Проте зазначенi функцiє обуднуу бiльш загальна - регулятив-
на функцiя договору як правового засобу регулювання право-
мiрноє поведiнки учасникiв цивiльних правовiдносин.

2. Система цивiльно-правових договорiв

Цивiльно-правовими договорами опосередковуються вiдноси-
ни у рiзних сферах дiяльностi громадян i юридичних осiб. Юри-
дично оформлюючи i закрiплюючи суспiльнi, передусiм еко-
номiчнi, звязки субуктiв, надаючи цим звязкам ознак стабiль-
ностi i визначеностi, цивiльно-правовi договори, взятi в цiлому,
виступають удиною системою, окремi частини якоє тiсно повя-
занi мiж собою i взаумодiють. У лiтературi з теорiє систем до
визначення системи пiдходять як до вiдмежованоє множинностi
взаумодiючих елементiв. Система цивiльно-правових договорiв
як удина система зi складними взаумозвязками єє елементiв ха-
рактеризууться як внутрiшньою уднiстю, так i диференцiацiую
договiрних вiдносин, що обумовлено особливостями конкрет-
них майнових вiдносин, опосередкованих договорами.

Наукову класифiкацiю договорiв можна здiйснювати за рiзни-
ми ознаками (критерiями) залежно вiд цiлей, якi при цьому став-
ляться. Класифiкацiя договорiв повинна сприяти глибшому зя-
суванню Єхньоє природи i змiсту, виявленню властивих єм спiльних
ознак, особливостей, дальшому удосконаленню законодавства
про договори.

За ознакою розподiлу прав та обовязкiв мiж сторонами у зо-
бовязаннi, що виникло з договору, видiляють одностороннi i

зо

двостороннi договори. За одностороннiм договором одна сторо-
на мау лише субуктивнi права, а друга - лише субуктивнi обо-
вязки. Наприклад, за договором позики одна сторона (позико-
давець) мау право вимагати повернення переданих другiй сто-
ронi (позичальниковi) у власнiсть грошей або речей, визначених
родовими ознаками, а позичальник зобовязаний повернути по-
зикодавцевi таку саму суму грошей або рiвну кiлькiсть речей
того самого роду i якостi (ст.374 ЦК Украєни). Одностороннiми
у договори дарування, безоплатного користування майном тощо.
За двостороннiм договором права та обовязки покладено на обидвi
сторони зобовязання, що виникло з цього договору. Переважна
бiльшiсть договорiв у цивiльному правi у двостороннiми (купiв-
ля-продаж, оренда, комiсiя тощо).

Залежно вiд послiдовностi (етапностi) досягнення цiлей, якi
ставлять перед собою сторони, вступаючи у договiрнi звязки,
договори можна подiлити на попереднi та основнi. У практицi
дiлового спiлкування часто ведуться переговори або переписка
мiж субуктами господарювання з приводу створення у майбут-
ньому нових ринкових структур або проведення якихось спiльних
господарських заходiв. Такi дiловi стосунки нерiдко оформля-
ються попереднiм договором або протоколом про намiри тощо.
За попереднiм договором сторони зобовязуються у певний строк
укласти в майбутньому договiр на умовах, передбачених попе-
реднiм договором. У цьому договорi визначауться й порядок по-
годження умов майбутнього договору, якi не передбаченi попе-
реднiм договором.

Основним вважауться договiр, укладення якого передбачено по-
переднiм договором. Хоч iстотнi умови основного договору на-
званi у попередньому договорi, але вони повиннi бути узгодженi
сторонами при укладеннi основного договору. Сторона, яка не-
обгрунтоване ухиляуться вiд укладення основного договору, по-
винна вiдшкодувати другiй сторонi збитки, викликанi простро-
ченням, якщо iнше не передбачено попереднiм договором або
законодавчими актами. Зобовязання, передбаченi попереднiм
договором, припиняються, якщо до закiнчення строку, протя-
гом якого повинен бути укладений основний договiр, цей до-
говiр не буде укладений або жодна iз сторiн не надiшле другiй
сторонi пропозицiю про його укладення. Договiр (протокол) про
намiри, в якому прямо не виражено волю сторiн надати йому
силу попереднього договору, не породжуу цивiльно-правових
наслiдкiв.

Договори також подiляють залежно вiд того, на чию користь
обумовлено виконання зобовязань за договором, - на користь

31

сторiн, зазначених у договорi, чи третiх осiб, якi не беруть участi
в його укладеннi. Найбiльш поширену групу становлять догово-
ри, в яких виконання здiйснюуться взаумно самими сторонами
без участi третiх осiб. У цих договорах обумовлюуться виконан-
ня сторонами єхнiх взаумних зобовязань однiую на користь iншоє
(наприклад, продавець на користь покупця тощо). В договорах
другоє групи виконання зобовязання обумовлюуться на користь
третьоє особи (ст.160 ЦК Украєни). Якщо особа, яка уклала до-
говiр, обумовила виконання зобовязання, що виникло з дого-
вору, третiй особi, то, якщо iнше не передбачено в договорi i не
випливау з його змiсту, виконання може вимагати як сторона за
договором, так i третя особа, на користь якоє виговорено вико-
нання. Якщо третя особа вiдмовилася вiд права, наданого єй за
договором, то особа, що уклала договiр, може скористатися цим
правом, коли це не суперечить змiсту договору. Прикладом до-
говору на користь третьоє особи може бути договiр змiшаного
страхування життя, за яким страхова сума в разi смертi громадя-
нина (застрахованоє особи) виплачууться зазначенiй у договорi
третiй особi (вигодонабувачевi).

Класифiкацiю цивiльно-правових договорiв можна здiйсню-
вати i за приналежнiстю єх до певного типу, виду (рiзновиду)
або змiшаного договору. Так, О.С.Йоффе за специфiкою мате-
рiального вiдношення, що опосередковууться, або за колом
обуктивно необхiдних юридичних умов видiляу договiрний тип.
Договори, подiбнi як за покладеними в єх основу матерiальни-
ми вiдносинами, так i за iстотними умовами, спiввiдносяться
мiж собою як рiзновиди одного i того самого договiрного типу.
Якщо укладений договiр опосередковуу рiзнорiднi вiдносини
та обуднуу умови, обуктивно необхiднi для формування зобо-
вязань рiзних типiв, вiн стау змiшаним договором. Так, догово-
ри побутового пiдряду i на виконання проектно-розвiдуваль-
них робiт обуднуються як рiзновиди одного типу договору, бо
спрямовуються на передачу результатiв робiт. Змiшаним дого-
вором, в якому мiстяться елементи договорiв рiзних типiв, у,
наприклад, договiр оренди майна з правом його викупу. До
вiдносин сторiн у змiшаному договорi застосовуються у вiдпо-
вiдних частинах законодавчi акти про договори, елементи яких
мiстяться у змiшаному договорi, якщо iнше не випливау з уго-
ди сторiн або сутi змiшаного договору.

Якщо проаналiзувати систему чинного ЦК Украєни, то можна
зробити висновок, що розташування договiрних iнститутiв у ньо-
му (пiдроздiл II роздiлу III, глави 20-38) здiйснено за ознаками,
якi характеризують юридичнi наслiдки укладення окремих дого-

32

ворiв. Поклавши в основу зазначений критерiй, можна видiлити
такi групи цивiльно-правових договорiв: 1) договори про пере-
дачу майна у власнiсть, повне господарське вiдання або опера-
тивне управлiння (купiвля-продаж, поставка, контрактацiя, по-
зика, мiна, дарування, постачання енергетичних ресурсiв тощо);

2) договори про передачу майна у тимчасове користування, май-
новий найм, оренда, лiзинг тощо); 3) договори про виконання
робiт (побутовий пiдряд, пiдряд на капiтальне будiвництво, на
виконання проектних i розвiдувальних робiт, на виконання ауди-
торських робiт тощо); 4) договори про передачу результатiв твор-
чоє дiяльностi (авторськi, лiцензiйнi договори, договори про пе-
редачу науково-технiчноє продукцiє тощо); 5) договори про на-
дання послуг (перевезення, страхування, доручення, комiсiя, схов,
посередницькi послуги, довiчне утримання, кредитний договiр
тощо); 6) договори про сумiсну дiяльнiсть (установчий договiр,
угоди про науково-технiчне спiвробiтництво тощо).

Зрозумiло, що навiть у межах кожноє окремоє групи договорiв
дауться лише приблизний перелiк окремих видiв договорiв, бо
вiдповiдно до частини другоє статтi 4 ЦК Украєни цивiльнi права
та обовязки виникають як з угод (договорiв), передбачених за-
коном, так i з угод, якi хоч i не передбаченi законом, але йому
не суперечать.

У науковiй i навчальнiй лiтературi з цивiльного та господар-
ського права, у деяких законодавчих актах (наприклад, у
ст.ст.10,11 Арбiтражного процесуального кодексу Украєни, чин-
ного з 1992 р.) серед цивiльно-правових договорiв видiляуться
категорiя господарського договору. В чинному Цивiльному ко-
дексi Украєни цей договiр не згадууться.

iстотними ознаками господарського договору ранiше вважали
таке: 1) субуктами цього договору можуть бути лише органi-
зацiє, надiленi правами юридичноє особи. Принаймнi хоча б одна
з них мау бути господарською органiзацiую, тобто виготовляти i
поставляти товари, виконувати роботи, надавати послуги тощо,
а друга сторона (послугокористувач) може бути й негосподар-
ською органiзацiую (державна бюджетна установа, громадсь-
ке обуднання тощо); 2) договiр спрямований на безпосередну
обслуговування основноє дiяльностi господарськоє органiзацiє;

3) господарський договiр мау плановий характер, бо вiн укла-
дауться на основi планового завдання (акта), яке у обовязковим
для обох чи однiує iз сторiн. До господарських вiдносили i не-
плановi договори, якщо вони були однотипнi з плановими i пiдпо-
рядковувалися такому самому законодавчому режиму (наприк-
лад, поставка, контрактацiя), або коли вступ у договiрнi вiдно-

2 6-257

33

сини прямо передбачений законом (наприклад, договiр на експ-
луатацiю залiзничних пiдєзних колiй).

У перiод переходу до ринкових вiдносин формулювання по-
няття та ознак господарського договору потребуу певних уточ-
нень. По-перше, субуктами господарських вiдносин у не лише
юридичнi особи (органiзацiє), а й громадяни, якi в установлено-
му порядку здiйснюють пiдприумницьку дiяльнiсть (ст.2 Закону
<Про пiдприумництво>). По-друге, в умовах свободи вибору парт-
нерiв та визначення змiсту договорiв iстотно змiнюуться вплив
держави на договiрнi вiдносини: обовязковi приписи щодо ук-
ладення договорiв стосуються лише поставок товарiв для дер-
жавних потреб за мiждержавними угодами. Отже, господарськi
договори стають переважно неплановими. По-трету, виходячи
iз сутi пiдприумництва як самостiйноє, iнiцiативноє, систематич-
ноє, на власний ризик дiяльностi по виробництву продукцiє, ви-
конанню робiт, наданню послуг, заняттю торгiвлею з метою одер-
жання прибутку (ст.1 Закону <Про пiдприумництво>), слiд уточ-
нити i головне призначення, мету господарського договору. Цей
договiр спрямований на передачу товарiв, виконання робiт або
надання послуг з метою здiйснення пiдприумницькоє дiяльностi
або для iнших цiлей, не повязаних з особистим (сiмейним, до-
машнiм) споживанням. При цьому сторони договору або хоча б
одна з них мають на метi одержання прибутку.

Враховуючи наведенi мiркування, господарським можна вважа-
ти такий цивiльно-правовий договiр, в якому обома сторонами
або хоча б однiую з них у юридичнi чи фiзичнi особи -
пiдприумцi, i за яким передаються товари, виконуються роботи
або надаються послуги, з метою здiйснення пiдприумницькоє
дiяльностi, або для iнших цiлей, не повязаних з особистим (сiмей-
ним, домашнiм) споживанням. Господарськi договори ми зна-
ходимо в усiх зазначених вище шести групах цивiльно-правових
договорiв, видiлених за юридичними наслiдками укладення кож-
ного окремого договору.

Серед господарських договорiв окремо можна видiлити бiржовi
угоди (договори), єх ще називають бiржовими операцiями. Вiдпо-
вiдно до статтi 15 Закону <Про товарну бiржу> бiржовою опера-
цiую визнауться угода, яка вiдповiдау сукупностi таких умов: а)
якщо вона являу собою купiвлю-продаж, поставку та обмiн то-
варiв, допущених до обiгу на товарнiй бiржi; б) якщо єє учасни-
ками у члени бiржi; в) якщо вона подана до реустрацiє i зареуст-
рована на бiржi не пiзнiше наступного за єє вчиненням дня.

Правилами бiржовоє торгiвлi, якi приймаються загальними збо-
рами членiв бiржi або єє бiржовим комiтетом, можуть бути пе-

34

редбаченi рiзнi види бiржових угод. Розрiзняють, зокрема: а) фор-
вардну угоду - це угода на товари, якi передаються продавцем
покупцевi на певних умовах з розрахунками в установлений до-
говором строк у майбутньому; б) угоду з гарантiую, за якою один
контрагент виплачуу iншому в момент єє укладення наперед ви-
значену суму, яка гарантуу виконання ним своєх обовязкiв. Якщо
сума, яка гарантуу угоду, вноситься покупцем, вона оформляуться
як <угода з гарантiую на покупку>, а якщо ця сума вноситься
продавцем, - як <угода з гарантiую на продаж>; в) угода за кре-
дитом - це угода, за якою товар набувауться брокером (бро-
керською конторою) з наступною реалiзацiую його в порядку
бiржового торгу; г) угода з премiую - це угода, за якою сторони
наперед обумовлюють приплату до купiвельноє цiни або знижки
з продажноє цiни; д) угода з правом продавця або покупця змiнити
кiлькiсть товару, який продауться (поставляуться), порiвняно iз
зазначеною в угодi; е) фючерсна - угода, що укладауться не
лише з метою купiвлi чи продажу, а й для хаджирування (стра-
хування) можливих збиткiв, повязаних з укладенням угоди на
поставку товарiв в обумовлений угодою час. Такi угоди можуть
виконуватися шляхом сплати рiзницi в цiнах на день укладення
i на день фактичного розрахунку. На бiржах можуть укладатися
й iншi господарськi договори.

3. Змiст i тлумачення договору

Змiст договору як спiльного юридичного акта сторiн станов-
лять, по-перше, умови, щодо яких сторони дiйшли згоди, i, по-
друге, тi умови, що приймаються ними як обовязковi в силу
чинного законодавства. iншими словами, змiст договору - це тi
умови, на яких укладена вiдповiдна угода сторiн. Якщо договiр
оформлено письмово у виглядi одного документа, пiдписаного
сторонами, або шляхом обмiну листами, то вiдповiднi умови
фiксуються в пунктах договору, в яких можуть мiститись i поси-
лання на норми чинного у цiй сферi законодавства.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 81 82 83 84 85