Водночас спадкове право всiляко захищау iнтереси членiв сiмє
померлого (особливо неповнолiтнiх та непрацездатних членiв),
сприяючи цим змiцненню сiмє.

Перш нiж розглядати сам порядок спадкування, аналiзувати
норми, що його регламентують, необхiдно зясувати змiст ос-
новних понять спадкового права, таких як спадкодавець, спад-
коумець, спадкове майно.

448

15 6-257

449

Спадкодавець - це громадянин, майно якого пiсля його смертi
переходить у спадщину до iншоє особи чи до iнших осiб.

Спадкодавцем може бути тiльки громадянин. Причому вiн може
бути спадкодавцем незалежно вiд вiку, статi, стану здоровя тощо.

Отже, спадкування вiдбувауться як пiсля смертi дiуздатних, так
i недiуздатних громадян. Однак заповiдати майно може лише
дiуздатна особа.

Пiдприумства, органiзацiє не можуть бути спадкодавцями.

Пiсля припинення юридичних осiб спадкування не вiдбувауться.

Спадкоумець - це особа, яка у випадку смертi того чи iншого
громадянина набувау права одержати його спадкове майно.

Спадкоумцем може бути громадянин, юридична особа, а та-
кож держава.

Громадянин може стати спадкоумцем незалежно вiд вiку, статi,
стану здоровя тощо.

Отже, спадкоумцями можуть бути не тiльки дiуздатнi, але й
недiуздатнi громадяни. В останньому випадку вiдповiднi дiє, не-
обхiднi для прийняття спадщини, здiйснюють єх законнi пред-
ставники - батьки, усиновителi, опiкуни.

Вiдповiдно до статтi 527 ЦК Украєни спадкоумцями можуть
бути особи, якi були живими на момент смертi спадкодавця, а
також дiти померлого, зачатi при його життi i народженi пiсля
його смертi.

Не завжди особа, яка входить в коло спадкоумцiв за законом,
чи особа, якiй заповiдано майно, буде закликатися до спадку-
вання. Законом передбаченi умови, за яких спадкоумець усу-
вауться вiд спадщини.

Як зазначено в статтi 528 ЦК Украєни, не мають права стати
спадкоумцями нi за законом, нi за заповiтом особи, якi навмис-
но позбавили життя спадкодавця чи кого-небудь з спадкоумцiв
або зробили замах на єх життя.

Спадкоумцями за законом не мають права стати також:

1) батьки пiсля дiтей, у вiдношеннi яких вони позбавленi бать-
кiвських прав i не були поновленi в цих правах на момент вiдкрит-
тя спадщини; i

2) батьки i неповнолiтнi дiти, що злiсно ухилялися вiд виконан-
ня покладених на них в силу закону обовязкiв по утриманню
спадкодавця, якщо цi обставини пiдтвердженi в судовому поряд-
ку. Однак цi особи можуть одержати спадщину за заповiтом.

Норми статтi 528 ЦК Украєни стимулюють дiтей i батькiв до
сумлiнного виконання покладених на них законом взаумних
обовязкiв особистого та майнового характеру, i в цьому полягау
виховне значення цих норм.

450

Спiрним, з нашого погляду, у твердження М.В.Гордона, що
при вирiшеннi питання про усунення <негiдних> спадкоумцiв
вiд спадщини слiд враховувати, зокрема, час складання заповiту.
<Якщо спадкодавець, - зауважуу М.В.Гордон, - заповiдау май-
но спадкоумцевi, який перед тим уже вчинив дiє, що дають пiдста-
ви ставити питання про його усунення вiд спадщини, то слiд
вважати, що спадкодавець пробачау цьому спадкоумцю i бажау,
щоб вiн одержав спадщину. Тому останнiй не усувауться вiд
спадщини> (маються на увазi лише тi спадкоумцi, що згадують-
ся в частинi другiй ст.528 ЦК Украєни).

У звязку з цим можна зробити висновок, що коли зазначенi
дiє вчиненi пiсля того, як було складено заповiт (наприклад, пiсля
складання заповiту спадкоумець почав злiсно ухилятися вiд ви-
конання покладених на нього обовязкiв по утриманню спадко-
давця), тодi таки спадкоумець усувауться вiд спадкування за за-
повiтом. На наш погляд, з цим висновком погодитись не можна.
Вiдповiдно до статтi 544 ЦК Украєни заповiдач вправi в будь-
який час змiнити або скасувати зроблений ним заповiт, склавши
новий заповiт. Отже, коли дiє, що дають пiдстави ставити питан-
ня про усунення спадкоумця вiд спадщини, останнiй вчинить i
пiсля складання на його користь заповiту - вiн вiд спадщини не
усувауться. Той факт, що спадкодавець не змiнив i не скасував
заповiту, знаючи про негiдну поведiнку спадкоумця, свiдчить
про те, що заповiдач хоче, щоб цей спадкоумець все ж таки
одержав спадщину.

Таким чином, на нашу думку, не мау значення час складання
заповiту для вирiшення питання про усунення <негiдних> спад-
коумцiв вiд спадкування (маються на увазi лише тi спадкоумцi,
що згадуються в частинi другiй ст.528 ЦК Украєни).

Зазначенi правила щодо усунення за певних умов спадкоумцiв
вiд спадкування застосовуються i до права на заповiдальний вiдказ.

Зазначенi в статтi 528 ЦК Украєни <негiднi> спадкоумцi усува-
ються вiд спадщини в судовому порядку. При цьому обставини,
що у пiдставою для позбавлення права спадкування, також по-
виннi бути встановленi в судовому порядку.

Спадкове майно - це сукупнiсть прав та обовязкiв спадко-
давця, якi переходять пiсля його смертi до спадкоумцiв. Для ви-
значення цього поняття застосовуються також i такi термiни, як
<спадщина> або <спадкова маса>. Серед майнових прав, що у
складi спадкового майна переходять до спадкоумцiв, насампе-
ред слiд назвати право власностi на рiзноманiтне майно.

Це право власностi на будинок, дачу, автомашину, заощад-
ження, предмети домашньоє обстановки та особистого вжитку,

15

451

iншi речi, якi у обуктом права власностi громадян. До майнових
прав, що входять у спадщину, належить не тiльки право влас-
ностi на майно, а й право вимоги, що випливау з укладених
спадкодавцем договорiв (наприклад, договору купiвлi-продажу,
договору позики, договору схову тощо).

Наприклад, громадянин за договором позики передав комусь
певну суму грошей. Якщо позичкодавець помре до того, як по-
зичальник поверне йому позиченi грошi, то право вимагати вiд
боржника повернення боргу переходить до спадкоумцiв позич-
кодавця.

У спадщину входить також право на неодержану спадкодав-
цем заробiтну плату, майновi права авторiв лiтературних, художнiх
творiв, творiв мистецтва, майновi права авторiв вiдкриттiв, ви-
нахiдникiв, рацiоналiзаторiв.

Як уже було зазначено, до складу спадкового майна входять i
майновi обовязки спадкодавця. Коли за життя спадкодавець мав
борги, то вони переходять пiсля його смертi до спадкоумцiв.

Всi майновi права, що входять до складу спадкового майна,
становлять так званий спадковий актив.

Сукупнiсть обовязкiв спадкодавця, що переходять до спад-
коумцiв, становить спадковий пасив.

Необхiдно зазначити, що не всi майновi права i обовязки по-
мерлого можуть переходити до iнших осiб у спадщину. Так, не
переходять до спадкоумцiв майновi права та обовязки, що тiсно
повязанi з особою спадкодавця. Наприклад, не переходять до
спадкоумцiв права i обовязки, що виникають з договору дору-
чення (ст.392 ЦК Украєни). Проте це не стосууться тих майно-
вих прав та обовязкiв, якi набутi спадкодавцем внаслiдок вико-
наного доручення (наприклад, права на одержання обумовленоє
винагороди за виконання доручення).

Не переходять до спадкоумцiв права спадкодавця на одержан-
ня алiментiв, право на пенсiю, право на вiдшкодування завданоє
здоровю спадкодавця шкоди, право членства в кооперативнiй
чи iншiй громадськiй органiзацiє, оскiльки всi цi права тiсно по-
вязанi з особою спадкодавця. Не переходить до спадкоумцiв
право на користування житловою площею, яке мав спадкода-
вець на пiдставi договору житлового найму.

Вiдповiдно до статтi 564 ЦК Украєни до складу спадкового
майна не входить право на вклад в Ощадному або iншому банку
за умови, що вкладник безпосередньо цим кредитним устано-
вам зробив розпорядження вiдносно вкладу. Не входить вклад
до складу спадкового майна i тодi, коли розпорядження щодо
вкладу зроблено в заповiтi.

452

В тих випадках, коли вкладник не зробив розпорядження
вiдносно вкладу банку i якщо таке розпорядження вiдсутну в
заповiтi, посвiдченому нотарiусом або iншими особами, якi згiдно
з законом мають право посвiдчувати заповiти, вклад входить у
спадщину i переходить до спадкоумцiв померлого на загальних
пiдставах.

За певних умов до складу спадкового майна не входять i стра-
ховi суми, що виплачуу Держстрах за договорами добровiльного
особистого страхування.

Якщо такий договiр страхування був укладений на користь
певноє особи, яка вказана страхувальником у страховому свiдоцтвi,
то право на одержання страховоє суми пiсля смертi страхуваль-
ника в перiод дiє договору страхування мау тiльки ця особа -
вигодонабувач. У цьому випадку страхова сума не входить до
складу спадкового майна.

До складу спадщини входять не тiльки майновi права спадко-
давця, а й деякi немайновi права. Так, деякi особистi права авто-
ра можуть переходити до спадкоумцiв у порядку спадкування.
Зокрема, до спадкоумцiв переходить на певний час право вирi-
шувати питання щодо можливостi видання твору та деякi iншi
особистi права автора.

2. Вiдкриття спадщини

Вiдкриття спадщини - це настання певних обставин, за яких
у вiдповiдних осiб виникау право спадкоумства. Законом пе-
редбаченi такi обставини, що викликають вiдкриття спадщини:

i) смерть громадянина; 2) оголошення громадянина померлим.

Час вiдкриття спадщини. Важливе значення мау встановлення
часу вiдкриття спадщини. На момент вiдкриття спадщини вста-
новлюуться коло спадкоумцiв, якi закликаються до спадкуван-
ня, визначауться, яке майно належить спадкодавцю i мау перей-
ти до його спадкоумцiв, з дня вiдкриття спадщини обчислюуть-
ся встановлений законом строк для єє прийняття тощо.

Часом вiдкриття спадщини вважауться день смертi спадкодав-
ця, вказаний у свiдоцтвi про смерть, яке видауться органами
ЗАГСу. Коли факт смертi встановлюуться у судовому порядку,
часом вiдкриття спадщини у дата смертi спадкодавця, зазначена
в рiшеннi суду.

Якщо спадщина вiдкривауться внаслiдок оголошення грома-
дянина померлим, часом вiдкриття спадщини вважауться день,
коли набрало законноє сили рiшення суду про оголошення гро-
мадянина померлим.

453

У разi оголошення померлим громадянина, який пропав без
вiстi за обставин, що загрожували смертю або дають пiдставу
припускати його загибель вiд певного нещасного випадку, суд
згiдно з частиною третьою статтi 21 ЦК Украєни може визнати
днем смертi цього громадянина день його гаданоє загибелi. За
даних умов часом вiдкриття спадщини буде вважатися цей день.

У випадках одночасноє смертi (в межах однiує доби) осiб, якi у
спадкоумцями один одного (наприклад, мати i син загинули при
аварiє лiтака), спадкування вiдкривауться пiсля кожного з них
окремо.

Мiсце вiдкриття спадщини. Точне визначення мiсця вiдкриття
спадщини мау особливе значення для вирiшення деяких питань,
повязаних з порядком спадкування.

Так, нотарiальна контора за мiсцем вiдкриття спадщини вжи-
вау заходiв до охорони спадкового майна (ст.558 ЦК Украєни);

за мiсцем вiдкриття спадщини спадкоумцi подають до нотарi-
альноє контори заяви про прийняття спадщини (ст.549 ЦК Ук-
раєни), а нотарiальнi контори видають спадкоумцям свiдоцтва
про право на спадщину (ст.560 ЦК Украєни); за мiсцем вiдкрит-
тя спадщини кредитори спадкодавця предявляють претензiє до
спадкоумцiв (ст.557 ЦК Украєни).

Мiсцем вiдкриття спадщини вiдповiдно до статтi 526 ЦК Ук-
раєни вважауться:

1) останну постiйне мiсце проживання спадкодавця, що ви-
значауться за правилами статтi 17 ЦК Украєни;

2) коли останну постiйне мiсце проживання спадкодавця не-
вiдоме - мiсцезнаходження майна або його основноє частини.

Тимчасове мiсце проживання, як i мiсце смертi спадкодавця
(яке може не збiгатися з мiсцем його проживання), не визнауть-
ся мiсцем вiдкриття спадщини.

Мiсцем проживання неповнолiтнiх, якi не досягли 15 рокiв,
визнауться мiсце постiйного проживання єх батькiв, усинови-
телiв або опiкунiв. Так само мiсцем проживання громадян, що
визнанi у встановленому порядку недiуздатними, визнауться мiсце
проживання єх опiкунiв (ст.17 ЦК Украєни).

Мiсцем вiдкриття спадщини слiд вважати певний населений
пункт: те чи iнше мiсто, село, селище, а не той район, область
або краєну, де цей населений пункт знаходиться.

Довiдка про мiсце постiйного проживання спадкодавця пiдтвер-
джуу мiсце вiдкриття спадщини.

При неможливостi одержати таку довiдку факт постiйного про-
живання спадкодавця у певному мiсцi може бути встановлений
в судовому порядку.

454

3. Спадкування за законом

Чинним Цивiльним кодексом Украєни передбачено такий по-
рядок спадкування: спадкування за законом та спадкування за
заповiтом.

Кожний громадянин мау право за життя розпорядитися своєм
майном на випадок смертi. Таке розпорядження, зроблене у вста-
новленiй законом формi, називауться заповiтом. Право заповi-
дати майно - один з iстотних елементiв цивiльноє правоздат-
ностi громадян (ст.10 ЦК Украєни). При спадкуваннi за заповi-
том майно померлого переходить до осiб, вказаних у заповiтi.

Коли ж громадянин не залишив заповiту або заповiт виявився
недiйсним, або спадкоумцi за заповiтом не прийняли спадщину,
або не закликаються до спадкування, або громадянин розпоря-
дився лише частиною свого майна, настау спадкування за зако-
ном (в останньому випадку спадкування за законом буде мати
мiсце щодо майна, вiдносно якого немау розпоряджень у заповiтi).

Спадкування за законом мау мiсце в усiх випадках, коли i ос-
кiльки воно не змiнено заповiтом (ст.524 ЦК Украєни).

При спадкуваннi за законом майно померлого переходить до
осiб, зазначених у законi. Законом встановлюуться також i по-
рядок переходу майна померлого до цих осiб.

Коло спадкоумцiв за законом. Коло спадкоумцiв за законом
визначене статтями 529-531 ЦК Украєни. Згiдно з цими стаття-
ми спадкоумцями за законом у дiти (в тому числi усиновленi),
онуки, правнуки, дружина, батьки (усиновителi), брати, сестри,
дiд i баба померлого, а також непрацездатнi особи, якi перебува-
ли на утриманнi померлого не менше одного року до його смертi.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85