У випадку, зазначеному в пiдпунктi "Ь", необхiдно, по можливостi, прокон-
сультуватися з iншим таким фахiвцем, який працюу в областi психiатрiє. У разi
проведення такоє консультацiє госпiталiзацiя до психiатричного закладу або три-
мання в ньому в примусовому порядку можуть мати мiсце лише за згодою iншого
фахiвця, працюючого в областi психiатрiє.
2. Госпiталiзацiя до психiатричного закладу або тримання в ньому в примусо-
вому порядку здiйснюуться спочатку протягом нетривалого перiоду, визначеного
внутрiшньодержавним законодавством, з метою нагляду i проведення поперед-
нього лiкування до розгляду питання про госпiталiзацiю або тримання пацiунта у
психiатричному закладi наглядовим органом. Причини госпiталiзацiє або триман-
ня негайно повiдомляються пацiунту; про факт госпiталiзацiє або тримання та єх
причинах також невiдкладно й у докладному виглядi повiдомляуться наглядовому
органу, особистому представнику пацiунта, якщо такий е, а також, якщо пацiунт
не заперечуу, сiм'є пацiунта.
3. Психiатричний заклад може приймати пацiунтiв, яких госпiталiзують у
примусовому порядку, тiльки якщо цей заклад видiлено для таких цiлей компе-
тентним повноважним органом, створеним вiдповiдно до внутрiшньодержавного
законодавства.
59
Наглядовий орган
1. Наглядовий орган у судовим або iншим незалежним i безстороннiм орга-
ном, створеним вiдповiдно до внутрiшньодержавного законодавства i функцiону-
ючим вiдповiдно до процедур, установлених внутрiшньодержавним законодав-
ством. При пiдготовцi своєх рiшень вiн користууться допомогою одного або де-
кiлькох квалiфiкованих i незалежних фахiвцiв, якi працюють в областi психiатрiє,
i приймау до вiдома єхнi поради. ;
2. Вiдповiдно до пункту 2 наведеного вище принципу 16 початковий розгляд на-
глядовим органом рiшення про госпiталiзацiю або тримання пацiунта в психiатрич-
ному закладi у примусовому порядку проводиться в максимально короткий термiн
пiсля прийняття такого рiшення i мау здiйснюватися за спрощеними i прискореними
процедурами, передбаченими у внутрiшньодержавному законодавствi.
3. Наглядовий орган перiодично, через розумнi промiжки часу, визначенi внут-
рiшньодержавним законодавством, розглядау випадки примусовоє госпiталiзацiє.
4. Пацiунт, госпiталiзований у примусовому порядку, може через розумнi
промiжки часу, визначенi внутрiшньодержавним законодавством, звертатися до
наглядового органу з клопотанням про виписку або одержання статусу пацiунта,
госпiталiзованого в добровiльному порядку.
5. Пiд час кожного перегляду наглядовий орган повинен з'ясувати, чи задо-
вольняються як i ранiше критерiє примусовоє госпiталiзацiє, викладенi в пунктi i
наведеного видiе принципу 16 i, якщо нi, пацiунт мау бути виписаний як госпiта-
лiзований у примусовому порядку.
6. Якщо в будь-який час фахiвець, який працюу в областi психiатрiє, вiдпо-
вiдальний за дану справу, переконауться, що умови тримання особи в якостi па-
цiунта, госпiталiзованого у примусовому порядку, бiльше не задовольняються,
вiн вiддау розпорядження про виписку даноє особи як пацiунта, госпiталiзованого
у примусовому порядку.
7. Пацiунт, або його особистий представник, або будь-яка заiнтересована осо-
ба мають право оскаржити до вищестоящого суду рiшення про госпiталiзацiю
хворого або про його тримання в психiатричному закладi.
Принцип 18
Процедурнi гарантiє
1. Пацiунт мау право вибирати i призначати адвоката для представництва па-
цiунта як такого, включаючи представництво в ходi будь-якоє процедури розгляду
скарги або апеляцiє. Якщо пацiунт не забезпечуу самостiйно такi послуги, адвокат
призначауться пацiунту безкоштовно остiльки, оскiльки даний пацiунт не мау до-
статнiх коштiв для оплати його послуг.
2. Пацiунт також мас право в разi потреби користуватися послугами перекла-
дача. Коли такi послуги необхiднi i пацiунт не може забезпечити єх, вони надають-
ся пацiунту безкоштовно остiльки, оскiльки пацiунт не мау достатнiх коштiв для
оплати цих послуг.
3. Пацiунт i адвокат пацiунта можуть запросити i представити пiд час будь-якого
слухання незалежний психiатричний висновок i будь-якi iншi висновки, а також
письмовi й уснi докази, що стосуються справи i е прийнятними.
4. Копiє iсторiє хвороби пацiунта i будь-якi доповiдi та документи, що пiдляга-
ють поданню, вручаються пацiунту або адвокату пацiунта, за винятком особливих
випадкiв, коли встановлено, що розкриття конкретноє iнформацiє пацiунту заподiу
серйозну шкоду здоров'ю пацiунта або поставить пiд загрозу безпеку iнших осiб.
Вiдповiдно до внутрiшньодержавного законодавства будь-який документ, пода-
ний пацiунту, мау бути, коли це можна зробити конфiденцiйно, вручений особис-
тому представнику й адвокату пацiунта. У разi, коли будь-яка частина якогось до-
кумента не представляуться пацiунту, пацiунт або адвокат пацiунта, якщо такий у,
60
п..-i'сгляну-;; в судовому порядку.
'". iiацiєкт та особистий представник i адвокат пацiунта мають право бути
присутнiми на будь-якому слуханнi, брати участь у ньому i бути заслуханими.
6. Якщо пацiунт, або особистий представник, або адвокат пацiунта просить,
щоб при слуханi;; його справiє була iiрис>тiiя певна особа, ,-i.iна особа допускауть-
ся на слухання, якщо не встановлено, що єє присутнiсть може заподiяти серйозну
пкоду здоров'ю па'.iiскта або поставити пiд загрозу безпеку iнших осiб.
7. Будь-яке рiшення г.рс те, чи буде слухання або його частина вiдкритим або
закритим i чи буде про нього повiдомлено громадськостi, повинно прийматися з
урахуванням побажань самого пацiунта, необхiдностi поваги права пацiунта й iн-
ших осiб на усамiтнення i необхiдностi запобiгання серйознiй шкодi здоров'ю па-
цiунта або ризику для безпеки iнших осiб.
8. Рiшення, прийняте за пiдсумками слухання, i його мотиви викладаються у
письмовiй формi. Копiє видаються пацiунту й особистому представнику й адвокату
пацiунта. При ухваленнi рiшення про тс, чи буде рiшення опублiковане цiлком або
частково, варто повнiстю враховувати побажання самого пацiунта, необхiднiсть до-
тримання таумницi його приватного життя i приватного життя iнших осiб, заiнтере-
сованiсть громадськостi у вiдкритому чиненнi правосуддя i необхiднiсть запобiгання
серйознiй шкодi здоров'ю пацiунта або ризику дтя безпеки iнших осiб.
Принцип 19
Доступ до iнформацiє
i. Патент (термiн, що у даному принципi охоплюу також колишнiх пацiунтiв)
мау право на доступ до iнформацiє щодо нього, яка мiститься в iсторiє хвороби, що
ведеться психiатричним закладом. Це право може обмежуватися з метою запо-
бiгання серйознiй шкод. здоров'ю пацiунта i ризику для безпеки iнших осiб. Вiд-
повiдно до внутрiшньодержавного законодавства будь-яка така iнформацiя, не
надана пацiунту, мау бути, коли це можна зробити конфiденцiйно, повiдомлена
особистому представнику й адвокату пацiунта. У разi коли будь-яка така iнформа-
цiя не повiдомляуться пацiунту, пацiунт або адвокат пацiунта, якщо такий у, по-
вiдомляуться про неповiдомлення цiує iнформацiє i його причини, i цс рiшення мо-
же бути переглянуто в судовому порядку.
2. Будь-якi письмовi зауваження пацiунта, або його особистого представника,
або його адвоката можуть за єхнiм проханням заноситися до iсторiє хвороби па-
цiунта.
Принцип 20
Кримiнальнi злочинцi
1. Даний принцип застосовууться до осiб, якi вiдбувають термiн тюремного
ув'язнення за вчинення кримiнальних злочинiв, або до осiб, якi iншим способом
пiддаються затриманню ь ходi судового розгляду або розслiдування, порушеного
проти них за обвинуваченням у вчиненнi кримiна.iiьк.д-о злочину, i якi, як уста-
новлено. страждають психiчним захворюва^.нчм або, як передбачауться, можуть
страждати таким захворюванням.
2. Цi особи повиннi одержувати найкр.,.^-' психiатричну допомогу, як це пе-
редбачено Е принципi i. вик..аденому вище. Гiоложення даного принципу засто-
совууться до них у наєєбiльш повному обсязi тiльки з таким обмеженим числом
змiн i виняткiв, як: необхiднi за дочих обставин. Жс-анi з таких змiн або виняткiв
не повиннi завдавати шкодч правам цих осiб вiдповiдно до документiв, перелiче-
них у пунктi 5 принципу 1.
3. Положення внутрiшньодержавного законодавства можуть уповноважувати
суд або iншiй компетентний орган на основi компетентного i незалежного медич-
ного висновку виносити рiшення про помiщення таких осiб до психiатричного за-
кладу.
61
4. Лiкування осiб, яким поставлено дiагноз про психiчне захвормвоч..>, -
будь-яких обставин мас вiдповiдати принципу 11, викладеному вище
Принцип 21
Скарги
Кожний пацiунт i колишнiй пацiунт мають право оскарження вiдповiдно до
процедур, визначених внутрiшньодержавним законодавством,
Принцип 11
Нагляд i засоби правового захисту
Держави забезпечують наявнiсть вiдповiдних механiзмiв для сприяння дотри-
манню даних Принципiв для iнспектування психiатричних закладiв, для подання,
розслiдування i вирiшення скарг, а також для здiйснення вiдповiдних дисцип-
лiнарних або судових розглядiв щодо випадкiв порушення службових обов'язкiв
або прав пацiунта.
Принцип 23
Здiйснення
1. Держави повиннi здiйснювати данi Принципи за допомогою вiдповiдних
законодавчих, судових i адмiнiстративних заходiв, заходiв у галузi освiти й iнших
заходiв, якi вони перiодично переглядають.
2. Держави доводять данi Принципи до вiдома широкоє громадськостi за до-
помогою належних активних засобiв.
Принцип 24
Сфера застосування Принципiв
щодо психiатричних закладiв
Данi Принципи застосовуються до всiх осiб, яких госпiталiзують до психiат-
ричних закладiв.
Принцип 25
Збереження iснуючих прав
Нiяке обмеження або приниження яких би то не було iснуючих прав пацiун-
тiв, включаючи права, визнанi в застосовуваному мiжнародному або внутрiшньо-
державному правi, не допускауться на тiй пiдставi, що в даних Принципах такi
права не визнаються або визнаються в меншому обсязi.
Конвенцiя
про вiдшкодування працiвникам
пiд час нещасних випадкiв на виробництвi
N217
Документ Мiжнародноє органiзацiє працi
вiд 10 червня 1925 року
(Витяг)
Стаття 7
У тих випадках, коли непрацездатнiсть в результатi нещасного випадку мау
такий характер, що потерпiла особа потребуу постiйноє допомоги iншоє особи, на-
дасться додаткове вiдшкодування.
62
Потерпи в", ,чну Д""^01 ^.."ого випадку. Ч" ""даю вiд нещасних i
^єй^^й^да-^^ 1
випадкiв, або уста Стаття 10 ца отримання i
. i.- нещасних випал, ^^У^Г^
^'-!^^єєєй^2^< ^. "*
Я^^^єєГЄ^-"-"-
'д'аиня додатковоє Д0"01^ '
Конвенцiя
"^"и^травматизму
у випадках виро^ог
Мiжнародноє органiзацiє працi
документу^ ^ р^у
(Витяг)
Стаття 16 "огляду i"11101 осо&и'
..в.-.йЗє.е-:R--
додатковi допомоги, ^^ " ^^ ^ ^
забезпечення.
1. Кожен член Органiзацiє у встановлених умовах:
Ь) створюу служби вiдновлення працездатностi, мстою яких с пiдготовка iнва-
лiдiв до поновлення єхньоє попередньоє дiяльностi в усiх випадках, коли це мож-
ливо, або, якщо це неможливо, до iншоє найбiльш пiдходящжоє оплачуваноє пра-
цi, з урахуванням єх можливостей i здiбностей; i
с) вживау заходiв для того, щоб сприяти влаштуванню iнвалiдiв на пiдходящу
роботу.
Конвенцiя
про встановлення системи
мiжнародного спiвробiтництва
з питань збереження прав,
що випливають iз страхування
з iнвалiдностi, старостi
та на випадок втрати годувальника
Документ Мiжнародноє Органiзацiє Працi
вiд 22 червня 1935 року
(Витяг)
Генеральна Конференцiя Мiжнародноє Органiзацiє Працi, скликана в
Женевi Адмiнiстративною Радою Мiжнародного Бюро Працi i що зiбралася
4 червня 1935 року на свою дев'ятнадцяту сесiю,
постановивши прийняти ряд пропозицiй про збереження за працюючими, що
переселяються з однiує краєни в iншу, тих, що набуваються, або вже набутих прав,
якi випливають iз страхування з iнвалiдностi, старостi або на випадок утрати году-
вальника сiм'є, що е першим пунктом порядку денного сесiє,
вирiшивши надати цим пропозицiям форму мiжнародноє конвенцiє,
приймау цього двадцять другого дня червня мiсяця тисяча дев'ятсот тридцять
п'ятого року нижченаведену Конвенцiю, що може iменуватися Конвенцiую 1935 ро-
ку про збереження за мiгрантами пенсiйних прав:
Роздiл i. Встановлення системи
мiжнародного спiвробiтництва
Стаття 1
1. Мiж Членами Мiжнародноє Органiзацiє Працi цим уводиться порядок збе-
реження тих, що набувають, або вже набутих прав, наданих установами по обо-
в'язковому страхуванню з iнвалiдностi, старостi або на випадок утрати годуваль-
ника сiм'є (надалi - "страховi установи").
2. Щоразу, коли в роздiлах II, 111, IV i V даноє Конвенцiє згадуються Члени Ор-
ганiзацiє, цей вираз стосууться тiльки тих Членiв Мiжнародноє Органiзацiє Працi,
якi зв'язанi даною Конвенцiую.
64
гиадиi єх. <*ис|и<
Стаття 2
1. Для осiб, якi були застрахованi в страхових установах двох або бiльше Чле-
нiв Органiзацiє, кожна з цих установ зараховуу перiоди страхування застрахова-
них осiб способом, що вказууться нижче, незалежно вiд єхнього громадянства.
2. Для збереження прав, що набуваються, зараховуються такi перiоди часу:
а) перiоди сплати членських внескiв;
Ь) перiоди, протягом яких не сплачувалися членськi внески, але права зберiга-
лися на пiдставi правопорядку, за якого вони тривали;
с) перiоди, протягом яких виплачувалися грошовi допомоги з iнвалiдностi або
старостi страховою установою iншого Члена Органiзацiє;
гi) перiоди, протягом яких фошовi допомоги виплачувалися iншою устано-
вою iз соцiального страхування iншого Члена Органiзацiє i по iншiй галузi, оскiль-
ки на пiдставi законодавства, якому пiдпорядкована установа, що робить пiдраху-
нок перiодiв, виплата вiдповiдних допомог самою установою зберiгала б права,
що набуваються.
3. З метою:
i) встановлення того, чи виконанi умови щодо стажу (мiнiмальний страховий
стаж) або виплати необхiдного числа внескiв, що дау право на особливi переваги
(гарантований мiнiмум),
ii) вiдновлення в правах,
iii) права на участь у добровiльному страхуваннi,
IV) права на лiкування i на медичний догляд, пiдраховуються:
а) перiоди сплати членських внескiв;
Ь) перiоди, протягом яких членськi внески не сплачувалися, але якi все ж зара-
ховуються до стажiв як на пiдставi законодавства, за якого вони тривали, так i на
пiдставi законодавства, якому пiдпорядкована установа, що робить пiдрахунок.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72