Рад би до дітей небо прихилити та зорями вкрити.
Хата з дітьми— базар, а без дітей — пустка.
В кого рі'/ща ненька, в того й голівка гладенька.
Кожній матері своя дитина найкраща.
Людям —- як болото, а матері — як золото.
203
.Материн гнів, як весняний сніг: рясно випаде, скоро розтане.
Матері ні купити, ані заслужити.
Мати з хати—горе в хату.
Рідна мати однією рукою б'є, а другою гладить.
Нема в світі цвіту цвітнішого, як маківочка, нема ж і роду
рідного, як матіночка.
Жінка чоловікові подруга, а не прислуга.
Які мама й татко, таке і дитятко.
З кривого дерева крива й тінь.
Яблучко від яблуньки недалеко відкотиться.
Яке коріння, таке й насіння.
Сини й дочки — з одного дерева листочки.
Яке дерево, такі його квіти, які батьки, такі й діти.
Який ясен, такий клин, який батько, такий син.
X л і 6-е і л ь ї ж, а правд у ріж
їж хліб з сіллю і з водою, живи правдою святою.
Кожний правду знає, та не кожний про неї дбає.
Правда очі коле.
Добрая тая рада, де щирая правда.
Скажи мені, хто твій друг, а я скажу, хто ти.
В лиху годину узнаєш вірну людину.
Другі пізнаються в біді.
Нових друзів май, а старих не забувай.
То не друг, що медом маже, а той друг, що правду каже.
Хто питає, той не блудить.
Не спитавши броду, не сунься у воду.
Не сунь носа, де тебе не просять.
Не кажи «гоп!», поки не перескочиш.
Хто боїться, у того в очах двоїться.
Не такий страшний чорт, як його малюють.
Тихого та смирного й кури заклюють.
Хто всім годить, нікому не догодить.
У тихім болоті чорти плодяться.
Краще не обіцяти, як слова не здержати.
Дарованому коню в зуби не дивляться.
Подарунок назад не беруть,
204
Що з воза впало, те пропало.
Не сунь свого носа до чужого проса.
На чужий коровай очей не поривай.
Кожний купець свій товар хвалить.
Не мала баба клопоту — купила порося.
Від добра добра не шукають.
Добре роби — добре й буде.
До доброї криниці стежка утоптана.
Світ не без добрих людей.
Бережи честь змолоду.
У заздрості на все очі великі.
Слово — не горобець
Вмієш сказати — вмій і змовчати.
Лихо говорливому, та не добре й мовчазливому.
Слово — не горобець, вилетить — не впіймаєш.
Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.
Де слова масні, там пироги пісні.
На язиці густо, а на ділі пусто.
І від солодких слів буває гірко.
Кажи, не кажи, а своє слово держи.
Слово — не полова: на вітер не викинеш.
їж борщ із грибами, держи язик за зубами.
Що сільце, то слівце.
Пуста мова не варта доброго слова.
Удар забувається, а зле слово пам'ятається.
Не смійся з другого, щоб тобі не було того.
Гарно сміється той, хто сміється останнім.
Не хвали себе, хай тебе люди похвалять.
Хвалять —не радій, гудять — не сумуй.
Гість перший день — золото, на другий — олово,
а на третій — мідь, додому їдь.
Хто на поріг, тому пиріг, а хто від порога,
тому щаслива дорога.
Подали гр\ш, та й з-за столу руш.
Наказав три мішки гречаної вовни.
Як скаже, то ні пришити, ні прилатати.
205
І
Колос повний до землі гнеться, а порожній угору пнеться.
Великий до неба, а дурний як не треба.
Що на у.чі, те й на язиці.
Порожня бочка гучить, а повна мовчить.
Голова без розуму, як ліхтар без свічки.
ПОСТІЙНІ НАРОДНІ
ПОРІВНЯННЯ
Багата, як земля.
Багато, хоч греблю гати.
Бадьориться, як та чапля.
Без ножа, як без рук.
Бережись, як вогню.
Бережи, як ока в лобі.
Б'ється, як риба в ополонці.
Бігає, як вітер у полі.
Бігає, як курка з яйцем.
Бігає, як ошпарений.
Біжить, мов летить.
Біжить, як на пожежу.
Біла, як береза.
Біла, як молоко.
Біла, як полотно.
Білий, як день.
Білий, як іній.
Білий, як крейда.
Білий, як смерть.
Блакитний, як небо.
Блищить, як золото.
Бовть, як камінь у воду.
Боїться, як заєць бубона.
Борода по коліна, а розуму, як у дитини.
Боюся, як торішнього снігу.
Брехливий чоловік — як вутіль; хоч не спалить,
то очорнить.
Бреше, як Сірко на вітер.
Бринить, як струна.
Брови тонкі, як шнурочки.
Будь багата, як земля, весела, як весна,
здорова, як вода.
Будь здорова, як риба, гожа, як вода, весела, як весна,
робоча, як бджола, багата, як земля свьта.
В гаю, мов у раю.
В голові, як у млині.
Великий, як світ, а дурний, як кіт.
Вирвався, як заєць з-під к\ща.
Вискочив, як Пилип з конопель.
Високий, як жердина.
Високий, як лоза, а дурний, як коза.
Високий, як тичка, а дурний, як гичка.
В очі, як лис, а за очі, як біс.
Впала, мов підкошена трава.
Впертий, як осел.
В хаті, як у віночку.
Гарна дівка, як маківка,
Гарна, наче рожа.
Гарна, як зіронька.
Гарна, як лялька.
Гарна, як сонце.
Гарна, як калина.
Гарний, як комір навиворіт.
Гарно, як свині в дощ?
Гарно, як свині в намисті.
Гірка, як редька.
Гнеться, як лозина.
Гнучка, як тополя.
Говорить, наче три дні не їп.
Говорить, як сопілкою грає.
Говорить, як у дзвін б'є.
Говорить, ^к ціпом молотить.
Голий, як долоня.
Голий, як палець.
1
Голий, як бубон.
Голодний, як вовк.
Голосочок, як дзвіночок.
Горить, як мокре.
Гризуться, як собаки за кістку.
Дав, як кіт наплакав.
День, наче рік.
Дивиться, як кіт на сало.
Дівчина, як зіронька.
Дівчина, як золото.
Дівчина, як калина.
Дівчина, як квітка.
Дівчина, як лебідка.
Дівчина, як пава.
Дівчина, як у лузі калина.
Діти маленькі, мов пташенята.
Дощ як з відра.
Душа черства, як сухар.
Живе, як горох при дорозі: хто не йде, той скубне.
Живе, як у батька за пазухою.
Живуть, як голубів пара.
Живуть, як кіт з собакою.
*Журба точить людину, як іржа залізо.
Замерз, як цуцик.
Зачервонів, як буряк.
Земля м'яка, як пух.
Коси, наче в русалки.
Крутиться, як муха в окропі.
Лисий, як бубон (як макогін).
Міцний, як граніт (дуб, камінь, мур, скеля).
Набрид, як гірка редька.
Написав, мов курка лапою.
На словах, як на цимбалах, а на ділі, як на бубні.
Очі сині, як волошки в житі.
Очі темні, як ніч.
Очі чорні, як терен (як вуглинки).
Побілів, як крейда (глина, полотно, сгіна).
І
Пропало, як з воза впало.
Робить, наче мокре горить.
Робить, наче сонний (наче спить, як віл).
Розбирається, як баран на зорях.
Сидить, як на голках.
Сказав, як зав'язав (як у дзвін вдарив).
Слова, як мед, а діла, як полин.
Сльози, як перли.
Старе, як мале,— що побачить, того й просить.
Сяє, наче сонце.
Тиха, як вода в криниці.
Товчеться, як Марко по пеклі.
Тупий, як сибірський валянок.
У вічі — як лис, а позаочі — як біс.
Хата чужая, як свекруха лихая.
Як вода змила.
Ясний, як день.
ЗАГАДКИ
208
Загадки — це стислі поетичні запитання, мудрі сен-
тенції, які в «прихованій» формі, часто нарочисто заву-
альованій формі зображають окремий предмет чи явище
через інші — на основі їх певної спорідненості, подіб-
ності, часом ледве вловимої і навіть далекої. (Березов-
ський І. Українські народні загадки // Загадки.— К.,
1962.—С. 7).
У загадках наявний елемент гри, а тому цим жанром
захоплюються діти. Загадки розвивають кмітливість,
увагу, стимулюють уяву, допитливість, спостережли-
вість дитини при вивченні явищ природи, навколишньо-
го оточення, трудової діяльності людини, тому мають
велике етнопедагогічне значення.
Загадки, як і прислів'я та приказки, можна викорис-
товувати щоуроку, особливо на тому його етапі, коли
|діти втомились і потрібний невеличкий відпочинок,
ш
Щ14 — Уроки з народознавства 209
зміна видів діяльності. У нас цей етап називається «І г-
рова хвилинка», яка проводиться в різних фор-
мах: диктанти, завдання, конкурси «Хто швидше?»,
«Хто кмітливіший?» тощо.
Звичайно, на кожному уроці під час вивчення теми
«Іменник» варто використовувати загадки. Адже майже
всі відгадки — іменники. Тому граматичні завдання до
ігрових хвилинок учитель пропонує на власний розсуд:
записати відгадки (чи із текстів іменники), визначити
рід, число, відміну іменників; усно провідміняти; пояс-
нити правопис; із тексту загадки виписати іменник у
три стовпчики (за родами); виписати лише іменники І
(II, III, IV) відміни і т. п.
Подаємо кілька прикладів використання загадок
під час вивчення морфології у 6 класі.
Іменник
Ігрова хвилинка
Вибірковий диктант
із граматичним завданням
Відгадати загадки, виписати відгадки, іменники з
тексту, визначити їхній рід, число, відмінок, відміну.
1. Ой за полем, за горами золота нагайка в'ється.
(Блискавка).
2. Стоїть корито, повне води налито. (Ставок).
3. Зайде в дім — не виженеш, прийде час — сам вий-
де. (Промінь сонця).
4. Сіре сукно лізе в вікно. (Ранок).
5. Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса?
(Ячмінь).
6. Коло вуха завірюха, а в вусі ярмарок. (Бджоли),
Прикметник
Ігрова хвилинка
З текстів загадок виписати прикметники із словами,
до яких вони відносяться, визначити розряд їх за зна-
ченням, рід, число, відмінок.
1. Червоний колір, а винний смак, кам'яне серце,
чому так? (Вишня).
210
2. Зелене, а не дуб, кругле, а не місяць, з хвости-
ком, а не миша. (Гарбуз).
4. Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі
близько. (Суниця).
5. За білими березами талалайло плеще. (Язик).
Ч й с л і в н ик
Конкурс «Хто кмітливіши й?»
Кмітливішим стає той учень, что відгадає найбільше
загадок.
Граматичне завдання: виписати числівники, визначи-
ти їхній розряд за значенням.
1. Одно рядно сім баб тягло. (Хмара).
2. Одно біжить, друге лежить, а третє нахиляється.
(Річка, берег, верба).
3. Головата, дженджуриста, сорочок наділа триста,
а нога одна. (Капуста).
4. Сімсот невісток на одній подушці сплять. (Соняш-
ник).
5. Чотири тики, два патики, сьоме помахайло. (Ко-
рова).
6. Шість ніг, дві спинки, одна голова. (Людина си-
дить на стільці).
7. У двох матерів по п'ять синів, і всім одне ім'я.
(Пальці на руках).
Займенник
Гра «Впіймай займенник»
Із тексту загадки «впіймати» (усно) займенник, ви-
значити його розряд.
1. Гарне, добре, на всіх дивиться, а людям на себе
дивитися не дозволяє. (Сонце).
2. Сам не біжить, а стояти не дозволяє. (Мороз).
3. Прийшов хтось, взяв щось, бігти за ним, не знати
за ким. (Вітер).
4. Ніхто їх не лякає, а вони все тремтять. (Листя
осики). *
5. Що то за голова, що лиш зуби і борода? (Часник).
6. Вік свій з клунками, та ще сідають на нього з
мішками. (Верблюд).
їй* 2Н

Дієслово
Вибірковий диктант-завдання
Виписати дієслова, заповнити таблицю:
№ з/п
Дієслово
Неозн. ф-ма
Вид
Перехідність
Час
Особа, число
1.
Веселить
веселити
недок.
перехідн.
теп.
III с. од.
1. Навесні веселить, влітку холодить, восени годує,
взимку гріє. (Дерево).
2. З води росте, на воді сидить, у воду дивиться.
(Лілея).
3. Стоять коні на припоні, вузлики знати, та не мож-
на розв'язати. (Огірок).
4. Сидить пані в жупані, хто її роздягає, той сльози
проливає. (Цибуля).
5. Як прийде — не прийде, як не прийде — то прийде.
(Вовк на поле, теля з поля).
6. У воді купається, водою обливається, вода до неї
не чіпляється. (Качка).
7. У нашої бабусі сидить дід у кожусі, проти печі
гріється, без води умиється. (Кіт).
ЗАГАДКИ
Явища природи
1. Два брати у воду дивляться, а повік не зійдуться. (Бе-
реги).
2. Два брати рідні: одного всі бачать, але не чують, другого
всякий чує, але не бачить. (Блискавка і грім).
3. Ой за полем, за горами золота нагайка в'ється. (Блис-
кавка).
4. Не вода і не суша, на човні не пропливеш і ногами ке пі-
деш. (Болото).
5. Срібний кинджал хвильку в хаті полежав — і зовсім розтав.
(Бурулька).
212
. 6. Що росте догори коренем? (Бурулька).
7. Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка).
8. Без рук, без ніг, а ворота відчиняє. (Вітер).
9. Прийшов хтось, взяв щось, бігти за ним — не знати за ким.
(Вітер).
10. Червоний гість дерево їсть. (Вогонь).
11. Одне каже — побіжімо, друге каже — полежімо, трете ка-
же — похитаймося. (Вода, очерет, земля).
12. Був на копанні, був на шльопанні, був на базарі, був на
пожарі, молодим був — сім'ю кормив, сам ні крихти не їв, а упав —
та й пропав, ніхто й кісток не зібрав. (Горщик).
13. Стукотить, гуркотить, мов сто коней біжить; треба стати
розгадати, що тим коням їсти дати. (Грім).
• 14. Ввечері вмирає, а зранку оживає. (День).
15. Залізла Варвара вище амбара і дивиться на небо. (Дим).
16. їхав пан, у воду впав, сам не замочився, г води побільша-
ло. (Дощ).
17. Коли нема — чекають, а коли прийду — тікають. (Дощ).
18. Один ллє, другий п'є, третій підростає. (Дощ, земля,
рослини).
19. Коло носа в'ється —в руки не дається. (Запах).
20. Якого поля не можна зорати, на якому полі не можна ка-
міння полічити? (Зоряне небо).
21. Навкруги вода, а з питвом — біда. (Море).
22. Сам не біжить, а стояти не дозволяє. (Мороз).
23. Що то за гість, що тепло їсть? (Мороз).
24. Чорна корова, золоте теля. (Ніч і місяць).
25. Куди вступиш — всюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш.
(Повітря).
26. Зайде в дім—не виженеш, прийде час — сам вийде. (Про-
мінь сонця).
27. Сіре сукно лізе в вікно. (Ранок).
28. Крутиться, вертиться, берега держиться. (Річка).
29. Одно біжить, друге лежить, а третє нахиляється. (Річка,
берег, верба).
30. Зимою гріє, весною тліє, влітку вмирає, восени оживає,
(Сніг).
31. Летить — мовчить, лежить—мовчить, а як помре, то заре-
ве. (Сніг).
32. Гарне, добре, на всіх дивиться, а людям на себе дивитися
не дозволяє. (Сонце).
33. Стоїть ІАрито, повне води налито. (Ставок).
34. Неживе, а за людиної-1 ходить. (Тінь)
35. Одно рядно сім баб т,;.ло. (Хмар-).
36. Чим більше з неї береш, тим більшою вона стає. (Яма).
213
Рослинний світ
- не сніг, зелене — не луг, кучеряве — не людина.
37. Біле-
(Береза).
38. Червоний колір, а винний смак, кам'яне серце, чому то
так? (Вишня).
39. Зелене, а не дуб, кругле, а не місяць, з хвостиком, а не
миша. (Га р б у з, к а в у н).
40. Не кінь, не віл, а прив'язаний. (Гарбуз).
41. Висить відерце, а в ведерці серце. (Горіх).
42. Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку
гріє. (Дерево).
43. Батько тисячі синів має, кожному мисочку справляє. (Дуб
і жолуді).
44. По краях гладенький, а всередині солоденький. (Кавун).
45. І не дівка, а червоні стрічки носить. (Калина).
46. Головата, дженджуриста, сорочок наділа триста, а нога —
одна. (Капуста).
47. Без очей, без рук, а лізе на дрюк.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28