На стадiє пiдготовки справи до судового розгляду необхiдно
якомога точнiше визначити коло юридичне значущих фактiв, якi
обгрунтовують вимоги позивача i заперечення вiдповiдача, тоб-
то визначити предмет доказування. З цiую метою суддя опитуу
позивача по сутi заявлених ним позовних вимог, зясовуу у ньо-
ю можливi з боку вiдповiдача заперечення (п. 1 ст. 143 ЦПК).
Опитування позивача обовязкове, якщо заяву в суд вiн подау
особисто. Проте суддя мау право викликати позивача для опи-
тування i у випадку подання ним заяви поштою.
У необхiдних випадках з урахуванням характеру конкретноє
справи, неповноти доказiв та iнших обставин суддя викликау
вiдповiдача для попереднього опиту з обставин справи, зясовуу
можливi з його боку заперечення проти позову. По особливо
складних справах суддя може запропонувати вiдповiдачевi пода-
ти письмовi пояснення в справi. Виклик вiдповiдача провадить-
ся одночасно з врученням йому копiє позовноє заяви та поданих
позивачем документiв (п. 2 ст. 143). Виклик вiдповiдача для бе-
сiди бажаний, зокрема, якщо в позовнiй заявi мiстяться вказiвки
про наявнi у нього заперечення проти позову.
Суддя мау право викликати позивача повторно, якщо вiдпо-
вiдач заявив iстотнi заперечення проти позову i якщо про наведенi
ним факти не мiститься вiдомостей у позовнiй заявi i в доданих до
неє документах, або в разi, якщо вiдповiдач виявив згоду добро-
вiльно виконати вимоги позивача чи укласти мирову угоду.
Позивач i вiдповiдач можуть бути викликанi одночасно,
якщо суддя визнау це за необхiдне для повнiшого зясування взау-
мних вимог.
Як вiдомо, суд приступау до розгляду цивiльноє справи не
тiльки за заявою особи, що звернулася за захистом свого права
чи охоронюваного законом iнтересу, але й за заявами прокуро-
ра, органiв державного управлiння, профспiлок, пiдприумств, ус-
танов, органiзацiй та окремих громадян, якi захищають права
iнших осiб, а також за заявою органiв Антимонопольного комi-
тету Украєни. При зверненнi до суду вказаних субуктiв суддя
252 Глава XVIII
також залучау єх до участi в пiдготовцi справи до судового роз-1
гляду. При цьому суддя мау право в необхiдних випадках запро-
понувати єм уточнити пiдстави заявлених вимог, назвати додат-
ковi докази, що пiдтверджують цi вимоги, або вказати на джере-
ла отримання доказiв, подати розрахунок сум, якi пiдлягають
стягненню, тощо.
Уточнивши коло обставин, якi мають значення для справи, виз-
начивши характер спiрних правовiдносин i змiст правовоє вимоги,
суддя визначау норму матерiального права, що регулюу цi вiдноси-
ни, i на єє основi остаточно окреслюу предмет доказування.
Аналiз фактiв предмета доказування дау змогу правильно
визначити коло доказiв, необхiдних для правильного вирiшення
справи. При збираннi доказiв слiд керуватися вимогами ст. 28
ЦПК про належнiсть доказiв i ст. 29 ЦПК про допустимiсть за-
собiв доказування. При цьому слiд мати на увазi, що кожна сто-
рона повинна довести тi обставини, на якi вона посилауться як
на пiдставу своєх вимог i заперечень.
Докази подаються сторонами та iншими особами, якi беруть
. участь у справi. У випадках, коли щодо витребування доказiв для
сторiн та iнших осiб, якi беруть участь у справi, у труднощi, суд
за єх клопотаннями сприяу у витребуваннi таких доказiв (ст. ЗО
ЦПК). Зокрема, суддя вимагау вiд пiдприумств, установ, орга-
нiзацiй, а також вiд громадян письмовi та речовi докази або на-
дау особам, якi беруть участь у справi, повноваження на право
одержання цих доказiв для подачi єх до суду, а також за єх клопо-
танням вживау заходiв до забезпечення доказiв (п. 7 ст. 143 ЦПК).
Таким чином, суддя не повинен збирати докази за своую iнiцiати-
вою, але зобовязаний вживати передбачених законом заходiв до
всебiчного, повного i обуктивного зясування обставин справи.
При необхiдностi збирання доказiв в iншому мiстi або райо-
нi суддя доручау вiдповiдному судовi за мiсцем знаходження до-
казiв провести певнi процесуальнi дiє, про що постановляу ухва-
лу про судове доручення. Ця ухвала обовязкова для суду, якому
вона адресована, i мау бути виконана в строк до десяти днiв
(ст. 33, п. 10ст. 143 ЦПК).
Готуючи справу до судового розгляду, суддя у невiдкладних
випадках з повiдомленням осiб, якi беруть участь у справi, про-
вадить мiсцевий огляд (п. 9 ст. 143 ЦПК). Зокрема, закон вима-
гау негайно оглядати продукти та iншi речi, що швидко псують-
ся (ст. 55 ЦПК). Про результати огляду складауться протбкол.
! iiiiiiаiiiii iiiiиiiiiiЙiЙнiiМЙМЙiЙiiЙii
Пiдготовка цивiльних справ до судового розгляду 253
У процесi пiдготовки справи до судового розгляду суддею та-
<ож вирiшууться питання про допит свiдкiв, якщо свiдок внас-
|лiдок хвороби, старостi, iнвалiдностi або з iнших поважних при-
|чин не може зявитись на виклик суду (ст. 45 ЦПК).
| Згiдно з п. 8 ст. 143 ЦПК суддя мау право з урахуванням думки
| осiб, якi беруть участь у справi, вирiшувати питання про проведен-
| ня експертизи (медичноє, психiатричноє, хiмiчноє, бухгалтерськоє
| тощо), коли необхiднiсть у цьому виникау для зясування обставин,
що мають значення для справи i потребують спецiальних знань у
галузi науки, мистецтва, технiки або ремесла. При призначеннi екс-
пертизи повиннi враховуватись статтi 57-61 ЦПК, а також положен-
ня Закону Украєни вiд 25 лютого 1994 р. <Про судову експертизу>,
iнструкцiє про призначення та проведення судових експертиз, зат-
вердженоє наказом Мiнiстерства юстицiє Украєни 8 жовтня 1998 р.,
та постанови Пленуму Верховного Суду Украєни вiд ЗО травня
1997 р. <Про судову експертизу в кримiнальних i цивiльних справах>.
Причому особам, якi беруть участь у справi, необхiдно розяснити
єх право поставити перед експертами запитання.
У разi необхiдностi суддя може призначити додаткову експер-
тизу, доручити єє проведення тому самому або iншому експерту.
Зокрема, додаткова експертиза може бути призначена, якщо по-
переднiй висновок експерта у неповним або неясним. Висновок
визнауться неповним, коли експерт дослiдив не всi поданi йому
обукти чи не дав вичерпних вiдповiдей на поставленi перед ним
запитання. Неясним вважауться висновок, який нечiтко викладе-
ний або мау невизначений, неконкретний характер. Суддя мау
право також призначити комiсiйну експертизу, коли у потреба
провести дослiдження за участю кiлькох експертiв-фахiвцiв в однiй
галузi знань, або комплексну - за участю кiлькох експертiв, якi у
фахiвцями у рiзних галузях знань. Повторну експертизу суддя в цiй
стадiє призначити не може, оскiльки визнати первiсний висновок
експерта необгрунтованим чи таким, що суперечить iншим мате-
рiалам справи, можливо тiльки у судовому засiданнi.
Слiд мати на увазi, що неприпустимо призначення експертизи
у випадках, коли зясування певних обставин не потребуу спе-
цiальних знань, а також ставити перед експертом правовi запи-
тання, вирiшення яких вiднесено законом до компетенцiє суду
(зокрема, щодо вини, недiуздатностi).
[ Визначивши норму матерiального права, що пiдлягау засто-
| суванню, предмет доказування, коло необхiдних доказiв по спра-
254 Глава XVIII
вi, суддя вирiшуу питання про склад осiб, якi повиннi взяти участь
у процесi. При цьому суддя перш за все повинен переконатися в
тому, що сторони у належними, i в разi необхiдностi вжити заходiв
до замiни неналежноє сторони належною. Зокрема, необхiдно зя-
сувати ставлення позивача до замiни його або вiдповiдача особа-
ми, яким належить право вимагати або якi повиннi вiдповiдати за
позовом; повiдомити заiнтересованих осiб i органiзацiє про пода-
ний позов i розяснити єм право вступити в справу.
Необхiдно також встановити осiб, якi можуть брати участь
у справi як спiвпозивачi i спiввiдповiдачi. Це особливо важливо,
коли спiвучасть по тiй чи iншiй справi у обовязковою. Наприк-
лад, якщо за позовом про вiдшкодування збиткiв, заподiяних
працiвником пiдприумству, установi, органiзацiє, будуть данi про
виннi дiє чи бездiяльнiсть посадових осiб, якi сприяли заподiян-
ню шкоди, суддя повинен обговорити питання про притягненням
цих осiб до справи як спiввiдповiдачiв. |
При визначеннi складу учасникiв процесу по справi необхiд
но вжити заходiв щодо забезпечення участi третiх осiб (п. З ст. 14
ЦПК). Як вiдомо, третi особи, якi заявляють самостiйнi вимоги
на предмет спору (ст. 107 ЦПК), можуть вступати в процес тiльки i
з власноє iнiцiативи. Притягнення єх в процес не допускауться.
Тому у разi необхiдностi суддя повинен тiльки повiдомити третi
осiб про можливiсть єх вступу в процес. Третi особи, якi не заяв
ляють самостiйних вимог на предмет спору (ст. 108 ЦПК), допус
каються в процес за єх iнiцiативою, а також можуть бути притяг-
нутi до справи за клопотанням сторiн, прокурора або з iнiцiати-
ви суду. При вирiшеннi цього питання особлива увага повинна
бути звернута суддею на притягнення третiх осiб, якi не заявля-
ють самостiйних вимог, до участi в трудових спорах.
В стадiє пiдготовки справи до судового розгляду суддя вирiшуу
питання про участь у справi прокурора та вiдповiдного органу дер-
жавного управлiння (п. 4 ст. 143 ЦПК). Оскiльки ЦПК не перед-
бачау випадкiв обовязковоє участi прокурора в цивiльному про-
цесi, суддя повинен повiдомити прокурора про час розгляду спра- 1
ви, порушеноє тiльки за його iнiцiативою. Що стосууться органiв
державного управлiння, то суддя обовязково повинен притягну-
ти єх для дачi висновку по справi, якщо про це у пряма вказiвка в
законi (ст. 259 ЦПК, статтi. 69, 71, 75, 76, 119 КпШС та iн.). При
розглядi справи про розiрвання шлюбу з особою, визнаною в ус-;
тановленому порядку безвiсно вiдсутньою або недiуздатною виасч
255
Пiдготовка цивiльних справ до судового розгляду
(iiдок душевноє хвороби чи недоумства, суддя повинен вирiшити
-Питання про притягнення до участi в справi представника органiв
опiки i пiклування для охорони майнових прав вiдповiдача, а та-
кож для забезпечення iнтересiв дiтей (п. 12 ст. 143 ЦПК).
У разi, якщо справа мау значний громадський iнтерес, суддя
в порядку пiдготовки справи до судового розгляду повинен своу-
часно повiдомити трудовий колектив або громадську органiзацiю,
яка не у стороною в справi, про заяви, що надiйшли, i розяснити
цим колективам чи органiзацiям єх право видiлити представника
для участi в справi i порядок оформлення його повноважень, а та-
кож процесуальнi права i обовязки (п. 5 ст. 143 ЦПК).
Особи, якi беруть участь у справi, користуються процесуаль-
ними правами i несуть обовязки не тiльки при розглядi справи,
але i при єє пiдготовцi до судового розгляду. Тому суддя розяс-
нюу єм права та обовязки. Розяснення сторонам та iншим осо-
бам, якi беруть участь у справi, єх прав та обовязкiв у стадiє
пiдготовки справи до судового розгляду запобiгау вiдкладенню
розгляду справи, яке неминуче у тих випадках, коли в судовому
<асiданнi позивач заявляу про змiну предмета або пiдстави позо-
iiу, збiльшення чи зменшення розмiру позовних вимог, коли
вiдповiдач предявляу зустрiчний позов або коли порушуються
клопотання про притягнення нових учасникiв процесу, витребу-
вання додаткових доказiв.
У тих випадках, коли спiр може бути розглянутий товарись-
ким судом або переданий на розгляд третейського суду, суддя по-
винен розяснити сторонам єх право звернутись для вирiшення
спору до товариського або третейського суду (п. 11 ст. 143 ЦПК).
Оскiльки згода сторiн передати спiр на вирiшення третейського
чи товариського суду тягне за собою закриття судом проваджен-
ня у справi, суддя повинен розяснити позивачу та вiдповiдачу
правовi наслiдки таких процесуальних дiй.
Цивiльним процесуальним законодавством передбаченi також
iншi дiє суддi по пiдготовцi цивiльних справ до судового розгля-
ду. Так, суддя вправi постановити ухвалу про обуднання або ро-
зуднання позовiв (статтi 144, 145 ЦПК). Обуднання позовних
вимог допустиме у тих випадках, коли вони взаумоповязанi i це
буде сприяти бiльш швидкому i правильному вирiшенню справи.
Розуднання одного або кiлькох поуднаних в одне проваджен-
ня позовiв у самостiйнi провадження може мати мiсце в разi, якщо
єх сумiсний розгляд ускладнюу вирiшення справи,
256 Глава XVIII
В стадiє пiдготовки справи до судового розгляду суддя впрає
вжити заходiв до забезпечення позову, що створюу реальнi га
рантiє для подальшого виконання судових рiшень (ст. 149 ЦПК)|
Суддя вправi вжити заходiв i до забезпечення доказiв. При цьо{
му треба мати на увазi, що коло доказiв, якi можуть бути забез|
печенi, законом не обмежене (статтi 35-37 ЦПК). .
Цивiльне процесуальне законодавство встановлюу строк пiдгоє
товки справи до судового розгляду (ст. 146 ЦПК). За загальним
правилом пiдготовка справи до судового розгляду повинна бут>
проведена не бiльш як у семиденний строк, а у виключних випадi
ках по складних справах цей строк може бути продовжений до два
цяти днiв з дня прийняття заяви (наприклад, по справах, що вим<
гають призначення експертизи, направлення судового дорученi
витребування матерiалiв вiд громадян i органiзацiй, якi перебує
ють поза районом дiяльностi суду, що розглядау справу, тощо). 1
правило мау дисциплiнуюче значення. Продовжуючи строк пiдгс
товки справи до судового розгляду, суддя повинен постановит
мотивовану ухвалу. Строк пiдготовки починау обчислюватися,]
моменту прийняття заяви до провадження суду i закiнчууться постд
новленням ухвали про призначення справи до розгляду. ;,
По закiнченнi пiдготовки справи до судового розгляду суддi
вживау заходiв до забезпечення своучасноє явки в судове засiдав
ня всiх учасникiв процесу, що у обовязковою умовою правильноєi
i швидкого розгляду i вирiшення цивiльних справ. Розгляд спра
ви у вiдсутностi будь-кого з осiб, якi беруть участь у справi, не пе
вiдомлених про час i мiсце судового засiдання, - безумовна пiдста
ва до скасування рiшення суду (п. 7 ч. 2 ст. 314 ЦПК).
3. Призначення справи до судового
розгляду. Повiдомлення i виклики суду
i- i-ризначення справи до судового розгляду може матi
мiсце лише пiсля того, як будуть проведенi всi необхiднi дiє по єi1|
пiдготовцi. Справа вважауться пiдготовленою, якщо уточненi всi
вимоги i заперечення осiб, якi беруть участь у справi;
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80