Таким чином, мешканці острова В, бажаючи збільшити споживання в майбутньому, пішли на певні жертви в поточному періоді. Чиста продуктивність капіталу в нашому прикладі складає:
150-100 = 50.
Чисту продуктивність капіталу можна представити і в
процентах:
50
= 50%
Одним з найважливіших факторів виробництва є капітал. В економічній теорії та практиці немає однозначного визначення сутності цієї досить поширеної категорії. Аналіз існуючих точок зору дозволяє виділити три основні підходи до трактування сутності капіталу:
— капітал розглядається як джерело процента; це означає, що будь-яке благо, що протягом тривалого часу приносить дохід, можна розглядати як капітал:
— капітал ототожнюється з грошима як загальною формою багатства;
— більшість економічних досліджень визначає названу категорію як сукупність засобів, застосування яких збільлує ефективність людської праці. До таких засобів належать: будівлі та
130
Т7Ч0
Х
Ця відносна величина і с доходом з капіталу, або природна
норма процента.
Для кожного проекту капіталовкладень можна точно визначити чисту продуктивність. Для цього слід підрахувати первісну вартість придбаних засобів виробництва для чергового виробничого циклу, після цього визначити загальну суму надходжень від продукції, що вироблена за цей час. Вона мусить бути більшою, нгж первісні витрати, інакше капітал не буде мати
чистої продуктивності .
Такі підрахунки роблять для зіставлення різних проектів капіталовкладень (наприклад, проект вирощування картоплі і проект вирощування яблук, проект будівництва житлового будинку або кафе). Для порівняння різних варіантів капіталовкладень
..'. .'ЛЛЄ і -І'. • .. '>.<..•* ЛіЛч.ІЛ.И- р.ЧПО' м\ ;•••>!.; мрм^^Л. '.'МІМ ЧІ'ЬОМ.
••І. с-ч\ І!р.:,д> л'П'.ьмс. :ь к І;л •:.!.;; І :ПІ,М;ІАЧ кг- к !'П-;л;чіі-.!;;д-:чіь; -це .лражсниП в прчІкІ'Т,^: РІ-ІМИМ лочіл. .>':,,:и -.иі/кіга о-'р,І\'Иі й. ял,ло лк :лсі(: >< м^і': проск: гр;І-!;; і';:;..:• чь п^О'ІаІІ, Іі'І! иагілМ с Ікжа Епіком, ^іким гусії.льспві4 кор,:і:гу Ім-я пр,і вноор: ларіа;г;-_\ кап; Іаловкла-
Якщо ;)іч^:Іь гіро^сніч Е _. мов можуть здІГіСЬ'Іова'Іисч тільк мають найвищу продуктивність нагромаджень почина. ліятії
ШІЛЧ; ; ься ннсоки\'. то (а таких ті влріан-, й кагіталовкла^^кь. які Однак поступово зі зростанням й закон спалкої лоходності.
процентні ставки знижуються за таких у-.ч^ов можуть здійснюватись і проекти капітаювхладень > білоні низькою чистою продуктивністю.
Згідно л теорією капіталу дохід ча капітал не слід ототожнювати з орендною платою за користування капітальними , благами. Дохід на капітал — це річна процентна ставка, яка підраховується на певний період часу тільки в процента:;. Якщо процентна ставка складає 10% річних, це означає, шо вона є доходом (або ціною) від загальної вартості капітальних благ, вираженої у грошових одиницях.
§ 2. Попит та пропозицій капіталу. Дисконтування
Оскільки капітал як чинник виробництва має природну властивість приносити дохід, він користується попитом у ринковому господарстві. Суб'єктом попиту на капітал виступає бізнес. Підприємці потребують інвестицій, представлених машинами, обладнанням, виробничими приміщеннями Хоча реально інвестиційний попит може існувати у формі певної суми грошей, слід пам'ятати, що витрати цих грошових коштів мають чітко визначену мету — купівлю виробничих фондів, а не товарів народного споживання. Попит на капітал можна зобразити графічно (див. рис. 19).
МР Мі',
О
Обсяг
^інвестиційних коштів
Рис. 19
Наведений графік Ілюструє залежність продуктивності капіталу від зростання інвестицій. Цч залежність обернено пропорціональна. Зі збільшенням капіталу як чинника виробництва зменшується граничний продукт капіталу. Таке явище обумовлено впливом закону спадної доходності, який встановлює, що при використанні у виробництві змінного фактора в сполученні з одним або декількома постійними приріст продуктивності цього фактора буде поступово все більше знижуватись.
Економічна теорія і практика свідчать, що при незмінному стані техніки гранична продуктивність змінного чинника в сполученні з постійними чинниками завжди (і досить швидко) знижується. Тільки технічний прогрес може змінити дію цього закону, коли підвищення попиту на капітал призводить до збільшення доходності останнього.
Суб'єктами пропозиції капіталу є домашні господарства. Вони мають можливість пропонувати тимчасово вільні кошти як позику для придбання капітальних благ. Однак суб'єкти, що пропонують капітал, відмовляються від можливості його використання у власному бізнесі, від придбання споживчих товарів тривалого користування, від можливості мати платну освіту та від інших альтернативних варіантів використання капіталу. Чим більша сума капіталу позичається, тим більші граничні витрати втрачених можливостей. Пропозицію капіталу як відбиток "витрат втрачених можливостей" його застосування можна зобразити графічно (рис. 20).
і 33
МОЄ: !
І
О
Обсяг
Поєднавши графіки попиту (див. рис. 19) і пропозиції (див. рис. 20) капіталу, можна визначити точку, в якім досягається рівновага на ринку капіталу (див. рис. 21). На останньому графіку це точка К. У ній пересікаються криві попиту та пропозиції, а гранична доходність капіталу і граничні витрати втрачених можливостей збігаються
Рівень процента
т
о
г ^ ^^ Хх-~-. Ос Іо _ - Полічковіїй капітан
Ос = 5с ^ І
Рис. 21
Отже, якщо одержувачі доходів не споживають їх повністю, а частку заощаджують, то ці заощадження можна використовувати як позичкові кошти для інвестування у виробництво, і вони внаслідок цього стають товаром на ринку чинників виробництва, а їх ціною виступає процент — плата за право користуватися пози-
' 134
;«^:І;:ЧІ'.кн ^ьок; ^.<::гі : І>. чираже'^ н процент,л Няпрнюах •; ігллано! гч-інк!'. 500 ІрІ;. пк рік отримуємся РІЧКІІЙ до-.і, .!:•• грн Отже, норма процента склаіа~н\;с: V
-- ГРИ- х ІОО0-- '-• ^°-о V 500 гри.
Приймаючи рішення з фінансових питань, кожен підприємець повинен враховувати чинник часу, тобто оцінювати грошові потоки з урахуванням строку їх використання. Для цього застосовується метод складних процентів. Наприклад, позика, що дорівнює Р, надається на умовах її повернення через ( років у розмірі, збільшеному на ; процентів щорічно від суми, яка є в розпорядженні позичальника.
Припустимо, що зроблено внесок у банк 1000 грн. При нормі процента 10 банк у кінці першого року нарахує доход 100 грі-:., і на рахунку вкладника буде сума ! і 00 гри.:
.1000 + (і000 х 0,1 У) = !000 (1 + 0., і 0) = 1!00 (грн.)
Якщо залишити надану позику ще на рік, то за користування протягом року сумою грошей., що становить 1100 грн.. банк знову нарахує проценти. Отже, в кінці другого року на рахунку вкладника буде така сума:
1100 + (1100x0,10)= 1100(1 +0,10)= 1000(1 +0,!0)х(! +0,10} = = 1000(1 -0,10)2= 1210 (грн,)
Таким чином, майбутня вартість певної кількості вкладених коштів може бути підрахована за такою формулою:
де Р — теперішня вартість вкладеної суми грошей, V — її майбутня вартість, і -— ставка процента, і — кількість років. Отже. вкладена І ривня зростає в майбутньому внаслідок безпосереднього ьплїіву чинника часу, який можна контролювати, застосовуючи
нгзсдеку формулу.
Однак крім майбутньої вартості (ціни) вкладеної суми фі-
нансових коштів існус погреба оцінити мам5\І;<і ЇРСЖІОН, потоки. пов'язані з використанням різноманітних активів із пгіпсредьього приклад) бачимо, шо гривня. як> з клали в банк сиіго.г;]. мерії ї років складе більшу СУМУ:
Справедливим буде і протилежне Івердження: гривня, що може бути отримана через І років, сьогодні коштуватиме менше, ніж одна гривня, а саме:
Це означає: для того, щоб через певну кількість років (і) мати на рахунку ь банку одну гривню, треба сьогодні покласти в банк _1_ (фн.) (1+і)1
Механізм підрахунку теперішньої вартості вкладених грошей можна зобразити такою формулою:
Р = V х
Проілюструємо .наведену формулу таким прикладом. Припустимо, що можна одержати 1000 грн. через рік при річній нормі процента 10. У такому разі вартість цих грошей обчислюється за формулою:
Р = 1000 грн. х (І,- о,Ю)
= 91°
Оцінка теперішньої вартості очікуваних через декілька років доходів від капіталовкладень називається дисконтуванням.
§ 3. Проблеми та перспективи інвестиційної діяльності в Україні
_Як відомо, інвестиціями називаються вкладення грошових коштів у відтворення капіталу (його підтримка тз >бідиі.:е;-;ня) Інвестиції реалізуються шляхом прямих витрат кошп:;. коелгг.з.-.ч-
с корочений Чі д»нь ві."!^;, ва
С'МН!Іа крпзл г. нз.ьін кранч с\ іігсві1 і^'ч ( І ься іньест'іціи;--/]1 активності \чен'исни! ка.'аі-лловкла-і;-.ся більш ниссиш.'ії темпами. ніж спаї виробництва.
Більша частина Іньестніамних ресурсі
країнь - - ис власні за:а.тьного обсягу. 24.8"-о ідійскюсгься за рахунок цеитралію-ванич кз.піталовкталень.
Слід зазначити, що рівень інвестиційної активності в державі визначапься багатьма чиніїиками: соиіально-екочомічним станом держави. доходністю підприємств, можливостями бюджетної системи, рівнем розпитку фінансово-кредитної системи. доходами населення, розвитком ринку цінних паперів.
В Україні чинники, які впливають на процес інвестування. перебувають в такому стані, що не можуть сприяти розвитку цього процесу, Оанак світовий досвід свідчить, що вихід п кризи неможливий без збільшення обсягу інвестицій. Отже, активізація інвестиційної діяльності гальмується економічною кризою, а вихід з кризи без суттєвого збільшення капіталовкладень неможливий.
Однак з проведенням грошової реформи в Україні з'явився фактор стабілізації економіки, який слід закріпити і зміцнити проведенням реальних, а не декларативних реформ. Йдеться про подолання інфляції. Як відомо, високі темпи інфляції роблять абсолютно неефективним нагромадження фінансових ресурсів. спрямованих на здійснення довгострокових проектів. Зниження інфляції дає можливість нормалізувати фінансовий стан підприємств, стимулювати збільшення виробництва
На загальний стан економіки значно впливає податкове законодавство, яке в Україні має низку недоліків. Тому слід передбачити в майбутньому зниження податкового тиску на виробництво, диференціювати податкові ставки залежно від пріоритетності сфер виробництва, застосовувати податкові пільги (канікули) при оподаткуванні прибутку, що використовується для розвитку виробництва.
На витрати та прибуток підприємств суттєво впливають і норми амортизації. Впровадження на підприємствах прискореної амортизації дозволило б їм у найближчій перспективі збільшити прибуток, а відтак і відрахування на інвестиції.
У всьом;. світі фінансування капіталовкладень значною у.ірою здійі.мюсгься V вигляді кредитних ресурсів. Однак внаслідок недосконалості нашої банківської системи та загального стану еко-номік!- іпвсстпіііїічі кредити зараз майже не надаються. Банківська ліс'чма України не мас можливості достатньою мірою кредитувати
власного виробника. Відбувається процес скорочення кредір чоі діяльності комерційних банків при нарощуванні І;рослроч-.'ни.\ платежів підприємств. Одна з причин такого стан\ — відсушіст^ системи страхування ризиків кредитної діяльності Іа Оанківспких депозитів.
За наявності системи страхування можна значно збільшити і таке джерело інвестування, як заощадження населення. В Україні населення зберігає свої заощадження у вільно конвертованій валюті. Незважаючи на досить низький рівень поточного споживання, за деякими оцінками, сума цих заощаджень досягає 10 млрд. дол. США. Якщо створити відповідні умови, ці кошти працювали б на розвиток економіки. Слід також розробити механізм залучення в економіку та легалізації "тіньового'' капіталу, кошти та ресурси якого, за оцінками уряду, дорівнюють офіційним.
Одним із джерел внутрішнього фінансування є посилення контролю за зовнішньо-економічними операціями, що забезпечить повернення експортного виторгу.
Особливе значення в умовах скорочення внутрішнього інвестування має міжнародна допомога нашій країні. Вона надається у формі кредитів та капіталовкладень. Іноземні кредити для нашої економіки досягли значного розміру, однак використовуються переважно на поточне споживання. Часто Україна одержує "зв'язані" кредити, надання яких передбачає використання цих коштів на купівлю товарів у країни-кредитора.
Українська економіка потребує саме капіталів для будівництва нових, реконструкції та модернізації діючих підприємств. Така іноземна допомога незначна і складає менше 40 дол. на душу населення. Це значно менше, ніж в інших країнах з перехідною економікою. На жаль, наша держава розглядається зарубіжними аналітиками як регіон з майже 100% ризиком для інвестицій. Можна назвати численні складові цього ризику, серед яких особливе значення має недосконалість вітчизняного законодавства, що регулює цю важливу сферу міжнародної економічної діяльності України.
Глава 15. РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ. ФОНДОВА БІРЖА
§ 1. Ринок цінних паперів. Види цінних паперів
Складовою частиною ринкової економіки є ринок пінних 1.38
ііс'.мі'р::!. який виник декілька счоліть юму. В 1592 р. в Антверпені Гпв чік-ршс оприлюднений список цін на пінні папери, що продавалися на місцевій бірж;. В сучасних умовах нормальне Інвестування народного юсподарства будь-якої країни з ринковою економікою неможливе без ефективного функціонування ринку
цінних паперів.
Ринок цінних паперів, як і інші ринки, характеризується наявністю попиту, пропозиції і системою цін. Він тісно пов'язаний з іншими ринками: товарним, природних ресурсів, капіталу, грошовим тощо. Ринок цінних паперів є складовою частиною фінансового ринку і за умов розвиненої ринкової економіки виконує низку важливих макро- і мікроекономічних функцій.
По-перше, ринок цінних паперів регулює інвестування й кредитування різних сфер і галузей народного господарства, забезпечуючи оптимальну для суспільства структуру використання ресурсів. Саме через ринок цінних паперів здійснюється основна частина переливу капіталів у найприбутковіші сфери економіки.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23