв'язок по прадідові або пра-
бабі з дітьми їхніх синів і дочок.
Брат троюрідний, брат у других — син двоюрідного
дядька або тітки.
Сестра троюрідна, сестра у других — дочка двоюрід-
ного дядька або тітки.
Внучатий племінник — син племінника або племінни-
ці щодо дядька або тітки.
Внучата племінниця — дочка племінника або племін-
ниці щодо братів і сестер батьків.
При^.: При кровному спорідненні Церква забороняє
шлюби:
— в лініях прямих (батьки-діти, бабусі-онуки) в
усіх ступенях;
— в лініях бічних (батьки-сестри, дядьки-племінни-
ці) в трьох перших ступенях.
, Нерідні батьки та діти
Сини й дочки, брати й сестри можуть бути повнорід-
ними, якщо мають одних батьків, та неповнорідними,
якщо мають одну матір або одного батька.
Батьки нерідні — ті, що не перебувають у кровних
родинних зв'язках із дітьми.
Вітчим — чоловік, що стає батьком дітей своєї дру-
жини від іншого шлюбу; нерідний батько.
Мачуха — дружина батька щодо його дитини від ін-
шого шлюбу; нерідна мати.
20
Діти нерідні — ті, що не перебувають у кровних
зв'язках із кимось із батьків.
Однокровні, єдинокровні — син або дочка, брат або
сестра, які мають із кимось спільного батька, але різних
матерів.
Одноутробні — син або дочка, брат або сестра, на-
роджені однією матір'ю, рідні по матері.
Пасинок, пасерб — нерідний син одного з батьків,
рідний іншому.
Пасербиця — нерідна дочка одного з батьків, рідна
іншому.
Зведенята, зведенюки — зведені брати і сестри.
Зведений брат — той, хто доводиться братом, будучи
сином мачухи або вітчима.
Зведена сестра — та, хто доводиться сестрою, будучи
дочкою мачухи або вітчима.
Прим.: Заборонені шлюби між братом і сестрою, не-
залежно від того, повнорідні вони чи неповнорідні.
Свояцтво — родичівство
за шлюбом:
Свояцтво — споріднені внаслідок шлюбу; стосунки
між чоловіком і кровними родичами дружини, між дру-
жиною і кровними родичами чоловіка, а також між ро-
дичами подружжя. Свояцтво буває дворідним, або дво-
кровним, та трирідним, або трикровним.
Свояцтво двокровне набувається через один шлюбний
союз, у якому перебувають родичі чоловіка з родичами
дружини. У двокровному свояцтві при виявленні його
ступенів треба враховувати: а) свояцтво між чоловіком
(дружиною) та кровними родичами дружини (чоловіка);
б) свояцтво між кровними родичами подружжя. Оскіль-
ки чоловік і дружина складають у шлюбі одну плоть, то
тесть і теща (батьки дружини) перебувають щодо зятя
(чоловіка дочки), а свекор і свекруха (батьки чолові-
ка) — щодо невістки (дружини сина) в першому ступені
дворідного свояцтва; брати й сестри дружини та чоло-
віка — в другому ступені двокровного свояцтва. Коли
з'ясовуються ступені свояцтва між кровними родичами
подружжя, треба виявити: а) в якому ступені перебуває
родич чоловіка щодо нього; б) в якому ступені перебу-
ває родич дружини щодо неї, потім кількість ступенів
складається, одержана сума покаже, в якому ступені
споріднення перебувають родич чоловіка і родич дружи-
21 '
ни. Так: між чоловіком і його тестем — один ступінь;
між чоловіком і його своячкою (сестрою дружини) —
два ступені; між братом чоловіка і сестрою дружини —
чотири ступені і т. д.
Трикровне свояцтво встановлюється при наявності
двох шлюбних союзів; родичі дружини (чоловіка) одно-
го брата (сестри) до родичів дружини (чоловіка) іншого
брата (сестри) або родичі першої та другої дружин
(чоловіків) одного чоловіка (жінки).
У трикровному свояцтві, яке походить від поєднання
через шлюбні союзи трьох родів та прізвищ, ступені
свояцьких стосунків вираховуються за тим же способом,
що й у двокровному: складаються в загальну суму кіль-
кості ступенів.
Наречені — парубок і дівчина, чоловік і жінка, які
збираються одружитися.
Наречений — парубок, чоловік щодо дівчини, жінки,
з якою має одружитися.
Наречена — дівчина, жінка щодо парубка, чоловіка,
з яким має одружитися.
Шлюб — спрямована на утворення сім'ї, історично
зумовлена, санкціонована і регульована суспільством
форма стосунків між чоловіком і жінкою, що встанов-
лює їхні права та обов'язки стосовно одне одного та
щодо дітей.
Вінчання — шлюб церковний; таїнство з'єднання й
освячення шлюбного союзу чоловіка й жінки для благо-
словенного народження і християнського виховання
дітей.
Подружжя — шлюбна пара: чоловік і дружина. Сто-
сунки між подружжям не є родинними.
Чоловік — особа чоловічої статі щодо жінки, з якою
перебуває в шлюбі.
Дружина, жінка — особа жіночої статі щодо свого
чоловіка.
Батьки чоловіка дружині:
Свекор — батько, свекруха — мати.
Тесть — батько, теща — мати.
Свати — батьки одного з подружжя щодо батьків
або родичів іншого.
Сват — батько або родич одного з подружжя щодо
батьків або родичів іншого.
22
Сваха, свашка — мати або родичка одного з подруж-
жя щодо батьків або родичів іншого.
Зять — чоловік дочки, сестрин чоловік, чоловік зо-
виці.
Синова — дружина сина.
Невістка — дружина сина для його батьків, братів,
сестер, чоловіків сестер і дружин братів.
Дівер, діверко — брат чоловіка.
Зовиця — сестра чоловіка.
Діверка — дружина дівера.
Свояк, шурин, шуряк — брат дружини, чоловік сво-
ячки.
Своячка, своячениця, своякиня — сестра дружини,
дружина брата.
Швагер — чоловік сестри.
Швагрова — своячка.
Братова — дружина брата.
Дядина — дружина дядька, дружина батькового бра-
та або материного.
Стрий — чоловік батькової сестри, дядько.
Стрийна — дружина батькового брата, тітка.
Вуйна — дружина материного брата, тітка.
Шлюб у свояцтві заборонено:
— при двокровному свояцтві в перших трьох ступе-
нях; в четвертому дозвіл надає Єпархіальний архирей;
— при трикровному свояцтві — в першому ступені.
Вдівство, сирітство
Вдівство, удівство — нешлюбний стан чоловіка або
жінки після смерті одного з подружжя.
Вдівець — чоловік, що після смерті дружини не одру-
жився вдруге.
Вдова, вдовиця — жінка, що після смерті чоловіка не
одружилася вдруге.
Сирітство — становище дитини, яка втратила одного
або обох батьків.
Кругле сирітство — життя без батька і матері; на-
півсирітство — життя без матері або без батька.
Сирота, сиротина, сирітка — дитчча, підліток, що
втратили батька й матір або одного з них.
Сиротюк, сиротючка — хлопчик (дівчинка), що втра-
тив батьків або одного з них.
23
Названі батьки й діти
Названий батько — чоловік, який узяв на вихован-
ня, прийняв чужу дитину за свою.
Названа мати — жінка, яка взяла на виховання,
прийняла чужу дитину за свою.
Названий син — той, кого взяли на виховання, уси-
новили.
Названа дочка — дівчинка, яку взяли на виховання,
прийняли за свою дочку, удочерили.
Названий брат — той, із ким хто-небудь побратався;
побратим.
Названа сестра — та, з якою хто-небудь посестрився,
посестра.
Молочні брати і сестри:
Годувальниця — жінка, яка годує груддю чуже не-
мовля.
Брат молочний — син годувальниці щодо чужих ді-
тей, яких вона годує, а також ці діти щодо дітей году-
вальниці.
Сестра молочна — дочка годувальниці щодо вигодо-
ваних нею чужих дітей, а також щодо дочки годуваль-
ниці.
4
Хрещені батьки і діти
Хрещення — релігійний обряд, який відправляють
над новонародженими дітьми або дорослими на знак
прилучення їх до християнської Церкви.
Духовне споріднення існує між хрещеними батьками
і хрещенниками, також між батьками і кумами.
Хрещений батько, хресний тато — чоловік, який бере
участь в обряді хрещення в ролі духовного батька; на-
нашко на Вінниччині.
Хрещена мати, хресна мама — жінка, яка бере
участь в обряді хрещення в ролі духовної матері; на»
нашка на Вінниччині (це засвідчує Л. Б. Паламарчук,
науковець Київського міжрегіонального інституту удо-
сконалення учителів).
Хрещений син — хрещеник, похресник, хлопчик
(юнак, чоловік) щодо своїх хрещених батька або ма-
тері.
24
Хрещена дочка — хрещениця, похресниця, дівчинка
(юнка, жінка) щодо своїх хрещених батька або матері.
Хрещений брат — той, хто має з ким-небудь СПІЛБНИХ
батька або матір.
Хрещена сестра — та, хто має з ким-небудь спіль-
них хрещених батька або матір.
Кумівство — один із видів духовного споріднення,
звичай обрання народженій дитині других батьків; сто-
сунки між кумами.
Куми — кум і кума разом (дві, три пари кумів).
Куми стрічні — перші зустрічні, яких запрошують
бути кумами.
Кум, кумець — хрещений батько щодо батьків хреще-
ника і щодо хрещеної матері; батько дитини щодо
хрещених батька і матері.
Кума, кумася, кумонька, кумця — хрещена мати що-
до батьків хрещеника і хрещеного батька; мати дитини
щодо хрещеного батька і хрещеної матері.
Кумувати — брати участь в обряді хрещення дитини,
стаючи кумом або кумою її батьків.
Прим.: За церковними канонами при хрещенні по-
трібен тільки один свідок: хрещений батько хлопчикові,
хрещена мати дівчинці. Другий свідок — данина тради-
ції, а, отже, церковними канонами не забороняється
укладання шлюбу між хрещеними батьками одного не-
мовляти. Тому й не існує духовного родичівства між
хрещеним батьком і його хрещеницею та між хрещеною
матір'ю та її хрещеником. Але благочестивий звичай
забороняє шлюби хрещеного батька з матір'ю хрещени-
ка, хрещеної матері з батьком хрещениці, як і хреще-
ного батька з хрещеницею, а хрещеної матері з хреще-
ником, кума з кумою. На такі шлюби потрібен спеці-
альний дозвіл архиєрея.
Старість
Старість — період життя, що настає після зрілості і
характеризується ослабленням організму; похилий вік
людини.
Старий, старик — чоловік, що прожив багато років,
досяг старості.
Стара, стариця — стара за віком жінка.
Прим.: У західних областях України шанобливо
звертаються до людей похилого віку: старша жінка,
старший чоловік.
25
Дні особливого поминання
померлих
Православна церква поминає померлих у 3-й, 9-й,
40-й дні, річницю після смерті, в день народження і в
день Ангела.
За православною вірою, душі померлих перші два
дні перебувають на землі й у супроводі ангела ходять
місцями своїх земних радощів, добрих і злих справ.
Третього дня душа возноситься на небо, щоб стати перед
Лицем Правосудного. Наступні шість днів душа пере-
буває в раю. На дев'ятий день ангели знову приводять
душу на поклоніння Господу. Потім відбувається 30-до-
бова мандрівка до пекла, а на 40-й день Бог визначає
подальше місцеперебування душ померлих — в раю чи
пеклі. Церква молиться за кожного померлого в ці дні.
Річниця по смерті — це день народження померлого для
нового, вічного життя.
Всезагальне (вселенське) поминання померлих від-
бувається в дні особливого поминання: суботу м'ясопус-
ну, суботу 2, 3 і 4-ї седмиці Великого посту на Прово-
ди, Радоницю, Гробки, Могилки; суботу Троїцьку (напе-
редодні Трійці); поминання «православних воїнів за
віру й вітчизну на полі брані життя поклавших» уста-
новлено в день Усікновення голови Іоана Предтечі
(11, IX) та в суботу перед днем великомученика Ди-
митрія Сялунського (8. XI).
Життя людське коротке, неповторне. Життя багатьох
чи кількох поколінь — це наш родовід, родинна пам'ять,
історія. У родоводі — не лише історія родини, а й істо-
рія народу. Наука генеалогія досліджує походження ро-
дів, встановлює родинні зв'язки, дає ключ до складання
родоводу. Відтворімо й ми свій родовід.
Любі друзі! Запрошуємо Вас до складання свого
родоводу, генеалогічного дерева життя, вивчення місце-
вих звичаїв, обрядів, традицій, запису призабутих тер-
мінів і понять, переказів. Своїми знахідками, набутими
знаннями поділіться і з нами.
Е. М. ДЖИГУРДА-ЛИТВИНЕЦЬ,
М. К. ДМИТРЕНКО.
26
БАТЬКИ МОЇ
І ПРАДІДИ МОЇ
НІКОЛИ НЕ ЦУРАЛИСЬ
СВОГО РОДУ
Свято української мови
Лунає грамзапис пісні «Родина» у виконанні народ-
ного артиста України Василя Зінкевича.
Читець: Олександр Олесь.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28