(Касоля).
48. Ні сучок, ні листок, а на дереві росте. (Кор а).
49. Не вогонь, а обпікає. (Кропива).
50. З води росте, на воді сидить, у воду дивиться. (Лілея).
51. Ніхто їх не лякає, а вони все тремтять. (Листя оси-
кове).
52. Стоїть при дорозі на одній нозі, голова мала, а в ній тьма.
(Мак).
53. Під землею вогонь горить, а зверху видно. (Морква).
54. Сто*ять коні на припоні, вузлики знати, та не можна роз-
в'язати. (Огірок).
55. Сімсот невісток на одній подушці сплять (Соняшник).
56. Лежить мужичок в золотім піджаці, підперезаний, та не
поясом, не підіймеш — сам не встане. (Сніп).
57. На землі дірочок, як на небі зірочок. (Стерня).
58. Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько.
(Суниця).
59. Зелений звір на дерево тіка. (Хміль).
60. Сидить пані в жупані, хто її роздягає, той сльози проливає.
(Цибуля).
61. Як на неї подивився, то сльозами залився. (Цибуля).
62. Що то за голова, що лиш зуби і борода? (Часник).
63. Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса? (Я ч«
м і н ь).
214
Тваринний світ
64. Коло вуха завірюха, а в вусі ярмарок. (Бджоли).
65. Влітку наїдається, взимку висипляється. (Ведмідь).
66. Чотири тики, два патики, сьоме помахайло. (Корова).
67. Вік свій з клунками, та ще сідають на нього з мішками.
(Верблюд).
68. Як прийде — не прийде, як не прийде —то прийде. (Вовк
на поле, теля з поля).
69. У зеленому жакеті галасує, хоч і плавати мастак, а не ри-
ба і не рак. (Жаба).
70. Повзун повзе, сімсот голок везе. (їжак).
71. У воді купається, водою обливається, вода до неї не чіп-
ляється. (Ка ч ка).
72. Кругом бочки бігають клубочки. (Квочка з курча-
тами).
73. У нашої бабусі сидить дід у кожусі, проти печі гріється,
без води умиється. (Кіт).
74. Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця, голос тоненький, а ніс
довгенький, хто його уб'є, "той свою кров проллє. (Комар).
75. Іде в поле — як дощечка, а з поля — як бочечка. (Коро-
ва).
76. Сірий, та не вовк, довговухий, та не заєць, з копитами, га
не кінь. (Осел).
77. їхала пані в срібному жупані, як уїхала в сад, не верну-
лась назад. (Риба і ятір).
78. Двічі родився, у школі не вчився, а години знає. (Півень).
79. Ой кину я не палицю, зловлю не галицю, обскубу не пір'я,
з'їм не м'ясо. (Риба і вудка).
80. Хто на собі свій будинок носить? (Черепаха, слимак).
81. Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед
ночі. (Сова).
Людина
82. На одному коромислі два змії висять. (Брови).
83. Що за звір: дві голови, шість ніг, дві руки, один хвіст.
(Вершник на коні).
84. Одної матері й одного батька дитина, а нікому з них не
син. (Дочка).
85. Зранку ходить на чотирьох, удень на двох, увечері на трьох.
(Людина). »
86. А в нашого дядька курей грядка, та всі білі. (Зуби).
87. Густий ліс, чисте поле, дві тополі, два скла, рамбабуля,
лепетуля. (Коси, лоб, брови, очі, ніс, рот).
83. Не колода, не пень, а лежить цілий день, не жне, не косить,
а прийде обід — їсти просить. (Ледар).
89. Стоять два стовпи, а на стовпах бочка, а на бочці макітра,
а на макітрі ліс. (Людина).
90. Шість ніг, дві спинки, одна голова. (Людина сидить
на стільці).
91. Солоне, а не сіль, біжить, а не річка, блищить, а не золо-
то, коли б угадати, то менш його знати. (Сльози).
92. За білими березами талалайло плеще. (Язик).
93. Віконниці то зачиняються, то відчиняються. (Очі, вії).
94. У двох матерів по п'ять синів, і всім одне ім'я. (Пальці
на руках).
Предмети побуту
95. В дні погожі сонцем грає, а на морозі розцвітає. (Вікно).
96. Поле скляне, а межі дерев'яні. (Вікно).
97. Два стоять, два лежать, п'ятий ходить, шостий водить, сьо-
мий пісеньку співає. (Двері: два одвірки стоять, два
лежать, двері ходять, людина водить, двер/
скриплять).
98. По сінях то так, то сяк, а в хату ніяк. (Двері).
99. Маленький собака не гавкає, не кусає, а до хати не пускає.
(Замок).
100. Всім, хто прийде і відійде, руку подає. (Клямка).
101. Через річку проліг, пробігти допоміг. (Міст).
102. Сам пустий, голос густий, дріб відбиває, людей збирає.
(Б у бон)'
103. Два моря на одній дузі гойдаються. (Відра на ко-
ромислі).
104. Дві галки сидять на одній палці. (Коромисло).
105. Куций Степан по хаті скакав. (Віник).
106. Скручений, зв'язаний, та не плаче, а по хаті скаче. (В і-
н й к).
107. Хто приходить, то до неї підходить, кидає на зуб свій ко-
жух, а коли спекота, то нема роботи. (Вішалка).
108. Крутиться, вертиться, нічого не боїться, ходить весь вік,
а не чоловік. (Годинник).
109. Не їсть, не п'є, а стоїть та б'є. (Годинник).
ПО. Що це за дорога? Вгору йде похило, що не крок, то ярок.
(Драбина).
111. Країна без будинків, місто без людей, море без води, ліс
без дерев. (Географічна карта).
112. Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє.
(Книжка).
216
113. Чотири брати і всі Кіндрати. (Колеса).
114. Без рук, без ніг, кланяється в кожен бік. (Колиска).
115. Два пани наділи одні штани. (Ножиці).
116. Дві дощечки —дві сестри, несуть мене із гори. (Лиж і).
117. Не звір, а з ногами, не птиця, а з пір'ям, не людина, а в
одпзі. (Ліжко, подушка, білизна).
118. В ящику ягідка, вийми, оближи та й назад положи.
(Л о ж к а).
119. його б'ють, він не плаче, а ще вище скаче. (М яч).
120. Книжки читаю, а грамоти не знаю. (Окуляри)
121. Сам чистенький, аж блищить, а пройдеться — насмітить.
(Олівець).
122. Такої пряжі нема в продажі. (Павутина).
123. Складеш — клин, розкладеш — гриб. (Парасолька).
124. Гуркотить, стукотить, мов сто коней біжить. (Поїзд).
125. Залізні подружки тримаються за руки, одна з трубою їх
тягне з собою. (Поїзд).
126. Кінь біжить — земля дрижить, із носа дим валить
1П о ї з д).
127. Підійме найменша дитина, а через хату не перекине най-
дужча людина. (П і р' ї н а).
128. Не людина, а говорить. (Радіо).
129. У кімнаті, у куточку, на стіні мала скринька на шнурочку
Р?« розказує мені. (Радіо).
130. Нова посудина, а вся в дірках. (Решето).
13І. П'ять комірчин, а одні двері. (Рукавиця).
132. Сама гола ходить, а за пазухою сорочку носить.
(Свічка).
133. Трусять його в руках, а воно в дірках. (Сито).
134. Десь у гаї родилася, в хаті спинилася, була німа і не-
жива, тепер говориґь і співа. (Сопілка).
135. У лісі народився, в лісі виріс, а в дім прийшов, всіх на-
вкруг зібрав. (Стіл).
136. З ногами, а без рук, з боками, а без ребер, зі спиною, а
без голови. (Стілець).
137. У череві баня, в роті решето, на голові ґудзик, одна рука
й та на спині. (Чайник).
138. Вдень з ногами, а вночі без ніг. (Чоботи)
139. Ніг багато, а додому на спині йде. (Борона).
140. Хоч не літак, а крилатий, без крил не можу працювати.
(Вітряк).
141. Тоненьке, ясненька, з одним оком. (Голка).
142. Ходить пані в золотім жупані, куди гляне — трава в'яне.
(Коса).
143. Сам худ, голова з пуд. (Молот).
217
144. Утрьох їдуть братці верхи на конячці. (Пальці й
олівець).
145. Загадаю загадку, зякину за грядку, нехай моя загадка до
літа лежить. (Посів).
146. Маленьке, кругленьке, з горщика впало, нема таких ко-
валів, щоб його скували. (Яйце).
147. Стоїть дуб, на ньому дванадцять гнізд, в кожному гнізді
по чотири яйця, в кожному яйці по семеро качат. (Рік, місяць,
тиждень, день).
148. Сім братів віком рівні, іменами різні. (Дні тижня).
149. Біжить, біжить, не оглядається. (Ч а с).
150. Що йде, не рухаючись з місця? (Час).
З а г а д к и-ж а р ти
151. Що стоїть посеред Києва? (Літера є).
152. Гора й долина, що між ними? (Літера й).
153. Що стоїть посередині Полтави? (Літера т).
154. У млині було вісім мішків, на кожному мішку сиділо по
дві миші, прийшов мельник з котом, скільки тепер стало ніг. (Д в і
ноги мельника).
155. Сорок п'ят і сорок п'ят —скільки буде? (80 п'ят).
156. Ішло дві матері і дві дочки. Знайшли три яблука. Всім
буде по одному. Як вони поділились? (їх було троє).
157. Возом їхали два батьки і два сини. Скільки їх було?
(Троє).
158. Що треба для обіду? (Ложку).
159. Бйз чого не можна викопати колодязь (Без дна).
160. Без чого хліб не спечеш? (Без шкірки).
161. Без чого хату не можна збудувати? (Без стуку).
162. Що дістане зубами потилицю? (Гребінець).
163. Яке поле не виореш? (В зошиті).
164. Якою косою не можна косити? (Д і в о ч о ю).
165. Що за трава, що й сліпий здає? (Кропива).
166. Що буде з козою, як їй сім літ мине? (Піде восьмий).
167. Яким гребінцем не можна розчесатись? (Півнячим).
168. Який кінь, коли циган його миє? (Мокрий).
169. Що тепліше одного кожуха? (Два).
170. В яку бочку не можна налити води? (У повну).
171. На що борошно в млшгі падає? (На купку).
172. Де вода стоїть стовпом? (У склянці).
173. В чому не можна провертіти дірку? (У РОДІ).
174. Коли дурень розумний? (Коли мовчить).
175. Що важче — пуд пір'я чи пуд заліза? (Однакові).
176. З якої миски не можна наїстися? (З порожньої).
218
177. Якщо машина їде, яке в неї колесо не крутиться? (З а-
п а с н е).
178. Скільки картоплин у горщик влізе? (Жодної).
179. Чого не можна наздогнати? (Своєї тіні).
180. На небі одно, на землі нема, у баби двоє, у дівки нема,
(Літера б).
Скоромовки, лічилки
З давніх-давен дорослі складали невеличкі речен-
ня — скоромовки, які інколи носили каламбурний ха-
рактер, щоб навчити дітей правильно, чітко вимовляти
окремі важкі звуки. Говорити скоромовки дуже подо-
бається дітям різного віку, навіть старшокласникам,
адже це є певною мірою гра.
Відомий український збирач фольклору Іван Гурин
дає такі рекомендації щодо того, як правильно говори-
ти, читати скоромовки: «Скоромовки спочатку читають
повільно, старанно вимовляючи звуки і слова, а далі
темп мовлення пришвидшується. Але намагатися занад-
то швидко не треба» (Де живе жар-птиця. Записав Іван
Гурин.—К., Веселка, 1991.—С. 164).
Скоромовки — цінний дидактичний матеріал під час
вивчення фонетики у 5 класі.
Жодна дитяча гра не обходиться без лічилок. Тому
ми і радимо учителям використати їх на уроках-конкур-
сах, під час змагань, ^ігрових уроків, хвилинок, щоб
визначити черговість виступу тієї чи іншої команди, гру-
пи, окремих учнів.
Скоромовки
1. їхав Прокіп з Прокопихою і забалакались
про горшки, про миски і про покришки.
2. Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак півню:
— Ти не вмієш так, як я.
Так, як ти, не вмію я!
3. Хитру сороку піймати морока,
А на сорок сорок — сорок морох.
210
4. Семен сказав своїм синам:
— Сини-соколи, складіть сіно! —
Сини сіно склали, Семен сказав:
— Спасибі!
5. Дрова рубали два дроворуби.
6. Пиляв Пилип поліна із лип,
Притуляв пилку Пилип до липки.
7. Босий хлопець сіно косить,
Роса росить ноги босі.
8. Ти, малий, скажи малому,
Хай малий малому скаже,
Хай малий теля прив'яже.
9. На дворі трава, на траві дрова.
Не рубай дрова на траві двора.
10. Летів горобчик, сів на стовпчик,
А біг хлопчик — утік горобчик:
11. Солома, полова й дишло
З-за хати вийшло.
12. Росте липа біля Пилипа,
Пилип біля липи очима глипа.
13. Ходить квочка коло кілочка,
Водить діток коло квіток.
Квочка каже: — Квок, квок,
Ось золотий кілок!
4
14. Сів Карпо на колоду
Та й упав у воду:
Кис, кис, мок, мок;
Викис, вимок, виліз — висох,
Знов сів на колоду
Та й упав у воду... (І так далі...)
15. Ішло дванадцять панга
Через дванадцять ланів.
Один каже: — Добре просо! —
Другий каже: — Добре просо! (І так далі...)
Лічилки
1. Котилася торба
З високого горба.
А в тій торбі
Хліб-паляниця.
220
Кому доведеться,
Той буде жмуриться.
2. — Де стоїш?
— На калині.
— Що п'єш?
— Квас.
— Лови нас!
3. Бігли коні під мостами
З золотими копитами
Дзень, брязь — вийшов князьі
4. Тут циганка ворожила,
Шматок сала положила.
Ось воно є — щастя твоє!
5. Я йду додому — їсти солому.
Я йду до хати — їсти салати.
Я йду у сіни — буду їсти сіно,
6. Раз, два, три, чотири, п'ять!
Вийшов зайчик погулять.
Як нам бути, що робити?
Треба зайчика зловити.
Будем знову рахувать:
Раз, два, три, чотири, п'ять.
Зараз я іду шукать!
7. Раз, два —
Дерева,
Три, чотири —
Вийшли звірі,
П'ять, шість — пада лист,
Сім, вісім — птахи в лісі,
Дев'ять, десять — полуниці.
Хто знайде — тому й жмуриться.
Діти, діти, дітвора,
Утікайте із двора.
Хто не заховався,
Хай кричить; «Ура!»
Г. К. ДМИТРЕНКО,
М. К. ДМИТРЕНКО.
221
ЗМІСТ
ВСТУП
Блок перший
РІД, РОДИНА, РОДОВІД
Роде наш красний! Л. В. Іваннікова ....... 5
Рід, родина, рідня. Підсумковий урок у 4 класі.
Л. А. Гавриленко ........... 12
Наш родовід: хто кому ким доводиться?
М. К. Дмитренко, Е. М. Джигурда-Литвинець ... 17
«Батьки мої і прадіди мої
Ніколи не цурались свого роду»:
Свято української мови. Г. К. Дмитренко . . . , 27
Ми матір називаємо святою... «Журюсь до Ваших золотих
імен...» Літературна гра. Н. М. Дмитровська,
3. О. Сергійчук . .......... 32
Козацька Берегиня. Літературний вечір.
Н. М. Дмитровська, 3. О. Сергійчук ...... 36
Блок другий
«УКРАЇНО МОЯ, УКРАЇНО...»
Українська національна символіка
Усний журнал. Т. М. Ніколаева, Г. К- Дмитренко
Українці в діаспорі: Бінарний урок-конференція з географії та
української літератури
Г. О. Заіка, Г. К. Дмитренко ........ 57
Голодний рік, голодний вік... Історико-літературний вечір
пам'яті. Г. К. Дмитренко .........
«Народе мій, до тебе я ще верну!..» Літературний вечір-
реквієм. Г. К. Дмитренко ......... 96
«Україно моя, Україно,
Я для тебе на світі живу!»
Літературно-мистецький вечір. Г. К. Дмитренко . . 109
45
90
Блок третій
ЧАС РІКОЮ ПЛИВЕ
Зустріч весни. Л. В. Іваннікова
Зелені свята. Л. В. Іваннікова
Ой на Івана, ой на Купала. Л. І. Ященко
222
118
128
135
Зажинки жнива, обжинки. Л. В. Іваннікова
Сонцесяйна Калита: Сценарій українських вечорниць.
Г. К. Дмитренко . .......
Весілля: Даризна. Н. А. Біда ......
Похоронні обряди. Л. В. Іваннікова ....
144
147
157
166
Блок четвертий
ФОЛЬКЛОРНА ВЕСЕЛКА
«Люблю пісні мойого краю»: Підсумковий урок-концерт
у 7—8 класах на тему: «Мій улюблений жанр фольклору».
Г. К. Дмитренко . ..........
«Як намистини, диво калинове — Частини мови!» Урок цікавої
граматики. 8 клас. Г. К. Дмитренко ......
Біологія, легенди, повір'я. 7—8 класи. Л. І. Павленко
Фольклорна веселка: Антологія творів малих жанрів фольк-
лору. Г, К. Дмитренко, М. К. Дмитренко ....
176
180
191
196
Навчально-методичний посібник
УРОКИ З НАРОДОЗНАВСТВА
Упорядкування
Дмитренко Галини Кононівни
Дмитрснка Миколи Костянтиновича
За редакцією кандидата філологічних наук М.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28